Шарко Олександр Олександрович
| Олександр Шарко | |
|---|---|
 Старший матрос | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
20 жовтня 1988 Братськ |
| Смерть |
6 серпня 2019 (30 років) Павлопіль |
| Громадянство |
 Україна |
| Alma Mater | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2017—2019 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Військово-морські сили |
| Рід військ |
 Морська піхота |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Олекса́ндр Олекса́ндрович Шарко́ (20 жовтня 1988 — 6 серпня 2019) — старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1988 року в місті Братськ Іркутської області — саме там починав свою службу його батько Олександр Григорович, військовий офіцер; мама Жанна Леонідівна працювала медичною сестрою у військовому госпіталі. Після відновлення незалежності України сім'я Шарків повернулася на батьківщину, до села Олбин, згодом перебралися до сусіднього села Савинка, де й надалі проживають. В перший клас Олександр пішов у п'ять разом з сестрою, старшою на рік — вони були настільки близькими, що розділити їх по різних класах батьки не змогли. Продовжив навчання у старших класах Олбинської ЗОШ; закінчив школу із золотою медаллю в 2004 році. Закінчив Остерський технікум будівництва та дизайну на спеціальністю «програміст». Після технікуму продовжив навчання в Київському торгівельно-економічному університеті ім. Вадима Гетьмана, здобув освіту правознавця. Працював за спеціальністю — помічником адвоката. Як не вмовляли його рідні, покинув перспективну роботу в столиці, 26 червня 2017 року підписав контракт на військову службу.
Служив у 1-му батальйоні 36-ї окремої бригади морської піхоти, помічник гранатометника, старший матрос. Майже увесь час був на передовій, раз на рік приїздив у відпустку.
6 серпня 2019 року в передобідній час під час інженерних робіт з обладнання позицій ВОП поблизу села Павлопіль, внаслідок ворожого обстрілу, від мінно-вибухових травм загинули четверо військовиків. Найімовірніше, постріл було зроблено з РПГ-7 із використанням міни калібром 82 мм, яка була прикручена до реактивного двигуна гранати. Тоді ж полягли Курдов Василь Миколайович, Рак Владислав Миколайович і Шандра Сергій Іванович.
7-9 серпня 2019 року в Козелецькому районі у зв'язку із загибеллю Олександра Шарка та Владислава Рака оголошено днями жалоби. Похований в селі Олбин 9 серпня 2019-го; односельці на колінах зустрічали труну з Олександром[2].
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Козелецькому районі оголосили три дні жалоби[недоступне посилання]
- ↑ Провели в останню путь загиблого героя Олександра Шарка
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня року № 625/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Шарко Олександр Олександрович [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Старші матроси (Україна)
- Народились 20 жовтня
- Народились 1988
- Померли 6 серпня
- Померли 2019
- Випускники Київського національного економічного університету
- Військовики морської піхоти України
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Братська
- Померли у Волноваському районі
- Поховані в Козелецькому районі