Еммі Нетер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еммі Амалі Нетер
нім. Amalie Emmy Noether
Noether.jpg
Народилася 23 березня 1882(1882-03-23)
Ерланген, Німеччина
Померла 14 квітня 1935(1935-04-14) (53 роки)
Брін-Мор[en], Пенсільванія, США
Громадянство Веймарська республіка Веймарська республіка, Flag of the United States.svg США
Національність німкеня
(походила з єврейської сім'ї)
Alma mater Ерлангенський університет
Галузь наукових інтересів математика
Науковий керівник Пауль Гордан[en],
Давид Гільберт
Відома завдяки: Започаткувала алгебраїчну топологію
Теорема Нетер
Кільце Нетер
Модуль Нетер
Нагороди Премія Акермана–Тебнера[en]

Еммі Амалі Нетер (нім. Amalie Emmy Noether[1]; * 23 березня 1882, Ерланген, Німеччина — 14 квітня 1935, Брін-Мор[en], Пенсільванія, США) — видатний німецький математик. За деякими оцінками, найвидатніша жінка-математик в історії[2].

Біографія[ред.ред. код]

Еммі Амалі Нетер народилася 23 березня 1882 року в німецькому містечку Ерланген (тепер входить до агломерації Нюрнберг землі Баварія) у єврейській родині Макса Нетера. Вона була старшою з 4 дітей.

Спочатку вивчала мови, плануючи стати викладачем англійської та французької[3]. З цією метою добилася дозволу відвідувати лекції в Ерлангенському університеті, де працював її батько, спочатку вільне відвідування (1900), а з 1904 року, коли дозволили жіноче навчання, зарахована офіційно. Проте в університеті лекції з математики цікавили Еммі більше, ніж будь-які інші. Вона стала ученицею математика Пауля Гордана[en] і під його керівництвом написала докторську дисертацію «Про повні системи інваріантів тернарних біквадратних форм» (1907).

Уже в 1915 році Нетер зробила внесок у дослідження Загальної теорії відносності. Ейнштейн у листі до світового лідера математиків Давида Гільберта висловив захоплення «проникливим математичним мисленням» Нетер.

Батько Еммі занедужав і вийшов на пенсію, вона вела його курс. Пізніше померла мати, а брат Фріц, недавній геттінгенський студент-математик, опинився на фронті. У 1916 році Еммі Нетер переїхала до Геттінгена. Проте отримати місце в університеті було досить складно. Результати голосування показали те, що жінка не може бути науковцем. Зрештою Нетер почала читати лекції під ім'ям професора Гільберта.

У 1919 році, після падіння монархії, Еммі Нетер стає першою в історії університету жінкою приват-доцентом. Це була найнижча сходинка, навіть не посада. Однак, уже в 1922 році вона отримала посаду позаштатного екстраординарного професора (асистента).

У зв'язку з інфляцією і зниженням платоспроможності студентів матеріальний стан Еммі Нетер погіршився. Зусиллями Ріхарда Куранта Нетер почали щомісячно видавати 200–400 марок «викладацької стипендії на прожиття», що потребувало кожного року міністерського затвердження. У Геттінгені вона так і не домоглася штатної посади з гарантованою оплатою. Еммі також не була членом жодної з академій. Її не обрали навіть до геттінгенського королівського наукового товариства.

« Традиції, забобони, зовнішні міркування пересилили її наукові заслуги і наукову велич, які на той час вже не заперечувались ніким  »

Герман Вейль

Проте якраз у Геттінгені Нетер заклала основи зовсім нової алгебри, яку тепер називають загальною, або абстрактною (тобто теорію кілець, полів, ідеалів).

Незважаючи на свої математичні досягнення, Еммі Нетер була посереднім викладачем. На її заняття зазвичай приходило від п'яти до десяти слухачів, здебільшого іноземці. Лише одного разу на лекцію прийшло близько 100 осіб (як виявилося потім, це були гості університету)

« Еммі Нетер ніколи не вірила в зло, їй навіть у голову не могло прийти, що зло може щось відігравати серед людей  »

— Герман Вейль

« Її ж власна душевна доброта без найменшого хизування й нещирості, її життєрадісність і доступність, її здатність не помічати несуттєве, створювали навколо неї атмосферу тепла, спокою і легкої радості. Зворушливою була її любов до учнів, які заміняли їй відсутність власної сім'ї. Жіночість її психіки виявлялась у м'якому й тонкому ліризмі відносин, що зв'язували її з людьми  »

Павло Александров

Ван-дер-Варден як ніхто інший сприяв поширенню її ідей («Сучасна алгебра», 1930–1931). Міжнародний математичний конгрес у Цюриху став справжнім тріумфом для Нетер (Швейцарія, 1932). У 1932 році Нетер, спільно зі своїм учнем Емілем Артіном, отримала премію Акермана–Тебнера[en] за досягнення в математиці.

У 1933 році з приходом нової влади Еммі Нетер емігрувала. Вона оселилася в жіночому коледжі містечка Брін Мор[en] (Пенсільванія, США).

Еммі Нетер померла 14 квітня 1935 року, після невдалої операції з видалення ракової пухлини.

Альберт Ейнштейн у пропам'ятній записці у зв'язку з її смертю зарахував Нетер до найбільших творчих геніїв математики.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

В основному праці Нетер відносяться до алгебри, де вони сприяли створенню нового напрямку, відомого під назвою абстрактної алгебри. Внесок Нетер та її учня Вардена у цю область відіграв вирішальну роль (поряд з Емілем Артіном). Герман Вейль писав:

Значна частина того, що складає зміст другого тому «Сучасної алгебри» (тепер просто «Алгебри») ван дер Вардена, має належати Еммі Нетер

Терміни «кільце Нетер», «модуль Нетер», теореми про нормалізацію і теорема Ласкера-Нетер[en] про розкладання ідеалу тепер є основними.

Великий вплив зробила Нетер на алгебризацію топології, показавши, що так звані «числа Бетті» є тільки рангами груп гомологій[en].

Великим є також внесок Нетер у математичну фізику, де її ім'ям називається опублікована у 1918 році фундаментальна теорема теоретичної фізики, що зв'язує закони збереження із симетріями системи (наприклад, однорідність часу тягне за собою закон збереження енергії). На цьому підході побудована серія книг «Теоретичної фізики» Ландау-Ліфшиця. Особливо важливе значення має теорема Нетер у квантовій теорії поля, де закони збереження, що випливають з існування певної групи симетрії, звичайно є головним джерелом інформації про властивості об'єктів дослідження.

Ідеї ​​і наукові погляди Нетер справили величезний вплив на багатьох вчених, як математиків, так і фізиків. Вона виховала ряд учнів, які стали вченими світового класу і продовжили напрямки, над якими працювала Нетер.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Еммі — не скорочення від «Амалії», як часом вважають, а друге ім'я Нетер: див. Lebensläufe (нім.)
  2. Александров П. С. Памяти Эмми Нётер, «Успехи математических наук», 1936, вып. II.
  3. Стиллвелл Д. Математика и ее история. — Москва-Ижевск: Институт компьютерных исследований, 2004, ст. 415–416.
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]