Чайка Юрій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Чайка
рос. Ю́рий Чайка
Юрій Чайка

Нині на посаді
На посаді з23 червня 2006
Президент  Дмитро Медведєв
Володимир Путін
Прем'єр-міністр  Михайло Фрадков
Віктор Зубков
Володимир Путін
Дмитро Медведєв
ПопередникВолодимир Устинов

Emblem Security Council of Russia.png Постійний член Ради Безпеки РФ
Нині на посаді
На посаді з24 червня 2006

Emblem of Ministry of Justice.png Міністр юстиції РФ
Час на посаді:
17 серпня 1999 — 23 червня 2006
ПрезидентБорис Єльцин
Володимир Путін
ПопередникПавло Крашенінніков
НаступникВолодимир Устинов

Час на посаді:
1992 — 1995
ПрезидентБорис Єльцин
Наступникневідомо

Народився21 травня 1951(1951-05-21) (68 років)
Ніколаєвськ-на-Амурі, Хабаровський край, РРФСР
ОсвітаСвердловський юридичний інститут
Політична партіяКПСС
Безпартійний
Професіяюрист
ЗванняГенеральный прокурор РФ.jpg
Дійсний державний радник юстиції
Нагороди Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Пошани
Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
Ribbon Medal 850 Moscow.png
Орден Пошани (Вірменія)
Орден Олександра Невського

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Юрій Якович Чайка (нар. 21 травня 1951 року, Ніколаєвськ-на-Амурі, Хабаровський край, РРФСР) — російський державний діяч, юрист. Генеральний прокурор РФ з 23 червня 2006 року. Дійсний державний радник юстиції (2006), член Ради безпеки РФ.

Міністр юстиції РФ17 серпня 1999 до 23 червня 2006 року).[1]

На підставі наслідків розслідування Фонду боротьби з корупцією, Чайка вважається таким, що провадить корупційну роботу. У громадській свідомості його діяльність співвідноситься з повним підпорядкуванням політичним замовленням із Кремля.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 травня 1951 року в Ніколаєвську-на-Амурі Хабаровського краю.

Закінчив місцеву школу № 4, незабаром поступив в політехнічний інститут на факультет кораблебудування. Через 1,5 року навчання Чайка пішов працювати електриком на суднобудівному заводі.

1976 року закінчив Свердловський юридичний інститут за спеціальністю «правознавство».

Прокурорська кар'єра Юрія Чайки стартувала в прокуратурі Усть-Удінського району.

  • 1979—1984 — транспортний прокурор, начальник слідчого відділу Східно-Сибірської транспортної прокуратури.
  • 1984—1986, 1988—1990 — на партійній роботі в Іркутському обкомі КПРС (інструктор відділу адміністративних органів Іркутського обкому КПРС, начальник відділу обкому КПРС)[2].
  • 1986—1988 — перший заступник прокурора Іркутської області — начальник слідчого відділу.
  • 1990—1992 — прокурор Східно-Сибірської транспортної прокуратури.
  • 1992—1995 — прокурор Іркутської області.
  • 1995—1999 — перший заступник генерального прокурора РФ[3].
  • З квітня по серпень 1999 року — виконувач обов'язків генпрокурора РФ.
  • З серпня 1999 року[4] по червень 2006 року — міністр юстиції РФ.
  • З 23 червня 2006 року — генеральний прокурор Російської Федерації, перепризначений на п'ять років 22 червня 2011 року[5].
  • 15 червня 2016 року перепризначений на п'ять років.

Більше 20 років обіймає керівні посади у влади країни.

У квітні 2017 Юрій Чайка зажадав для відомства, яке очолює, права санкціонувати арешти.[6]

8 квітня 2018 року Чайка вимагає від Британії повернути вкрадені 500 млрд рублів.[7]

Нагороди[ред. | ред. код]

Державні

Відомчі:

  • Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міністерство оборони РФ).
  • Медаль За бойової співдружності (Міністерство внутрішніх справ РФ).
  • Медаль Анатолія Коні (Міністерство юстиції РФ).
  • Медаль «В пам'ять 200-річчя міністерства юстиції» (Міністерство юстиції РФ).
  • Медаль «У пам'ять про 125-річчя кримінально виконавчої системи Росії» (Міністерство юстиції РФ).
  • Почесний працівник прокуратури Російської Федерації.
  • Орден Дружби (Вірменія, 2016).

Конфесійні:

  • 2011 — Орден святого благовірного князя Данила Московського I ступеня.[13]
  • 2012 — відзнака Предстоятеля УПЦ МП.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента РФ від 23 червня 2006 року N 645 «Про Чайці Ю. Я.»
  2. Олександр Васильєв (2001-09-06). Кар'єра Юрія Чайки (ru). Нова газета. Архів оригіналу за 2001-11-21. Процитовано 5 лютого 2014. 
  3. Указ Президента РФ від 16.11.1995 N 1145 «Про Чайці Ю. Я. Архівовано 2015-06-10 у Wayback Machine
  4. Указ Президента РФ від 17.08.1999 № 1066 «Про міністра юстиції Російській Федераци Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine
  5. Юрій Чайка затверджено сенаторами на посаді генпрокурора. // Інтерфакс, 22.06.2011
  6. Юрій Чайка зажадав для прокуратури права санкціонувати арешти
  7. Генпрокурор РФ вимагає від Британії повернути вкрадені 500 млрд рублів
  8. Перша планка на формі — орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
  9. Указ Президента Російської Федерації від 11 січня 2011 року № 32"Про нагородження орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Чайки Ю. Я." // «Збори законодавства РФ», 17.01.2011, № 3, ст. 524
  10. Указ Президента Російської Федерації від 21 травня 2006 року № 499 [1][недоступне посилання з травень 2019]
  11. Перша планка другого ряду на формі — орден Олександра Невського
  12. Указ Президента Російської Федерації від 19 травня 2001 року № 554[недоступне посилання з травень 2019]
  13. Святіший Патріарх Кирил вручив Генеральному прокурору РФ Юрію Чайці орден кн. Данила Московського I ступеня.
  14. Предстоятель Української Православної Церкви прийняв делегації Генеральних прокуратур Білорусії, Молдови, Росії та України.

Посилання[ред. | ред. код]