Чонгарські мости
| Чонгарські мости (залізничний, старий і новий автомобільні) | |
|---|---|
 Чонгарський залізничний міст і гребля, вигляд із півночі | |
| 45°59′16″ пн. ш. 34°33′09″ сх. д. / 45.987952000028° пн. ш. 34.552695000027775052° сх. д.Координати: 45°59′16″ пн. ш. 34°33′09″ сх. д. / 45.987952000028° пн. ш. 34.552695000027775052° сх. д. | |
| Офіційна назва | Транспортний перехід через Чонгарську протоку |
| Країна |
 Україна (т. о.  Росією) |
| Розташування |
Джанкойський район (1921—2023) Росія Україна |
| Галузь застосування | залізничний, автомобільний і пішохідний |
| Перетинає | Чонгарську протоку |
  Чонгарські мости (залізничний, старий і новий автомобільні) Чонгарські мости (залізничний, старий і новий автомобільні) (Автономна Республіка Крим) | |
 | |
Чонга́рські мости́ — залізничний міст та дамба через затоку Сиваш на перегоні Новоолексіївка — Джанкой та автомобільний міст на європейському автошляху E105 (також М18 за класифікацією України або 35А-002 за класифікацією Росії). За декілька десятків метрів від автомобільного мосту, що діє, також знаходиться не експлуатований старий автомобільний міст у занедбаному стані.
Історія[ред. | ред. код]
Перший масштабний проєкт щодо покращення кримської транспортної інфраструктури, який здійснила Російська імперія після анексії Кримського півострова 1783 року, мав жартівливе прізвисько «хвіртка в Крим»[1]. Зведений на початку XIX століття (на карті 1836 вже позначений і підписаний, як Чонгарський міст[2]), і став другою сухопутною альтернативою природному Перекопському перешийку[3]. Під час Кримської війни середини ХІХ століття Чонгарський міст мав важливе стратегічне значення для Росії: ним здійснювалося постачання російських військ, які брали участь у Кримській війні. Від диверсій міст тоді охороняв загін князя Лобанова-Ростовського[4].
Російсько-українська війна (1918)[ред. | ред. код]
Під час Кримської операції Армії УНР у квітні 1918 року Чонгарський міст узяли штурмом українські війська[5].
Російсько-українська війна (2014—2022)[ред. | ред. код]
У 2014 році, у відповідь на анексію Криму Росією, уряд України доручив замінувати старий та новий мости з українського боку. При цьому лінія зіткнення проходить приблизно посередині мостів[6], а тому російські прикордонники не контролюють замінованих українських країв мостових переходів.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
24 лютого 2022 року, під час російського вторгнення в Україну при спробі підриву мосту задля зупинення просування танкової колони російських військ загинув сапер 35-ї окремої бригади морської піхоти, матрос Віталій Скакун. 26 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння звання Героя України саперу, матросу Віталію Скакуну, який ціною власного життя підірвав одну з двох автомобільних смуг мосту разом із собою[7].
25 квітня 2022 року Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що Чонгарський міст був замінований, але українським військовим протистояли сили, що переважали у 15 разів. Раніше в мережі поширювали інформацію, що нібито перед російським вторгненням в Україну Чонгар розмінували[8]. Жодного підтвердження цієї інформації стосовно «розмінування» Чонгарських мостів немає[9].
10 серпня 2022 року трапилася масштабна пожежа південніше мосту, де до 24 лютого 2022 року був контрольно-перепускний пункт України. Пожежа виникла внаслідок вибухів на адміністративному кордоні з Кримом, біля села Чонгар[10].
22 червня 2023 року, близько 05:00 ранку, в ході українського контрнаступу, обидва автомобільні мости атаковано. За характером ураження та уламками припускається, що це був удар крилатими ракетами Storm Shadow Сил оборони України. Ці мости мають стратегічне значення для російських окупаційних військ, оскільки є одними із небагатьох наземних шляхів від тилових складів в т. о. Криму до лінії фронту в Херсонській та Запорізькій областях; ймовірно, пошкодження мостів може суттєво вплинути на російську логістику[11][12].
5 липня 2023 року представник Генерального штабу Олексій Громов підтвердив інформацію, що ЗСУ завдали удар по Чонгарських мостах в тимчасово окупованому Криму ракетами Storm Shadow. Свідченням ефективності крилатих ракет даного класу є пошкодження мостів через озеро Сиваш поблизу Чонгару, що значно ускладнило постачання противника боєприпасами та іншими матеріально-технічними засобами[13].
29 липня 2023 року, вранці, Сили оборони України успішно атакували Чонгарський залізничний міст на адміністративному кордоні Криму та Херсонської області, що ускладнило логістику російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської області. Удари підтвердило Стратегічне командування Збройних сил України[14][15].
6 серпня 2023 року ЗСУ підтвердили, що близько 15:00 завдали ракетного удару по Чонгарському автомобільному мосту.[16] Було зафіксовано три-чотири удари. Міст отримав значні пошкодження дорожнього покриття.[17] За даними Інституту вивчення війни, це значно ускладнить логістику російських військ на заході Запорізької області та на кордоні Запорізької та Донецької областей, та змусить перенаправити автомобільний рух, через довший західний маршрут.[18]
Протягом наступних днів поруч зі зруйнованими мостами через Чонгарську та Арабатську протоки були споруджені понтонні переправи[19].
Опис[ред. | ред. код]
Залізничний міст двоколійний, пролітні споруди розташовані на північній частині, основна частина затоки Сиваш долається греблею. З 27 грудня 2014 року, за ініціативи уряду України припинено залізничне сполучення з Кримом. Контактна мережа була демонтована, а міст перекрито колючим дротом[20].
Діючий автомобільний міст через Чонгарську протоку, з'єднує півострови Чонгар та Тюп-Джанкой. Через протоку перекинуто два нових автомобільних мости (Новий Чонгар та Херсонський мости) на автошляху М18 або 35А002. Старий Чонгарський міст, розташований на південь, у покинутому стані.
Берегову лінію біля північного та південного боків мостів густо покриває мережа польових фортифікаційних споруд та вогневих позицій часів Громадянської війни та німецько-радянської війни. Після подій 2014 року, пов'язаних із анексією Криму Росією, з північного та південного боків мостів українська та російська армії відновили та побудували низку нових польових фортифікацій. Біля берега півострова Чонгар до 24 лютого 2022 року розташовувався передовий прикордонний пункт України, посередині Херсонського моста — тимчасовий, до деокупації Криму, прикордонний пункт РФ[21].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Калитка в Крым. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 2021-4-9.
- ↑ Укрепления северного Крыма. Меж двух мостов — Discover Crimea — Откройте для себя Крым. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Чонгарский мост | Крым. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Подрезов К. А, Бобков А. А., Бутовский А. Ю. К вопросу о первой обороне и взятии 5 (18) — 9 (22) апреля 1918 г. Крымских перешейков (Перекопского и Чонгарского) в период Гражданской войны [Архівовано 2021-04-25 у Wayback Machine.] // Учёные записки. Электронный научный журнал Курского государственного университета. 2017. № 2 (42)
- ↑ Киев не комментирует минирование моста на границе с Крымом. — YouTube. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Президент присвоїв Героя України українському солдату (посмертно), який підірвав разом із собою міст, щоб зупинити ворога. volynpost.com. 27 лютого 2022.
- ↑ У Генштабі спростували інформацію про розмінування Чонгару. volynpost.com. 25 квітня 2022.
- ↑ Чому не підірвали мости з Криму, про розмінування Чонгару та що відбувалось у перші дні вторгнення РФ на Півдні — Serg Marco. Defence Express. 16 травня 2022.
- ↑ У Чонгарі підгорає: у пабліках пишуть про вибухи на адмінкордоні з Кримом (мапа). focus.ua. 10 серпня 2022.
- ↑ У Криму підірвали Чонгарський міст. Мілітарний (укр.). Процитовано 22 червня 2023.
- ↑ Чонгарські мости перерізають: чим могли вдарити та стратегічне значення. Defense Express. 22 червня 2023.
- ↑ Заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ: Крок за кроком наші війська виконують завдання зі звільнення від ворога усієї території України. Укрінформ. 5 липня 2023.
- ↑ Чонгарський залізничний міст знесено (відео).
- ↑ ЗСУ вдарили по Чонгарському мосту на адмінкордоні з Кримом — СтратКом. УНН. 29 липня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (7 серпня 2023). Удари ЗСУ по мостах змушують РФ подовжувати маршрути постачання – ISW. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 7 серпня 2023.
- ↑ Удари по мостах на півдні: з'явилися нові фото наслідків "прильотів". www.unian.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2023.
- ↑ Окупантам буде не солодко: ISW розповів про наслідки ударів по мостах на Півдні. www.unian.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2023.
- ↑ Окупанти спорудили понтонні переправи поруч з пошкодженими ударами ЗСУ мостами через Чонгарську і Арабатську протоки. Центр журналістських розслідувань. 12 серпня 2023.
- ↑ «Рожеві озера — колючі дроти»: як десантники ЗСУ стережуть «нуль» на Кримському напрямку. ВЕЛИКИЙ РЕПОРТАЖ | Новинарня. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Елена Богданович (2016). Крымский рубеж: как охраняется граница с Украиной. Информационное агентство ТАСС. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.