Шарль Трене
| Шарль Трене | |
|---|---|
фр. Charles Trenet  | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | фр. Louis Charles Augustin Georges Trenet  |
| Народився | 18 травня 1913[3][1][…] Нарбонн, Франція |
| Помер | 19 лютого 2001[1][2] (87 років) Кретей, Франція |
| Поховання | Східне кладовищеd |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | композитор, співак, автор-виконавець, автор пісень, актор |
| Знання мов | французька[1][5] |
| Членство | Академія красних мистецтв Франції (19 лютого 2001)[6] |
| Роки активності | 1933 — 1999 |
| Жанр | шансон і сардана |
| Мати | Marie-Louise Caussat-Trenetd |
| Зріст | 1,8 м[7] |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0872081 |
Ша́рль Трене́ (фр. Charles Trenet; *18 травня 1913, Нарбона) — †19 лютого 2001, Кретей фр. Créteil, Франція) — французький шансоньє, кіноактор і маляр.
Автор близько 1000 пісень, зокрема «Море» («La mer»), «Паризька романтика» («La romance de Paris»), «Що залишилося від нашого кохання» («Que reste-t-il de nos amours»), «Бум» («Boum»), «Я співаю» («Je chante»).
Отримав прізвисько «Божевільний Співак» («фр. Le Fou Chantant»).
До найвідоміших пісень Трене належать «Boum!», «La Mer», «Y'a d'la joie», «Que reste-t-il de nos amours?», «Ménilmontant» та «Douce France». Каталог його пісень величезний і налічує близько 1000.[8]
Деякі з його пісень мають нетрадиційну тематику, з химерними образами, що межують з сюрреалізмом. «Y'a d'la joie» оспівує радість через серію не пов'язаних між собою образів, серед яких вагон метро, що вилітає з тунелю в повітря, Ейфелева вежа, що перетинає вулицю, і пекар, що випікає чудовий хліб. Закохані, які танцюють менует у «Польці короля», з часом виявляють, що вони «більше не люди»: вони зроблені з воску і знаходяться в пастці в Музеї Гревіна. У багатьох його хітах 1930-х і 1940-х років ефективно поєднуються мелодичні та словесні нюанси французької пісні з американськими свінговими ритмами.
- 1932 — фр. Bariole
- 1938 — Зачарована дорога фр. La roure enchantée
- 1938 — Я співаю фр. Je chante
- 1941 — Паризька романтика фр. La romance de Paris
- 1942 — Фредеріка фр. Frederica
- 1943 — Прощувай, Леонар фр. Adieu Léonard
- 1943 — фр. La cavalcade des heures
- 1956 — Весна у Парижі Printemps à Paris
- 1957 — Букет радощі фр. Bouquet de joie
- 1957 — фр. C'est arrivé à 36 chandelles
- Dodo maniere: Roman. Editions Albin Michel — Paris — 1939.
- La bonne planete: Roman préfacé par Jean Cocteau. Editions Brunier — Paris — 1949.
- Un noir eblouissant: Roman. Editions Grasset — Paris — 1965.
- Mes jeunes annees racontees par ma mere et moi: Essai biographique. Editions Robert Laffont — Paris — 1978.
- Pierre, Juliette et l'automate: Roman. Editions Robert Laffont — Paris — 1983.
- Charles Trenet, oeuvres d'eternelle jeunesse, dodo maniere et la bonne planete: Romans. Editions Michel Lafont — Paris — 1988.
- Les chansons de paris de charles trenet. Illustré par Chabrier. Editions Raoul Breton — Paris — 1982.
- Boum, chansons folles. Collection «Point Virgule». Editions du Seuil — Paris — 1988.
- Le jardin extraordinaire. Les chansons de toute une vie. Livre de Poche — Paris — 1992.
- Tombe du ciel, l'integrale. Editions Plon — Paris — 1993.
- le Trenet. Illustré par Natali — Recueil de 19 chansons. Mango Jeunesse — Paris — 1999.
- Trenet illustre. Philippe Dupuis — Berberian. Collection «Les chanteurs s'illustrent». Editions Albin Michel — Paris — 2000.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119132656 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Charles Louis Trenet — 2000.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ www.academiedesbeauxarts.fr
- ↑ https://vos-celebrites.fr/taille-celebrites.php?star=Charles-Trenet
- ↑ ALL HIS SONGS. charlestrenet.net. Процитовано 27 травня 2022.
Сайт, присвячений творчості Шарля Трене
|
Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |