Карбонат калію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Поташ» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Поташ.

Карбона́т ка́лію (нім. Pottasche, від Pott — горщик і Asche — зола) (поташ; вуглекислий калій; калієва сіль вугільної кислоти) K2CO3 — безбарвна кристалічна речовина. У воді розчиняється добре. Застосовується в склоробному виробництві для виготовлення спеціальних сортів скла, в миловарному виробництві для виготовлення спеціальних сортів мила (рідкого зеленого). Багато поташу міститься в попелі рослин, особливо соняшника (30—40 % в перерахунку на K2O), гречки (близько 25 % K2O), соломи (близько 20 % K2O), берези (близько 15 % K2O), змішаної деревини (близько 10 % K2O). У зв'язку з цим попіл рослин часто використовується як калійні добрива.

Протягом тривалого часу поташ одержували із золи рослин, вилуговування її водою і випаровувавши потім отриманий розчин. Тепер поташ одержують дією двоокису вуглецю на розчин їдкого калію, що утворюється при електролізі розчину хлористого калію:

КОН + СО2 → КНСО3
КНСО3 + КОН → К2СО3 + Н2О

Історія видобутку і застосування[ред.ред. код]

Поташ — калієва сіль вугільної кислоти, біла порошкоподібна речовина з властивостями лугу; застосовувався при відбілюванні і фарбуванні тканин, у миловарні, виробництві скла тощо.

Поташ отримували, виварюючи з дерев'яного попелу, який у процесі виробництва розрізнявся на фальбу (поташний напівфабрикат, випалений, але ще не смальцьований попіл) і смальцюгу. Останню отримували після перепалення вже заготовленої золи (фальби) у спеціальних печах — гартах, що входили до виробничого комплексу поташної буди. Фальба, смальцюга і готовий поташ нарівні зі збіжжям були головними предметами експорту з Польщі, України і Білорусі наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.


Аміак Це незавершена стаття про неорганічну сполуку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.