Обжиле
| село Обжиле | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район
|
| Громада | Балтська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120030220093939 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1766 |
| Населення | 869 |
| Площа | 4,06 км² |
| Густота населення | 214,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66140 |
| Телефонний код | +380 4866 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°59′19″ пн. ш. 29°22′45″ сх. д. / 47.98861° пн. ш. 29.37917° сх. д.Координати: 47°59′19″ пн. ш. 29°22′45″ сх. д. / 47.98861° пн. ш. 29.37917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м |
| Відстань до обласного центру |
195,6 км |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Найближча залізнична станція | Абамеликове |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193 |
| Карта | |
  Обжиле | |
 Обжиле | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Обжиле́ — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область. Раніше було підпорядковане власній Обжильській сільській раді.
Розташоване за 20 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Березівка, на сході з селом Євтодія, на півночі з селом Борсуки та на заході з селом Петрівка Кодимського району. Населений пункт дуже вузький (розміщений вздовж дороги), а тому дуже довгий.
Історія[ред. | ред. код]
За переказами, раніше було містечко, яке звалось Волосовинці або Гобжила. 1775 року село Обжила включало 53 «дими»[1]. За адміністративними поділами: з XVI сторіччя — Брацлавське воєводство, з XIX сторіччя — Балтський повіт, з XX сторіччя — Балтський район.
У 1918—1919 роках значна частина сільської молоді симпатизувала Директорії УНР на чолі з Симоном Петлюрою. В Обжилій діяв антибільшовицький повстанський загін. Також мешканці села входили до повстанських загонів Семена Заболотного.[2]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 10 жителів села[3].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 793 особи, з яких 312 чоловіків та 481 жінка.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 880 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,47 % |
| російська | 1,73 % |
| румунська | 0,81 % |
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Церква Різдва Богородиці засновано у 1765 році. Відомостей про церкву — мало, на місті першої церкви у 1781 році була збудована друга, згоріла 25 грудня 1887 року. Церква не збереглась.
Дерев'яна Церква Успіння, засновано у 1888 році, у 1901 року ще будувалась.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Семен Заболотний (1894—1922) — військовий діяч УНР, отаман національного повстанського руху на Одещині (1918—1922).
- Євген Козинський (1931—2006) — український кінооператор.
- Леонід Галайчук (1991—2017) — український військовослужбовець морської піхоти, сержант ВМС ЗСУ, учасник російсько-української війни.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ für die neue Historie und Geographie. Angelegt von A.-F. Büsching… v.22 1788
- ↑ Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
- ↑ Обжиле. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Маланочка колядовала. [Маланочка, Коза, Медведь, Черт и другие] / В. Лопатюк // Одесские известия. — 2012. — № 4 (4278) (17 января). — С. 6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії
- Карта України
- Неофіційний сайт Балти
- Храми Поділля
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
.png){kind=small}
| |||||||||||
