Шарлотта Бурбон (королева Кіпру)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарлотта де Бурбон
Charlotte de Bourbon
Шарлотта де Бурбон
Шарлотта де Бурбон
Янус Кіпрський та Шарлотта де Бурбон. Вітраж у Шартрському катедральному соборі
17-а королева
Початок правління:25 серпня 1411
Кінець правління:15 січня 1422
Інші титули:королева Кілікії

Попередник:Анґлезія Вісконті
Наступник:Амадея Палеолог

Дата народження:1388(1388)
Місце народження:Франція
Країна:Кіпру
Дата смерті:15 січня 1422(1422-01-15)
Місце смерті:Нікосія, Кіпрське королівство
ПохованняКіпр
Діти:Жак, Жан, Анна, Марія
Династія:Бурбони, Лузіньяни
Батько:Жан I де ла Марш
Мати:Катерина Вандомська

Шарлотта де Бурбон (фр. Charlotte de Bourbon), (1388 — 15 січня 1422) — королева Кіпру, Єрусалиму та Кілікійської Вірменії через свій шлюб із королем Янусом де Лузіньяном. Донька графа Жана I де ла Марш та Катерини Вандомської.

Біографія

[ред. | ред. код]

Шарлотта народилась 1388 року у Франції. Вона була сьомою дитиною та четвертою донькою в родині графа де Бурбон-Ла Марш Жана I та його дружини Катерини де Вандом. Мала старших братів: Жана, Людовіка та Жака й сестер: Ізабеллу, Анну та Марію.

1409 року було укладено її шлюб за домовленістю із Янусом, королем Кіпрським. Договір був підписаний 2 серпня в Мелуні. За півроку були обговорені умови подорожі Шарлотти з Венеції до Кіпру. Їх регламентував спеціальний документ від 19 січня 1410[1]. Королеву супроводжувала значна свита, до якої входило багато музикантів.

По прибуттю на острів, 23-річна Шарлотта повінчалася з 36-річним королем Янусом. Весілля відбулося у соборі Святої Софії в Нікосії 25 серпня 1411. Для нареченого це був другий шлюб. Із першою дружиною, Анґлезією Вісконті, він розлучився через відсутність нащадків.

Союз Януса та Шарлотти сприяв розквіту французької культури при дворі Кіпру. Придворні захоплювалися французькою музикою та літературою. Прижився куртуазний етикет, введений королевою.

У подружжя народилося шестеро дітей, з яких вижили четверо:

  1. Близнюки (1415)
  2. Яків (1416—1426) — помер молодим;
  3. Іоанн (1418—1458) — наступний король Єрусалиму, Кіпру та Кілікії у 1432—1458 роках, титулярний князь Антіохії, був двічі одруженим, мав двох доньок та позашлюбного сина;
  4. Анна (1419—1462) — дружина Людовика Савойського, мала 25 дітей;
  5. Марія (1420—1437) — була заручена з Філіпом де Бурбоном, сеньйором Боже, померла до весілля.

За десять років Шарлотта померла від чуми. Її поховали у Королівському монастирі Святого Домініка в Нікосії. Янус помер у 1432 році. Більше він не одружувався.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Людовік I де Бурбон
 
Марі д'Авен
 
Гуго де Шатійон
 
Жанна д'Аржі
 
Бушар VI Вандом
 
Алікс Бретонська
 
Жан II де Понтьє
 
Катерина д'Артуа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жак I де Бурбон-Ла Марш
 
 
 
 
 
Жанна де Шатійон
 
 
 
 
 
Жан VI Вандом
 
 
 
 
 
Жанна де Понтьє
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Жан I де Бурбон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина Вандомська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За новим стилем.

Література

[ред. | ред. код]
  • Andrée Giselle Simard, The Manuscript Torino J.II.9: A Late Medieval Perspective on Musical Life and Culture at the Court of the Lusignan Kings at Nicosia, pp.35-36, December 2005. (англ.)
  • Charles Cawley, Medieval Lands, Kings of Cyprus (англ.)
  • René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. «Bibliothèque historique»,‎ 1949 (réimpr. 1979), 648 p. ISBN 2-228-12530-X, p. 350-3. (фр.)
  • Rudt de Collenberg, Wipertus Hugo: Les Lusignan de Chypre, EΠETHΡΙΣ 10, Nicosia, 1980. (фр.)
  • Kőszeghy Péter: II. Piusz pápa feljegyzései II/2 7–12. könyv, Történelmi források II. [eredeti cím: Commentarii rerum memorabilium, ford.: Bellus Ibolya és Boronkai Iván], Balassi Kiadó, Budapest, 2001

Посилання

[ред. | ред. код]