Частуха ланцетна
| Частуха ланцетна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Частухові (Alismataceae) |
| Рід: | Частуха (Alisma) |
| Вид: | Частуха ланцетна (A. lanceolatum)
|
| Біноміальна назва | |
| Alisma lanceolatum | |
Частуха ланцетна[1][2] (Alisma lanceolatum) — вид трав'янистих водних рослин родини частухові (Alismataceae), поширений у Європі, Північній Африці та західній і центральній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 10–100 см заввишки. Листки лінійні або ланцетні, клиноподібно звужуються до черешкам. Внутрішні пелюстки оцвітини з загостреними верхівками, рожеві[2]. Бульби 1–2 см в діаметрі. Листові пластини широко ланцетні або еліптичні, 9–13 × 2.5–5 см, іноді більші, 5–7-жильні, основа клиноподібна, верхівка від гострої до загостреної. Волоть 15–45 см. Квітоніжка 1.5–2.5 см. Чашолистки широко яйцеподібні, 1.5–3.2 × 2–2.5 мм. Пелюстки білі або рожеві, субкулясті, більші, ніж чашолистки, 4–6.5 мм. Пиляки еліптичні або довгасті, 1–1.2 мм. Сім'янка яйцеподібна розширена до верхівки, 1.6–2(3) мм. Квітне й плодоносить у червні — вересні. 2n = 24, 26, 28[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: майже вся територія, крім півночі й Балкан; Північна Африка: Алжир, Марокко, Туніс, Острови Мадейра, Канарські острови, можливо, Азорські острови; Азія: Афганістан, Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина, Азербайджан, Казахстан, Таджикистан, Узбекистан, Китай [Синьцзян]; натуралізований у деяких інших країнах[4][5][3].
Може займати найрізноманітніші середовища, особливо в південній Європі, такі як болота, канали, канави та околиці ставків та озер. Вид також відомий як бур'ян на полях рису в Ірані[6]
В Україні зростає на берегах водойм, на заболочених лугах — на всій території[2].
Охорона[ред. | ред. код]
Alisma lanceolatum класифікується як вимерлий в Естонії та вразливий у Швейцарії. Для цього виду не існує жодних заходів збереження. Як досить поширений вид на Східному Середземномор'ї, здається, що в цій частині свого діапазону не потрібні жодні особливі засоби збереження[6].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Alisma lanceolatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 389. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Flora of China. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 25.09.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 25.09.2018. (англ.)
- ↑ GRIN. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 25.09.2018. (англ.)
- ↑ а б Akhani, H. & Zehzad, B. (2014). Alisma lanceolatum. The IUCN. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 25.09.2018. (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |