Шадрін Василь Автономович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шадрін Василь Автономович
Народився 1905(1905)
село Раєвка, тепер Раєвський Альшеєвського району Республіки Башкортостану, Російська Федерація
Помер невідомо
Національність росіянин
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Василь Автономович Шадрін (1905(1905), село Раєвка, тепер Раєвський Альшеєвського району Республіки Башкортостану, Російська Федерація — ?) — радянський діяч, голова виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих (1948—1950 рр.). Депутат та член президії Верховної Ради Башкирської АРСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (з 1941 року). Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання (з 1949 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині робітника-залізничника. У 1919 році закінчив залізничну школу. Трудову діяльність розпочав у 1920 році робітником-вугільником на станції Раєвка. У 1923 році вступив до комсомолу. До 1928 року працював блочником, ремонтним робітником телеграфно-телефонної лінії служби зв'язку станції Раєвка Башкирської АРСР.

Член ВКП(б) з 1928 року.

З 1928 року перебував на профспілковій роботі, був головою спілки сільськогосподарських і лісових робітників. У 1930 році закінчив короткотермінові курси партійного активу у місті Уфі.

У 1930—1931 роках — завідувач організаційного відділу Приютинського районного комітету ВКП(б) Башкирської АРСР. У 1931—1932 роках — секретар партійного колективу суконної фабрики села Нижньо-Троїцьке Туймазинського району Башкирської АРСР. У 1932—1934 роках — секретар Бакалінського районного комітету ВКП(б) Башкирської АРСР. У 1934—1937 роках — секретар партійного комітету Бєлорецького металургійного заводу Башкирської АРСР. Одночасно закінчив факультет особливого призначення із підвищення кваліфікації господарників.

У 1937 — листопаді 1938 року — 1-й секретар Бєлорецького районного комітету ВКП(б) Башкирської АРСР.

У листопаді 1938 — березні 1939 року — слухач курсів Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У березні 1939 — жовтні 1944 року — голова виконавчого комітету Орджонікідзевської (Ставропольської) крайової ради депутатів трудящих.

У 1945 році закінчив Вищу школу партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У 1945—1947 роках — заступник голови виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих; 3-й секретар Сумського обласного комітету КП(б)У.

У 1947 — січні 1948 року — 2-й секретар Сумського обласного комітету КП(б)У.

У січні 1948 — 1950 року — голова виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих.

З середини 1960-х роках — начальник Херсонського обласного управління «Укрводбуд».

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Леніна
  • два ордени Трудового Червоного Прапора (16.03.1940, 23.01.1948)
  • ордени
  • медаль «За оборону Кавказу»
  • медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  • медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  • медалі
  • заслужений меліоратор Української РСР (1968)

Джерела[ред. | ред. код]