Чегем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Чегем

кабард. Шеджем


карач.-балк. Чегем

Чегем01.jpg

Координати 43°34′00″ пн. ш. 43°35′00″ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Кабардино-Балкарія
Район Чегемський
Голова Шогенов Рауль Заміровіч
Дата заснування 1822
Попередні назви до 1920 Кундетово (К'ундетей),
до 2000 року Чегем Перший
Місто з 2000
Площа 75 км²
Висота центру 493  м
Клімат помірний
Офіційна мова кабардинська мова, Карачаєво-балкарська мова і російська
Населення 17 820  (2014)
Густота населення Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «{» осіб/км²
Національний склад кабардинці, балкарці, росіяни
Конфесійний склад мусульмани-суніти
православні
Катойконім чегемці, чегемець
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 86634
Поштовий індекс 361 510
Код ЗКАТУ 83245501000
GeoNames 569638
Офіційний сайт g.chegem.ru
Чегем. Карта розташування: Росія
Чегем
Чегем
Чегем (Росія)
Чегем. Карта розташування: Кабардино-Балкарія
Чегем
Чегем
Чегем (Кабардино-Балкарія)

Чегем (карач.-балк. Чегем, кабард. Шеджем ) — місто2000) в Росії, адміністративний центр Чегемського району[ru] Кабардино-Балкарії.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Місто розташоване в центральній частині республіки, на правому березі річки Чегем, за 4 км на північ від Нальчика. Через місто проходить федеральна автотраса Кавказ (М29).

Площа міського поселення становить — 75 км2. З них, близько 45% становлять території власне міста, більше 55% приміські території.

Межує з землями населених пунктів: Чегем Другий на півночі, Шалушка на півдні, Яник на південному заході та Лечінкай на заході.

Розташоване в перед-гірській зоні республіки, на південно-західному краю похилої Кабардинській рівнини. Рельєф являє собою відносно рівні ділянки, з коливаннями амплітуди висот близько 150 метрів. Середня висота міста становить 493 метра над рівнем моря.

Гідрографічна мережа представлена ​​річкою Чегем і її дрібними притоками з правого боку. Є штучні водойми для розведення рибних господарств. Через залягання підземних вод близько до поверхні землі, місто забезпечене прісної питною водою.

Клімат — помірний. Літо спекотне із середніми температурами в липні близько + 30 ° С. Зима прохолодна, мінімальні температури рідко знижуються нижче -10 ° С, навіть у січні. Середньорічна кількість опадів на рік становить близько 500–550 мм. Основна кількість опадів випадає в період з квітня по червень.

Історія[ред. | ред. код]

Найдавнішими спорудами на території сучасного міста є адигські (кабардинські) могильники у формі курганів насипів, що належать до 14-15 ст.

Сучасне поселення на території міста виникло в 1822, коли князі Кундетови виділили своєму помічникові Ісламу Мамбетову ділянку на правому березі річки Чегем, який згодом переселився у відведену йому землю зі своєю сім'єю. Нове поселення, як і прийнято було у кабардинців, названо на честь князів, що володіли землею — К'ундетей (Кундетово). З часом, новий аул почав швидкими темпами рости, завдяки новим переселенцям з різних куточків тодішньої Кабарди.

У 1825 з падінням Кабарди і її приєднанням до Російської імперії багато жителів Кундетово, як і інших аулів Кабарди, не бажаючи визнавати над собою владу військової російської адміністрації, пішли за Кубань до інших адигів, щоб там продовжити війну.

У подальшому населення аулу в черговий раз різко скоротилася після закінчення Кавказької війни, і остаточним приєднанням всього Кавказу до Російської імперії, коли під час мухаджирства багато кавказців було вислано в інші мусульманські країни, через небажання присягати іновірному російському цареві.

У 1865 в Кабарді було проведено земельну реформу, під час якої до Кундетово були приєднані прилеглі аули —Ал'тудок'уей (Альтудоково), Перх'ичей (Перхічево) і Щоджен хьебле (Шогенова).

У 1920, з остаточним встановленням радянської влади в Кабарді, рішенням ревкому Нальчицького округу Кундетово, як й інші кабардинські поселення, було перейменовано через присутність в їхніх назвах княжих та дворянських прізвищ. Внаслідок чого село отримало нову назву — Чегем Перший.

Під час Другої світової війни село близько трьох місяців було під німецькими військами. У пам'ять про загиблих нині в місті встановлені кілька пам'ятників.

У 1957 в селі почали селитися, деякі балкарці, які виявляли бажання осісти в передгірній зоні КБАРСР.

У 2000 селищу Чегем Перший присвоєно статус міста та перейменовано в місто Чегем.

Наприкінці січня 2011 при в'їзді в свій будинок радикалами був убитий глава Чегемського району Михаіл Мамбетов.[1][2][3]

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010 року[4]:

Народ Чисельність,
осіб
Частка
від усього населення, %
кабардинці (черкеси) 14 163 78,6%
балкарці 2 870 15,9%
росіяни 479 2,7%
інші 507 2,8%
усього 18 019 100,0%
Статево-віковий склад

За даними Всеросійського перепису населення 2010[5]:

Вік,
років
Чисельність,
осіб
Частка
від усього населення, %
0 — 14 3 672 20,4%
15 — 59 12 330 68,4%
від 60 2 017 11,2%
Усього 18 019 100,0%

Середній вік — 33,8 років. Медіанний вік — 31,2 років.

Чоловіки — 8 743 осіб (48,5%), жінки — 9 276 осіб (51,5%)

Релігія[ред. | ред. код]

Більше 95% населення міста складають мусульмани.

У місті діють три мечеті, у складі яких також функціонують школи-медресе, для вивчення Корану, арабської мови та писемності.

Освіта[ред. | ред. код]

  • Гімназія № 1 — вул. Свободи, 104
  • Середня школа № 1 — вул. Баксанське шосе, 1
  • Середня школа № 2 — вул. Свободи, 160
  • Середня школа № 3 — вул. Баксанське шосе, 53
  • Середня школа № 4 — вул. Набережна, 6
  • НШДС № 1
  • НШДС № 2
  • НШДС № 3
  • НШДС № 4
  • НШДС № 5

Економіка[ред. | ред. код]

У місті переважно розвинені сфера збуту та послуг. Швидко розвиваються малий та середній бізнес. За останні роки сильно зросла площа, відведена для розведення фруктових дерев та тепличних комплексів.

Найбільш великими підприємствами міста є:

  • ТОВ "Тепличний комплекс "Чегем" — один з найбільших тепличних комплексів Північного Кавказу.
  • ТОВ «Астерра»
  • ТОВ «Камада»
  • ТОВ «Чегемвинпищепром»
  • ТОВ «Борен»
  • ТОВ «Каріста»

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

  • Центральна районна лікарня
  • Районна поліклініка
  • Районний стоматологічний центр

Культура[ред. | ред. код]

  • Міський БК
  • Палац спорту
  • Районний історико-краєзнавчий музей
  • Районна газета «Голос Чегема»
  • Центри національних танців

Суспільно-політичні організації:

  • Адиге Хасе
  • Рада ветеранів Великої Вітчизняної війни
  • Рада ветеранів праці
  • Рада горянок

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Кайсин Кулієв (1917–1985) — балкарський поет. Останні роки життя провів у Чегемі, тут же і похований. У місті розташований Меморіальний Будинок-музей Кайсина Кулієва. Народний поет КБР, лауреат Ленінської та Державних премій СРСР і РРФСР.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мамбетов Михаил Хамзетович – биография Mambetov Mihail Hamzetovich, 09 декабря 1953 года]
  2. В Кабардино-Балкарии убит глава администрации Чегемского района Михаил Мамбетов
  3. Теракты и убийства в Кабардино-Балкарии не мешают хозяину региона Арсену Канокову[ru] быть миллиардером
    Долгое время [Мамбетову] покровительствовал экс-мэр Москвы Лужков, закупавший для столицы на предприятии Мамбетова камень, щебень. Вскоре после отставки столичного градоначальника [Мамбетов] был убит.
  4. Том 3. Таблица 4. Население по национальности и владению русским языком по муниципальным образованиям и населенным пунктам КБР. Архів оригіналу за 6 березень 2016. Процитовано 13 травень 2019. 
  5. Том 1. Таблица 2.2 Население КБР по возрастным группам и полу. Архів оригіналу за 1 жовтень 2018. Процитовано 13 травень 2019.