Живицький Дмитро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Живицький Дмитро Олексійович
Живицький Д.О..jpg
Coat of Arms of Sumy Oblast.svg 16-й Голова Сумської державної адміністрації
Нині на посаді
На посаді з 25 червня 2021
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Василь Хома
Coat of Arms of Sumy Oblast.svg 13-й Голова Сумської державної адміністрації
13 лютого 2020 — 11 березня 2020
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр

Олексій Гончарук

Денис Шмигаль
Попередник Ірина Купрейчик (т.в.о.)
Наступник Роман Грищенко
Народився 17 вересня 1982(1982-09-17) (40 років)
Суми, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Сумський державний університет (2004) і Національна академія державного управління при Президентові України (2019)
Нагороди Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
zhyvytskyy.sumy.ua

Дмитро Олексійович Живицький (17 вересня 1982(19820917), місто Суми) — український інженер, підприємець, громадський діяч, державний управлінець, заступник Міністра інфраструктури України. Голова Сумської обласної державної адміністрації з 25 червня 2021 року[1].

Освіта[ред. | ред. код]

  • 1999—2004 рр. — Сумський державний університет, інженерний факультет, спеціальність: обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів, спеціалізація: машини і апарати хімічних та газо- нафтопереробних виробництв. Здобув кваліфікацію «магістр», диплом з відзнакою.
  • 2004 р. — з відзнакою захистив науково-дослідну роботу на тему: «Аналіз методів утилізації парів світлих нафтопродуктів під час зберігання на нафтових базах». Розробив ежекційну установку поглинання парів бензинів при зберіганні на нафтових базах.

Досвід роботи[ред. | ред. код]

  • Вересень 2001 — лютий 2002 рр. — ТОВ «Сумчанка — Тепігтар» — виробництво гофрокартону. Робочий.
  • Серпень 2002 — квітень 2005 рр. — Відкрите акціонерне товариство «Суминафтопродукт». Заступник технічного директора з експлуатації та ремонту нафтобазового господарства і АЗС.
  • Квітень 2005 — липень 2005 рр. — ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе». Інженер-конструктор спеціального конструкторського бюро турбокомпресорних машин. Відділ газоперекачувальних агрегатів.
  • Грудень 2005 — квітень 2016 рр. — Фізична особа-підприємець. Інженерно-технічний центр «Сучасні Технології Безпеки». Продаж, монтаж та обслуговування автоматики та технічних засобів охорони.
  • Квітень 2016 — вересень 2019 рр. — Сумська обласна державна адміністрація. Заступник голови, керівник апарату. Здійснював загальне керівництво апаратом Сумської обласної державної адміністрації, комунікація з органами державної влади вищого рівня, організація робочих поїздок Президента та Прем'єр-міністра України, питання удосконалення державного управління, запобігання корупції, інформаційної політики, комунікацій з громадськістю, житлово-комунального господарства, енергозбереження, промоції та туризму, внутрішнього аудиту, агропромислового комплексу, екології та природокористування, робота паливно-енергетичного комплексу.
  • Вересень 2019 — березень 2020 рр. — Міністерство розвитку громад та територій України. Перший заступник Міністра. Питання регіонального розвитку, житлово-комунального господарства, енергоефективності, управління державною власністю. Від Уряду України був національним координатором  міжнародних проєктів та проєктів МФО (Дунайська Транснаціональна Програма, Світовий Банк, Європейський Інвестиційний банк, здійснював загальне управління проєктами, відповідав за організацію, контроль та моніторинг заходів з імплементації проєктів.
  • 23 вересня 2020 року призначений на посаду заступника Міністра інфраструктури України[2].

Додаткове навчання, стажування, громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • Листопад–грудень 2006 рр. — Школа Лідерів. Варшава, Польща.
  • Травень 2008 р. — Стокгольм, Швеція. Стажування у Парламенті Швеції. Вивчення взаємодії законодавчих органів Швеції з іншими органами державної влади та громадськістю.
  • 2010, 2012, 2014 роки — Лугано, Швейцарія, стажування у торгово-промисловій палаті кантона Тічіно («Camera dі commercio»).
  • 2013 р. — Кельн, Німеччина, TUV Rheinland AkademieGmbH, програма підвищення кваліфікації управлінських кадрів федерального міністерства Економіки та технологій Німеччини (мова навчання та стажування -англійська).
  • Липень–жовтень 2014 р. — Школа політичних лідерів країн східного партнерства. Київ-Варшава. Мова навчання — англійська. В рамках навчання відбувалось стажування у Парламенті та Офісі Президента Польщі, брав участь у конференції ОБСЄ.
  • 2014—2016 рр. — Заступник голови ГО «Сумське об'єднання роботодавців», член ради підприємців при Сумській ОДА.
  • 2015—2016 рр. — Президент ГО «Агенція міського розвитку», м. Суми. Розробка стратегії розвитку м. Суми.
  • Травень–вересень 2015 р. — Києво-Могилянська бізнес школа (kmbs) — «Школа мерів», стажування у муніципалітетах польських міст: Краків, Люблін, Познань на запрошення Асоціації міст Польщі.
  • Вересень 2016 р. — Київ, учасник 13 щорічної зустрічі «Ялтинська Європейська Стратегія».
  • Лютий–березень 2017 р. — Києво-Могилянська бізнес школа (kmbs) — участь у проекті «DevelopUkraine», пройшов підготовку у «Школі кластерного розвитку» та LevelUp, отримав сертифікат кластерного менеджера.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України;
  • Почесна грамота Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
  • Почесна грамота голови Сумської обласної державної адміністрації;
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (6 березня 2022) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 25 червня 2021 року № 273/2021 «Про призначення Д.Живицького головою Сумської обласної державної адміністрації»
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 1138-р «Про призначення Живицького Д.О. заступником Міністра інфраструктури України».
  3. Указ президента України №112/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://mtu.gov.ua/content/zhyvytskyy-dmytro.html [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
  2. https://www.zhyvytskyy.sumy.ua [Архівовано 14 червня 2022 у Wayback Machine.]
  3. https://novilidery.com/lider/1-season/zhivickiy-dmitro [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  4. https://sumypost.com/sumynews/suspilstvo/dmytro-zhyvytskyj-misto-sumy-my-mozhemo-vtratyty/ [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]