Румунська мова в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частка населення, що назвало рідною мовою румунську та молдавську (2001 р.)
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Румунська та молдавська як рідні мови у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Румунська та як рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.

Румунська мова в Україні є шостою за поширеністю мовою України, що за переписом 2001 року налічувала 142 671 носіїв (0,3% населення України). Майже все румунськомовне населення (98,9%) проживає на території двох областей, Чернівецької (108 859 осіб) та Закарпатської (32 224 осіб), де вони становлять 11,9% та 2,6% населення відповідно. Румунськомовне населення абсолютно переважає у Герцаївському районі (92,2%), а також становить значну частку населення Глибоцького (40,1%), Сторожинецького (35,4%) районів Чернівецької області та Тячівського (12,4%) і Рахівського (11,5%) районів Закарпатської області.

Поширеність[ред. | ред. код]

Рідна мова румунів України за переписами[1][2][3][4]

1970 1979 1989 2001
румунська 64,5% 41,0% 62,3% 91,7%
українська 8,9% 10,3% 9,8% 6,2%
російська 2,1% 3,1% 3,5% 1,5%
молдавська 24,2% 45,5% 24,3% 0,5%

Вільне володіння румунською та молдавською мовами серед румунів України за даними переписів:[5][6]

Райони та міста компактного проживання румунів за результатами перепису 2001 року.

Місто/Район Область Рідна мова румунська Румуни за національністю Румунськомовні
/ румуни
Герцаївський район Чернівецька  92,2% 91,5% 101%
Глибоцький район Чернівецька  40,1% 45,3% 89%
Сторожинецький район Чернівецька  35,4% 36,8% 96%
Тячівський район Закарпатська  12,4% 12,4% 100%
Рахівський район Закарпатська  11,5% 11,6% 99%
Новоселицький район Чернівецька  9,3% 6,8% 138%
м. Чернівці Чернівецька  3,3% 4,5% 73%

Населені пункти, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення.[7]

Населені пункти Чернівецької області, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення[8]

населений пункт район область % румунськомовних
с. Пещера Тячівський район Закарпатська 100,0
с. Підвальне Герцаївський район Чернівецька 99,3
с. Топчино Тячівський район Закарпатська 99,1
с. Петрашівка Герцаївський район Чернівецька 98,9
с. Велика Буда Герцаївський район Чернівецька 98,7
с. Мала Буда Герцаївський район Чернівецька 98,6
с. Середнє Водяне Рахівський район Закарпатська 98,6
с. Глибокий Потік Тячівський район Закарпатська 98,4
с. Тернавка Герцаївський район Чернівецька 98,4
с. Добрік Рахівський район Закарпатська 98,3
с. Хряцька Герцаївський район Чернівецька 98,3
с. Байраки Герцаївський район Чернівецька 98,1
с. Круп'янське Герцаївський район Чернівецька 98,1
с. Станівці Глибоцький район Чернівецька 98,1
с. Великосілля Герцаївський район Чернівецька 98,0
с. Глибочок Сторожинецький район Чернівецька 97,8
с. Нижня Апша[9] Тячівський район Закарпатська 97,6
с. Волока Глибоцький район Чернівецька 97,5
с. Дяківці Герцаївський район Чернівецька 97,5
с. Їжівці Сторожинецький район Чернівецька 97,3
с. Біла Церква Рахівський район Закарпатська 97,0
с. Подішор Тячівський район Закарпатська 97,0
с. Купка Глибоцький район Чернівецька 96,9
с. Поляна Глибоцький район Чернівецька 96,6
с. Молниця Герцаївський район Чернівецька 96,5
с. Годинівка Герцаївський район Чернівецька 96,4
с. Грушівка Глибоцький район Чернівецька 96,4
с. Багринівка Глибоцький район Чернівецька 96,3
с. Буківка Герцаївський район Чернівецька 96,1
с. Йорданешти Глибоцький район Чернівецька 95,8
с. Буденець Сторожинецький район Чернівецька 95,7
с. Нижні Петрівці Сторожинецький район Чернівецька 95,7
с. Нижні Синівці Глибоцький район Чернівецька 95,5
с. Горбова Герцаївський район Чернівецька 95,3
с. Куликівка Герцаївський район Чернівецька 95,2
с. Верхні Петрівці Сторожинецький район Чернівецька 94,7
с. Опришени Глибоцький район Чернівецька 94,3
с. Луковиця Герцаївський район Чернівецька 94,6
с. Верхні Синівці Глибоцький район Чернівецька 94,2
с. Ропча Сторожинецький район Чернівецька 94,0
с. Могилівка Герцаївський район Чернівецька 93,3
с. Остриця Герцаївський район Чернівецька 93,2
смт Красноїльськ Сторожинецький район Чернівецька 92,3
с. Просіка Глибоцький район Чернівецька 92,2
с. Банчени Герцаївський район Чернівецька 92,1
с. Димка Глибоцький район Чернівецька 91,8
с. Лунка Герцаївський район Чернівецька 91,8
с. Карапчів Глибоцький район Чернівецька 91,0
с. Сучевени Глибоцький район Чернівецька 87,6
с. Радгоспівка Герцаївський район Чернівецька 82,1
с. Чудей Сторожинецький район Чернівецька 82,1
с. Тереблече Глибоцький район Чернівецька 80,7
с. Плаюць Рахівський район Закарпатська 78,2
с. Череш Сторожинецький район Чернівецька 71,3
с. Аршиця Сторожинецький район Чернівецька 69,5
м. Герца Герцаївський район Чернівецька 68,1
с. Цурень Герцаївський район Чернівецька 66,6
с. Бояни Новоселицький район Чернівецька 63,5
с. Остриця Новоселицький район Чернівецька 60,1
смт Солотвино Тячівський район Закарпатська 56,5
с. Просокиряни Глибоцький район Чернівецька 56,1

Румунська мова визнана регіональною:

Культура[ред. | ред. код]

Румуни в Україні користаються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією.[16] У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Окреме видавництво випускає видання румунською мовою. Існують початкові й середні школи з румунською викладовою мовою; в Чернівецькому Університеті є кафедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Союзу Письменників України пише румунською мовою.Також у Чернівцях 20 листопада 2012 р. відбулася прес-конференція з приводу відкриття румунської бібліотеки „Голос Буковини” з ініціативи академіка Александріни Чернової та колективу Видавництва „Олександра Доброго”, за підтримки Департаменту румун зарубіжжя, що діє при МЗС Румунії. В новій бібліотеці можна знайти багато рідкісних, старих та нових книжок, монографій, підручників, журналів, словників румунською мовою на будь-яку тему, з будь-якої галузі. Особливо корисними ці праці можуть виявитися для спеціалістів та дослідників спільної українсько-румунської історії, а також сучасних українсько-румунських відносин[17].

Освіта румунською мовою у 2008/2009 н.р.[18]

Кількість закладів з навчанням румунською мовою Навчальний процес румунською мовою, учнів Вивчають румунську мову як предмет Вивчають факультативно або в гуртках Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) Відсоток румунів за Переписом-2001
89 21671 683 0,51% 0,31%

Релігія[ред. | ред. код]

У 106 православних церквах та монастирях, у Закарпатській та Чернівецькій областях, богослужіння відбувається румунською мовою. У Молитовних будинках (Casa de rugăciune) протестантських конфесій, розташованих у румунськомовних населених пунктах, богослужіння теж відбувається румунською мовою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года)
  2. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  3. Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  4. Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
  5. Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  6. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР.
  7. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  8. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  9. до 2004 — Діброва
  10. Ще одне село в Чернівецькій області надало румунській мові статус регіональної
  11. Про реалізацію окремих норм Закону України «Про засади державної мовної політики» на території села Їжівці
  12. У Волоці Чернівецької області румунську мову зробили регіональною
  13. Буковинська Правда - Остриця, Магала, Буда та Прут офіційно стали румуномовними
  14. Газета «Час» — Румунізація Буковини триває: румунську мову зробили регіональною в Магалі Архівовано 4 березень 2016 у Wayback Machine. — 16-03-2013
  15. Буна зіва, парламенте – не витримала закарпатська Нижня Апша
  16. Етнічні громади у Чернівецькій області
  17. ChernivtsiNews.com http://www.chernivtsinews.com/2013/12/01/в-чернівцях-відкрилася-перша-румунсь/
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпень 2011. Процитовано 5 квітень 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]