Швейцарська народна партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Швейцарська народна партія

нім. Schweizerische Volkspartei - SVP)
фр. Union democratique du centre - UDC
італ. Unione Democratica di Centro
Країна Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Голова партії Тоні Бруннер
Засновник Christoph Blocherd
Дата заснування 1971
Штаб-квартира Brückfeldstrasse 18 CH-3001 Berne
Ідеологія консерватизм, націоналізм, євроскептицизм
Молодіжна організація Young SVPd
Кількість членів  85 тисяч (2010)[1]
Девіз Швейцарська якість, або Партія середнього класу
Офіційний сайт svp.ch (нім.)(фр.)
udc-ticino.ch (італ.)]
Швейцарія

Coat of Arms of Switzerland (Pantone).svg
Політика та влада Швейцарії

Швейцарська народна партія (ШНП, нім. Schweizerische Volkspartei - SVP, , французькою мовою називається Демократичний союз центру - ДСЦ фр. Union democratique du centre - UDC) — права консервативна націоналістична політична партія в Швейцарії. Офіційний день утворення партії — 22 вересня 1971, однак передісторія партії починається в 1917, коли була утворена Цюрихська селянська партія. У 1971 році відбулося об'єднання Партії селян, бюргерів і ремісників[2] і Демократичної партії кантонів Гларус і Граубюнден. Партія і її попередники входить в уряди з 1959 року.

Швейцарська народна партія у своїй політиці держиться консерватизму, економічного лібералізму та євроскептицизму, дотримується націоналістичного напрямку. Одні з головних пріоритетів діяльності ШНП — обмеження імміграції та захист нейтралітету Швейцарії. Партія також виступає за зниження податків, державних витрат[3]. У 1992 вона була фактично єдиним противником приєднання Швейцарії до Європейської економічної спільноти (ЄЕС) серед партій і добилася проведення референдуму з цього питання, на якому громадяни країни відкинули ідеї приєднання до ЄЕС.

Останнім часом ШНП завойовує найбільшу кількість голосів виборців у порівнянні з іншими партіями: на виборах у 1999, 2003 роках партія перемагала. На парламентських виборах у жовтні 2007 ШНП отримала 29% голосів і завоювала 62 місця з 200 в Національній раді (парламенті) країни багато в чому завдяки активній діяльності члена партії Христофа Блохера. Така кількість голосів не вдавалося завоювати жодній партії з 1919 року[4] після введення пропорційної виборчої системи. Часто націоналістичні гасла партії находять підтримку у населення у зв'язку з дуже великою кількістю іноземців в країні (приблизно 1/4 усього населення Швейцарії — іноземці).

За ініціативою Швейцарської народної партії 29 листопада 2009 у країні відбувся референдум про заборону будівництва в країні мінаретів, що «сприяє ісламізації країни». У результаті 59% виборців підтримали заборону на будівництво мінаретів[5].

На референдумі 28 листопада 2010 за пропозицію Народної партії громадяни Швейцарії 53% підтримали ідею автоматичної депортації іноземців, визнаних винними в важких злочинах: убивство, зґвалтування, пограбування, торгівлю наркотиками.[6]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. The Swiss Confederation – a brief guide 2010. Swiss Confederation. 2010. с. 19. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. 
  2. Белая Европа: Швейцарские националисты укрепляют позиции. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 29 листопада 2010. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 листопада 2010. 
  4. На выборах в Швейцарии победили противники иммиграции. Архів оригіналу за 1 лютого 2010. Процитовано 29 листопада 2010. 
  5. Жителі Швейцарії підтримали заборону на будівництво мінаретів
  6. Швейцарці підтримали автоматичну депортацію злочинців. Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 29 листопада 2010. 

Посилання[ред. | ред. код]