Чайка Юрій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Юрій Якович Чайка
Юрій Якович Чайка
Герб Пятигорска.svg Повноважний представник Президента РФ у Північно-Кавказькому Федеральному окрузі
Нині на посаді
На посаді з 22 січня 2020
Президент Володимир Путін
Попередник Олександр Матовников
Emblem Security Council of Russia.png Член Ради Безпеки Російської Федерації
Нині на посаді
На посаді з 24 червня 2006
Emblem of the Office of the Prosecutor General of Russia.svg Генеральний прокурор Російської Федерації
23 червня 2006 — 22 січня 2020
Президент Дмитро Медведєв
Володимир Путін
Попередник Володимир Устинов
Наступник Ігор Краснов
Emblem of Ministry of Justice.png Міністр юстиції Російської Федерації
17 серпня 1999 — 23 червня 2006
Борис Єльцин
Володимир Путін
Попередник Павло Крашенінніков
Наступник Володимир Устинов
Народився 21 травня 1951(1951-05-21) (69 років)
Ніколаєвськ-на-Амурі, Хабаровський край, РРФСР
Освіта Свердловський юридичний інститут
Політична партія КПСС
Безпартійний
Професія юрист
Звання Генеральный прокурор РФ.jpg
Дійсний державний радник юстиції
Нагороди Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Пошани
Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
Ribbon Medal 850 Moscow.png
Орден Пошани (Вірменія)
Орден Олександра Невського

Юрій Якович Чайка (нар. 21 травня 1951, Ніколаєвськ-на-Амурі, Хабаровський край, РРФСР) — російський державний діяч, юрист. Повноважний представник Президента РФ у Північно-Кавказькому Федеральному окрузі з 22 січня 2020 року[1]. Член Ради Безпеки Російської Федерації з 24 червня 2006 року.

Генеральний прокурор Російської Федерації (з 23 червня 2006 по 22 січня 2020 року). Міністр юстиції РФ (з 17 серпня 1999 до 23 червня 2006 року)[2].

На підставі наслідків розслідування Фонду боротьби з корупцією, Чайка вважається таким, що провадить корупційну роботу. У громадській свідомості його діяльність співвідноситься з повним підпорядкуванням політичним замовленням із Кремля.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 травня 1951 року в Ніколаєвську-на-Амурі Хабаровського краю.

Закінчив місцеву школу № 4, незабаром поступив в політехнічний інститут на факультет кораблебудування. Через 1,5 року навчання Чайка пішов працювати електриком на суднобудівному заводі.

У 1976 року закінчив Свердловський юридичний інститут за спеціальністю «правознавство».

Прокурорська кар'єра Юрія Чайки стартувала в прокуратурі Усть-Удінського району.

  • 1979—1984 — транспортний прокурор, начальник слідчого відділу Східно-Сибірської транспортної прокуратури.
  • 1984—1986, 1988—1990 — на партійній роботі в Іркутському обкомі КПРС (інструктор відділу адміністративних органів Іркутського обкому КПРС, начальник відділу обкому КПРС)[3].
  • 1986—1988 — перший заступник прокурора Іркутської області — начальник слідчого відділу.
  • 1990—1992 — прокурор Східно-Сибірської транспортної прокуратури.
  • 1992—1995 — прокурор Іркутської області.
  • 1995—1999 — перший заступник генерального прокурора РФ[4].
  • З квітня по серпень 1999 року — виконувач обов'язків генпрокурора РФ.
  • З серпня 1999 року[5] по червень 2006 року — міністр юстиції РФ.
  • У 2006—2020 роках — генеральний прокурор Російської Федерації[6].
  • У квітні 2017 Юрій Чайка зажадав для відомства, яке очолює, права санкціонувати арешти[7].
  • 8 квітня 2018 року Чайка вимагає від Британії повернути вкрадені 500 млрд рублів[8].
  • 20 січня 2020 року Чайка подав у відставку в зв'язку з переходом на іншу роботу. У той же день Президент Росії Володимир Путін запропонував кандидатуру заступника голови Слідчого комітету Російської Федерації Ігоря Краснова на пост генерального прокурора. Очікується, що прохання про відставку буде розглянуто Радою Федерації РФ 22 січня 2020 року[9].
  • 21 січня 2020 року Президент Росії Володимир Путін запропонував Юрію Чайці посаду Повноважного представника Президента Російської Федерації у Північно-Кавказькому федеральному окрузі.
  • 22 січня 2020 року Чайка призначений повноважним представником Президента РФ у Північно-Кавказькому федеральному окрузі. Член Ради Безпеки РФ.

Нагороди[ред. | ред. код]

Державні

Відомчі:

  • Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міністерство оборони РФ)
  • Медаль За бойової співдружності (Міністерство внутрішніх справ РФ)
  • Медаль Анатолія Коні (Міністерство юстиції РФ)
  • Медаль «В пам'ять 200-річчя міністерства юстиції» (Міністерство юстиції РФ)
  • Медаль «У пам'ять про 125-річчя кримінально виконавчої системи Росії» (Міністерство юстиції РФ)
  • Почесний працівник прокуратури Російської Федерації
  • Орден Дружби (Вірменія, 2016)

Конфесійні:

  • 2011 — Орден святого благовірного князя Данила Московського I ступеня[15]
  • 2012 — відзнака Предстоятеля УПЦ МП[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Пятигорске представлен полномочный представитель Президента Российской Федерации в СКФО Юрий Чайка
  2. Указ Президента РФ від 23 червня 2006 року N 645 «Про Чайці Ю. Я.»
  3. Олександр Васильєв (2001-09-06). Кар'єра Юрія Чайки (ru). Нова газета. Архів оригіналу за 2001-11-21. Процитовано 5 лютого 2014. 
  4. Указ Президента РФ від 16.11.1995 N 1145 «Про Чайці Ю. Я. Архівовано 2015-06-10 у Wayback Machine
  5. Указ Президента РФ від 17.08.1999 № 1066 «Про міністра юстиції Російській Федераци Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine
  6. Юрій Чайка затверджено сенаторами на посаді генпрокурора. // Інтерфакс, 22.06.2011
  7. Юрій Чайка зажадав для прокуратури права санкціонувати арешти
  8. Генпрокурор РФ вимагає від Британії повернути вкрадені 500 млрд рублів
  9. Генпрокурор Юрій Чайка покинув свій пост
  10. Перша планка на формі — орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
  11. Указ Президента Російської Федерації від 11 січня 2011 року № 32"Про нагородження орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Чайки Ю. Я." // «Збори законодавства РФ», 17.01.2011, № 3, ст. 524
  12. Указ Президента Російської Федерації від 21 травня 2006 року № 499 [1][недоступне посилання з травня 2019]
  13. Перша планка другого ряду на формі — орден Олександра Невського
  14. Указ Президента Російської Федерації від 19 травня 2001 року № 554[недоступне посилання з травня 2019]
  15. Святіший Патріарх Кирил вручив Генеральному прокурору РФ Юрію Чайці орден кн. Данила Московського I ступеня.
  16. Предстоятель Української Православної Церкви прийняв делегації Генеральних прокуратур Білорусі, Молдови, Росії та України.

Посилання[ред. | ред. код]