Шаббір Алі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Шаббір Алі
Шаббір Алі
Шаббір Алі
Шаббір Алі вдома (2017)
Особисті дані
Повне ім'я Шаббір Алі
Народження 26 січня 1956(1956-01-26) (68 років)
  Гайдарабад, штат Гайдарабад, Індія
Громадянство Індія Індія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
?—1972 Індія «Гайдарабад Арсенал Клаб» ? (?)
1972 Індія «Тата Спортс» (Гайдарабад) ? (?)
1978—1979 Індія «Іст Бенгал» ? (35)
1973—1984 Індія «Мохаммедан» (Колката) ? (?)
1984—1985 Бангладеш «Вікторія Спортінг» (Дака) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974
1974—1984 		Індія Індія (U-19)
Індія Індія 		6 (5)
66 (23[1])
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1985—1992
1992—1993
1993—1995
1997—2000
2000—2001
2004
2005
2007—2010
2011—2012
 Індія «Мохаммедан» (Колката)
Індія «Раджастан Клаб»
Індія «Пірлесс»
Індія «Салгаокар»
Індія «Махіндра Юнайтед»
Індія «Черчілл Бразерс»
Індія «Салгаокар»
Індія «Мохаммедан» (Колката)
Індія «Саутерн Саміті»
Індія «Телангана»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Шаббір Алі (англ. Shabbir Ali; нар. 26 січня 1956, Гайдарабад, штат Гайдарабад, Індія) — індійський футболіст та тренер[2][3], виступав на позиції нападника. Нагороджений премією Даян Чанд, найвищою нагородою в індійському спорті за пожиттєві досягнення, яку вручив уряд Індії в 2011 році[4][5]. Перший футболіст, який отримав нагороду Даян Чанд[6].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Як футболіст, Шаббір Алі визнавався найкращим гравцем Індії протягом 1970-х і 1980-х років[7]. Можливо, найкращий нападник свого часу, Шаббір проявляв бомбардирський хист як на національному, так і на міжнародному рівнях. Прославився в дуже юному віці, коли був капітаном Індії, якій допоміг виграти молодіжний чемпіонат Азії в Бангкоку разом з Іраном у 1974 році, завдяки чому навіть отримав похвалу від тодішнього прем'єр-міністра країни, Індіри Ганді.

Після декількох років виступів у «Тата Спортс» (Гайдарабад), Шаббіра Алі переманив найкращий клуб Колкати кінця 70-х років, «Іст Бенгал». Згодом приєднався до «Мохаммедана» (Колката), допоміг команді стати однією з найсильніших у країні й у середині 1980-х років завершив футбольну кар'єру.

Під час його капітанства, у 1983–84 роках, клуб виграв 9 трофеїв, у тому числі перемога в Кубку Індійської федерації. Наприкінці кар'єри поїхав до Бангладеш, щоб грати за команду «Вікторія Спортінг» (Дака), де виступав протягом одного сезону[8].

Шаббір Алі відзначився 23-ма голами в міжнародних матчах і залишається одним із найкращих бомбардирів Індії за всю історію, випереджаючи, серед інших, Чуні Госвамі, П. К. Банерджі, Індера Сінгха та Бхачунга Бхутія. У 1976 році на міжнародному футбольному турнірі Мердека в Куала-Лумпурі Шаббір Алі за перші 35 хвилин відзначився хет-триком у воротах Індонезії. Лише п'ять футболістів з Індії відзначалися хет-триком на міжнародному рівні; але Шаббір Алі зробив це найшвидше[2].

У свій 65-й день народження Алі зазначив: «Ким би я не став сьогодні завдяки футболу. До завершення кар'єри я думав, що отримав від футболу все. Тепер я повинен щось повернути грі. Отже, тому я став тренером. До завершення кар'єри в 1987 році я був граючим тренером «Мохаммедана Спортінг». У 1988–89 роках я отримав диплом від НІС».

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Протягом 13 років, у період між 1972 і 1984 роками, Алі постійно викликався до національної збірної Індії, будь то молодіжні азійські турніри, Азійські ігри, Передолімпійські турніри, Кубок Азії, Кубок Мердеки, Золотий кубок Неру[9], Кубок короля Таїланду або інші товариські турніри. Він також був капітаном Індії на молодіжних чемпіонатах Азії, Передолімпійських турнірах, Кубку Неру, Кубку Мердека та Кубку короля Таїланду[2]. Він здобув популярність під час роботи на тренерському містку молодіжної збірної Індії Аруна Ґоша, під керівництвом якого разом зі збірною Ірану розділив титул переможця молодіжного чемпіонату Азії 1974 року (на турнір відзначився п’ятьма голами)[10][11].

Один із його найкращих моментів стався на міжнародному футбольному турнірі Мердека 1976 року в Куала-Лумпурі[12], де протягом перших 35 хвилин відзначився хет-триком у матчі проти Індонезії. Серед індусів, які зробили хет-трик у футболці національної команди, найшвидшим був Шаббір Алі[13][14][15].

Також з індійською командою під керівництвом Джарнаїла Сінгха з'явився на Кубку Джессона 1976 року в Афганістані[16]. З 1972 по 1984 рік зіграв 72 матчі та відзначився 23-ма голами за збірну Індію, став одним із найкращих бомбардирів за кількістю ударів за матч[17].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця 1985 року розпочав тренерську діяльність[18]. Отримав диплом першого класу від спортивного управління Індії. Успішно пройшов тренерську ліцензію B футбольної асоціації Німеччини, після чого їхній чотиритижневий тренерський курс, який еквівалентний ліцензії A[2].

Як тренер Алі за короткий проміжок часу досяг великого успіху. Призначений технічним директором збірної Індії, Шаббір Алі привів команду до золотої медалі на Південно-Азійських іграх у Ченнаї 1995 року. Це було важливе досягнення, враховуючи той факт, що Індія не змогла перемогти на трьох попередніх Південно-Азійських іграх у Коломбо, Ісламабаді та Даккі. Він залишався технічним директором до турніру напередодні чемпіонатом світу в Катарі наступного року[2].

У сезонах 1991/92 років привів «Вікторію Спортінг» до перемоги в клубному чемпіонаті Індії, окрім цього виграв чотири турніри та привів його до ще двох фіналів. У наступному сезоні прийняв запрошення тренувати скромніший клуб, «Пірлесс». Йому знадобився лише один сезон, щоб вивести клуб до Супердивізіону Колкати[19]. У період між 1997 і 1999 роками Шаббір Алі керував найкращою командою Гоа «Салгаокар» і зарекомендував себе як найкращий тренер Індії[20][21]. За винятком таких фахівців, як П. К. Банерджі та Сайєд Найемуддін, жоден інший тренер в Індії не міг би виграти стільки титулів за такий короткий проміжок часу, як це зробив Шаббір Алі[2].

Це почалося в 1998 році, коли під його керівництвом «Салгаокар» виграв Професійну лігу Гоа, а потім виграв Суперкубок Індії, переміг чемпіона Національної ліги «Мохун Баган»[22]. Надалі «Салгаокар» виграв титул Національної ліги[23], єдиний раз, коли команда з Гоа виграла вище вказаний турнір[24]. Потім Шаббір Алі очолив команду в Бомбей, з якою виграв Кубок Роверс. Після цього команда прилетіла до Делі, де виграла Кубок Дюранда, перемігши «Мохун Баган» та «Іст Бенгал», а потім знову переграла «Мохун Баган» у Суперкубку. Жодна інша команда в Індії не досягла такого успіху в індійському футболі за останні роки[2].

У 2004 році очолював «Черчілл Бразерс»[25]. У 2008 році його знову призначили головним тренером «Мохаммедана»[26]. У сезоні 2011/12 років очолював команду Футбольної ліги Колкати «Саутерн Саміті».

2 вересня 2022 року його одноголосно призначили головою консультативного комітету Всеіндійської федерації футболу[27]. Він також входить до ради відомих гравців АІФФ[28][29].

Футбольна академія[ред. | ред. код]

У лютому 2021 року у Гайдарабаді відкрив футбольну академію під назвою Футбольна академія Шаббіра Алі, яка почала працювати з 1 березня[30]. Академія також пов'язана з Футбольною асоціацією Телангани.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Окрім футболу, призначений і працював Scale-I офіцером Allahabad Bank[31]. У вересні 2013 року переніс обширний серцевий напад й одужав[31].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

збірна Індії
  • Кубок Песта Сукан
    • Володар (1): 1971[32]
  • Кубок АНФА
    • Фіналіст (1): 1983[33]
  • Кубок Дня незалежності Республіки Афганістан
    • Бронзовий призер (1): 1976[34]
  • Кубок Короля Таїланду
    • Бронзовий призер (1): 1977[35]
молодіжна збірна Індії
«Мохаммедан Спортінг»
  • Футбольна ліга Колкати
    • Чемпіон (1): 1981
  • Кубок Роверс
    • Володар (2): 1980, 1984
  • Футбольний турнір Саіта Наджи
    • Володар (1): 1984
  • DCM Trophy
    • Володар (1): 1980
  • Золотий кубок Сіккім
    • Володар (1): 1980
  • Кубок Дюранда
    • Фіналіст (1): 1980
  • Індія Щит ІФА
    • Фіналіст (1): 1982
Індивідуальні

Як тренера[ред. | ред. код]

«Мохаммедан Спортінг»[38]
  • Кубок Стаффорда
    • Володар (1): 1991
  • Кубок Роверс
    • Володар (1): 1987
    • Фіналіст (1): 1991
  • Футбольний турнір Саіта Наджи
    • Володар (2): 1991, 1992
  • Bordoloi Trophy
    • Володар (3): 1985, 1986, 1991
  • Золотий кубок All Airlines
    • Володар (1): 1986
    • Фіналіст (4): 1987, 1988, 1989, 1990
  • Кубок Дня незалежності
    • Володар (1): 1988
  • Золотий кубок губернатора Сіккіма
    • Фіналіст (4): 1986, 1987, 1989, 1991
  • Кубок Калінга
    • Володар (1): 1991
  • Vizag Trophy
    • Володар (1): 1986
«Салгаокар»

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Нагорода Даян Чанда[39][40], присвоєну за роботу в «Салгаокарі» у період між 1997 і 1999 роком[2][41].
  • Титул Банга Бхушан у 2014 році від уряду Західної Бенгалії[42]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Dey, Subrata. India - Record International Players. RSSSF. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 22 серпня 2021.
  2. ↑ а б в г д е ж и Chaudhuri, Arunava. Shabbir Ali. indianfootball.de. IndianFootball Network. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 6 вересня 2011.
  3. ↑ Nizamuddin, Mohammed (14 липня 2018). Old-timers recollect past glory of city football. Hyderabad, Telangana: The Hans India. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  4. ↑ National sports awards announced. The Hindu. 19 серпня 2011. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 25 січня 2012.
  5. ↑ Gagan Narang confirmed for Khel Ratna award [Архівовано 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.] NDTV, Press Trust of India on 18 August 2011.
  6. ↑ Shabbir Ali Wins Dhyan Chand Award. www.outlookindia.com. Kolkata. 26 липня 2011. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 6 вересня 2020.
  7. ↑ Watch: Shabbir Ali, the overlooked football legend. englishamp.etvbharat.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  8. ↑ Das, Rudra Narayan (29 листопада 2011). Player Biography : Shabbir Ali – Only Footballer To Win Dhyan Chand Award. indianfooty.net. Indian Football Network. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 6 вересня 2021.
  9. ↑ Chaudhuri, Arunava (1999). The Indian Senior Team at the 1982 Calcutta Nehru Cup. indianfootball.de. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  10. ↑ Banerjee, Ritabrata (30 квітня 2020). Down the memory lane: India's AFC Youth Championship triumph in 1974. www.goal.com. Goal. Архів оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  11. ↑ Ali, Shabbir (30 квітня 2020). From gate-crashers to joint winners: India's journey at the Asian Youth Championship Bangkok 1974. www.the-aiff.com. Hyderabad: All India Football Federation. Архів оригіналу за 24 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  12. ↑ Pestabola Merdeka Football Tournament 1976 #statistics [Архівовано 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.] international-football.net. Retrieved 4 October 2021
  13. ↑ Thais fight back. The Straits Times. 17 серпня 1976. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 15 липня 2018.
  14. ↑ Ganesh, Arjun (21 січня 2018). Shabbir back steering dreams. Deccan Herald. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
  15. ↑ Shabbir Ali: The Hyderabadi footballer who represented city's golden era of the sport. The Siasat Daily. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  16. ↑ The Senior National Team at 1976 Jasson Cup. indiafootball.de. IndiaFootball. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 30 вересня 2018.
  17. ↑ Football Is My Language - Shabbir Ali [Архівовано 10 вересня 2021 у Wayback Machine.] Indianfootball.de. Retrieved 10 September 2021
  18. ↑ Sengupta, Somnath (13 липня 2011). Tactical Evolution Of Indian Football: Part Four – Modern Era (1999—2011). thehardtackle.com (англ.). Kolkata: The Hard Tackle. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 11 жовтня 2022.
  19. ↑ Indian Football "HALL OF FAME". indianfootball.de. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
  20. ↑ Chaudhuri, Arunava. Season ending Transfers 1999: India. indianfootball.de. Indian Football Network. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 1 липня 2021.
  21. ↑ Coutinho best. Press Trust of India. 21 липня 1997. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 4 лютого 2017.
  22. ↑ Jonathan De Sousa (16 січня 2011). Salgaocar Sports Club: regaining the lost glory. thehardtackle.com. The Hard Tackle. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
  23. ↑ From the History Book. All India Football Federation. the-aiff.com. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2018.
  24. ↑ Salgaocar Sports Club: regaining the lost glory. [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. The Hard Tackle. Retrieved 5 October 2021.
  25. ↑ Chaudhuri, Arunava. Season ending Transfers 2004. indianfootball.de. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  26. ↑ Pawar, Vaibhav (26 вересня 2008). Mohd Sporting's name keeps sponsors away. mumbaimirror.indiatimes.com. Mumbai, Maharashtra: Mumbai Mirror. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 15 липня 2022.
  27. ↑ Media Team, AIFF (3 вересня 2022). AIFF Executive Committee appoints Shaji Prabhakaran as new Secretary General. www.the-aiff.com (англ.). New Delhi: All India Football Federation. Архів оригіналу за 4 вересня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.
  28. ↑ Sports Desk, FPJ (2 вересня 2022). Former goalkeeper Kalyan Chaubey appointed new AIFF President. www.freepressjournal.com. The Free Press Journal. Архів оригіналу за 4 вересня 2022. Процитовано 4 вересня 2022.
  29. ↑ List of AIFF executive committee members & co-opted eminent players. khelnow.com. Khel Now. 2 вересня 2022. Архів оригіналу за 4 вересня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
  30. ↑ Former India football captain Shabbir Ali launches academy [Архівовано 6 вересня 2021 у Wayback Machine.]. sportstar.thehindu.com. Retrieved 6 September 2021.
  31. ↑ а б Barua, Suhrid (24 вересня 2013). Former India football captain Shabbir Ali suffers massive heart attack. sportskeeda.com. Sportskeeda. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
  32. ↑ The Indian Senior Team at the 1971 Singapore Pesta Sukan Cup. Indianfootball.de. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 1 жовтня 2021.
  33. ↑ ANFA Invitational Tournament (Nepal). RSSSF. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 9 липня 2014.
  34. ↑ Morrison, Neil (2008). Afghanistan Republic Day Festival Cup (Kabul, Afghanistan): Palmares. rsssf.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  35. ↑ The Indian Senior Team at the 1977 Bangkok Kings Cup: [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] indianfootball.de. Retrieved 21 November 2021.
  36. ↑ Morrison, Neil. Asian U-19 Championship 1974. RSSSF. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 1 березня 2022.
  37. ↑ Media Team, AIFF (15 серпня 2022). Indian Football Down the Years: Looking back at the glorious moments. www.the-aiff.com (англ.). New Delhi: All India Football Federation. Архів оригіналу за 21 вересня 2022. Процитовано 20 жовтня 2022.
  38. ↑ а б Chakrabarty, Kushal (12 липня 2012). Mohammedan Sporting Club, Kolkata: A New Horizon. kolkatafootball.com. Kolkata Football. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  39. ↑ List of Dhyan Chand Awardees. Sports Authority of India. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 7 січня 2017.
  40. ↑ Rajiv Gandhi Khel Ratna, Arjuna Awards and other Sports Awards Announced (Пресреліз). Press Information Bureau, India. 18 серпня 2011. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2016.
  41. ↑ Indian striker Shabbir Ali became first footballer to win prestigious Dhyan Chand Award. Jagaran Josh. 6 вересня 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2011.
  42. ↑ Staff Reporter (18 травня 2014). State government to confer Banga awards on May 20. The Hindu. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Індія
Індія

Коласо (1994–1999) · Макленнан (1999–2000) · Цейтлін (2000–2001) · Чатхунні (2001) · Пашеку (2002–2004) · Алі (2004–2005) · Коттан (2005–2006) · Беншефіра (2006–2008) · Езеуго (2008) · Джорджевич (2008–2009) · Перейра (2009–2010) · Субраманіам (2010–2011) · Мамич (2011) · Сінгх (2011) · Гоміш (2011–2012) · Перейра (2012) · Діас (2012–2014) · Афусі (2014) · Фернандес (2014–2016) · Афусі (2016–2017) · Перейра (2017) · Шевченко (2017) · Джиджу (2018–2019) · Анса (2019) · Тавареш (2019–2020) · Коста (2020) · Варела (2020–2021) · Джиджу (2021–2022) · Фернандес (2022) · Варела (2022–2023) · Коста (2023–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шаббір_Алі&oldid=42403140