Черкаський Володимир Олександрович
| Черкаський Володимир Олександрович | |
|---|---|
._(%D0%BA%D0%B0%D1%80.%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%98.%D0%9D.,1879%D0%B3)%D0%93%D0%98%D0%9C.jpg) | |
| Народився |
13 квітня 1821 Чернський повітd, Тульська губернія, Російська імперія |
| Помер |
3 березня 1878 (56 років) Yeşilköyd, Бакиркей, Стамбул, Османська імперія |
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | політик, правник |
| Галузь | політика[1], право[1] і державна служба[1] |
| Alma mater | юридичний факультет Московського університетуd (1844) |
| Знання мов | російська[1] |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1][1][1] |
| Титул | князь |
| Посада | мер Москвиd |
| Рід | Черкаськіd |
Князь Володимир Олександрович Черкаський (рос. Владимир Александрович Черкасский; *1824, Тульська губернія — †1878, Сан-Стефано) – голова Тимчасової московської адміністрації у Болгарії під час російсько-турецької війни (1877-1878), дипломат Російської імперії, ідеолог панславістських ідей московського імперіалізму.
Життєпис[ред. | ред. код]
Владимир Черкаський народився 1824 Чернському повіті Тульської губернії (Російська імперія). Походив із давнього княжого роду, від кабардинського правителя Інала, нащадка єгипетського султана. Закінчив юридичний факультет Московського університету.
На державній службі в Російській імперії[ред. | ред. код]
Готувався до наукової роботи, але основну увагу надавав вивченню сільського питання. Розробляв проєкти в ліберальному дусі щодо скасування кріпосного права. Симпатизував слов'янофільству. Активно брав участь у підготовці та здійсненні сільської реформи в Російській імперії (1857–1861), що полягала в скасуванні кріпосного права (система феодальної, фактично рабовласницької залежності від конкретного дворянина/ правлячої касти; фермер / власник землі та селяни на ній були позбавлені права власності на землю).
З 1864 по 1866 працював у російській адміністрації залежного від імперії Польського Царства. Проводив політику заспокоєння після Польського повстання 1863. Підготував аграрну реформу в Польщі з 1864 за надання землі безземельним селянам.
Міський голова Москви з 1868 по 1870. Один із розробників міської реформи 1870.
Зодчий відновленої Болгарії[ред. | ред. код]
Направлений до Болгарії під час Російсько-турецької війни (1877—1878) як уповноважений Центрального управління Російського Червоного Хреста при Російській армії.
Під час війни очолював Тимчасову російську адміністрацію на болгарських землях. Організував цивільну адміністрацію, запровадив широке сільське та міське самоврядування. Це залучило видатних та авторитетних болгар до системи управління. Записку, підготовлену ним для правління Болгарією, схвалив імператор Олександр II. Це було враховано при розробці та прийнятті Тирновської конституції Князівства Болгарія (1879).
Помер у Сан-Стефано в день підписання Російсько-турецького мирного договору (3 березня 1878).
Джерела[ред. | ред. код]
- Овсяный, Н. Русское управление в Болгарии в 1877-78-79 гг. Т. I. Заведывавший гражданскими делами при Главнокомандовавшем Действующей армии д.с.с. князь В. А. Черкасский. СПб, 1906
- Освободителната война 1877 – 1878, ДИ „П.Берон“, София, 1986, с. 175
Посилання[ред. | ред. код]
- Черкаський Володимир Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 736-737.