Червона Яна Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червона Яна
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Червона Яна.jpg
Загальна інформація
Народження 16 квітня 1979(1979-04-16)
Харків, УРСР
Смерть 2 квітня 2019(2019-04-02) (39 років)
Новозванівка, Україна
(Загинула під час бойових дій)
Псевдо «Відьма»
Військова служба
Роки служби 2016—2019
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
46 обсп.svg
 46 ОШБ «Донбас»
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»

Червона Яна Михайлівна (16 квітня 1979(19790416)[1] — 2 квітня 2019[2]) — волонтер з Харкова, військовослужбовець 46-й окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» ЗСУ, кулеметниця, позивний «Відьма».

Біографія[ред. | ред. код]

Мешкала у Харкові. Під час Євромайдану, з осені 2013-го підтримувала активістів, була в міській самообороні. Від початку російської агресії допомагала українським військовим, організовувала збір необхідних речей та обладнання[3].

У 2016 році підписала контракт з 54-ю окремою механізованою бригадою, яка на той час тримала оборону на Світлодарській дузі.[1] Згодом пішла служити у 46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна» де і несла служу до останнього.

Загинула 2 квітня 2019 року в результаті мінометного та артилерійського обстрілу гаубицями 152-мм калібру позицій підрозділу. Тоді ж поліг Олександр Мілютін. У Яни Червоної залишилися син і донька (10 і 8 років).

Прощання з тілом загиблої відбулося у Харкові, біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Очолив молитву за спокій душі бійця капелан СУВД Геннадій Рохманійко.[4]

Була похована на Алеї слави загиблих в АТО на 18 кладовищі м. Харкова.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

7 жовтня 2020 року на фасаді школи № 131 в Харкові було встановлено меморіальну дошку, присвячену Яні Червоній[7].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]