Чернече (Подільський район)

село Чернече
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Подільський район
Тер. громада	Балтська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51120030340084518
Основні дані
Засноване	1658
Перша згадка	1658 (368 років)
Населення	1002
Площа	5,46 км²
Густота населення	183,52 осіб/км²
Поштовий індекс	66125
Телефонний код	+380 4866
Географічні дані
Географічні координати	48°3′51″ пн. ш. 29°35′18″ сх. д. / 48.06417° пн. ш. 29.58833° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	160 м
Водойми	р. Смолянка
Відстань до; обласного центру	196,1 км
Місцева влада
Адреса ради	66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193
Карта
	Чернече
	Чернече
Мапа

Черне́че — село Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область в Україні.

Географія

Розташоване за 10 км від центру громади — міста Балта. На сході межує з селом Новополь, на півночі з селом Волова та на заході з селом Перейма.

Історія

Назву пов'язують з існуванням в сусідньому лісі православного монастиря-скіта. Під час набігів гайдамаків поселенці скіта покинули його і ховалися в слободі, що отримала назву Чернече.^[2]

За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя — Балтський повіт, 20 сторіччя — Балтський район.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки^[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947^[4]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 213 жителів села^[5].

Станом на 1967 рік с. Карпівка та с. Чернече були об'єднані в одне село Чернече.^[6]^[7]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Балтської міської територіальної громади^[8].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Балтського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району^[9].

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1216 осіб, з яких 491 чоловік та 725 жінок.^[10]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1002 особи.^[11]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[12]

Мова	Відсоток
українська	96,21 %
російська	3,39 %
румунська	0,4 %

Визначні пам'ятки

Церква святого Михаїла, храм засновано у 1780 році, триверха на кам'яному фундаменті, дзвіниця була окремо від церкви. Розібрана через ветхість, в 1877 року збудована нова церква святого Михаїла — цегляна одноверха з залізним дахом, дзвіниця разом з церквою. Церква не збереглася.

Як і в більшості сіл району, тут знайдено поселення трипільської культури.

Відомі уродженці

Леоницький Сергій Дем'янович (1909—1990) — Герой Радянського Союзу.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

↑ ВРУ. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
↑ Сецинский Е. И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии" ("Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 7 тт. (1895—1911).
↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
↑ Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 87. ISBN 978-966-2720-05-1
↑ Чернече. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417.
↑ Немецкие военные карты второй мировой войны, 1941
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

Сайт Верховної Ради України
Сайт Центральної виборчої комісії [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Карта України [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Неофіційний сайт Балти [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
Храми Поділля [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ВРУ. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.

[2] Сецинский Е. И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии" ("Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 7 тт. (1895—1911).

[3] (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.

[4] Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 87. ISBN 978-966-2720-05-1

[Голодомор_УІНП-5] Чернече. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[6] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 417.

[7] Немецкие военные карты второй мировой войны, 1941

[8] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.

[9] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_1989-10] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001-11] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001_мова-12] Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]