Федеральна рада Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федеральна рада Швейцарії
Зображення
Дата створення / заснування 1848
Голова Ігнаціо Кассіс
Член правління Улі Маурер, Симонетта Соммаруґа, Ален Берсе, Гі Пармелін, Ігнаціо Кассіс, Віола Амхерд і Карін Келлер-Зуттер
Держава Flag of Switzerland.svg Швейцарія
Юрисдикція Швейцарія
Дочірня компанія (організація, установа) Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії, Федеральна канцелярія Швейцарії, Федеральний департамент внутрішніх справ Швейцарії, Федеральний департамент довкілля, транспорту, енергетики та комунікацій Швейцарії, Федеральний департамент оборони, захисту населення і спорту Швейцарії, Федеральний департамент юстиції та поліції Швейцарії, Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень Швейцарії і Федеральний департамент фінансів Швейцарії
Є власником Swisscom
Розташування штаб-квартири Федеральний палац Швейцарії
Ким призначений Федеральні збори Швейцарії
Офіційний сайт(англ.)
Офіційний сайт(фр.)
Офіційний сайт(італ.)
Офіційний сайт(рет.)
Офіційний сайт(нім.)
CMNS: Федеральна рада Швейцарії у Вікісховищі
Швейцарія

Coat of Arms of Switzerland (Pantone).svg
Політика та влада Швейцарії

Федеральний уряд Швейцарії (нім. Bundesrat; фр. Conseil federal; італ. Consiglio Federale; рет. Cussegl federal) — вищий орган виконавчої влади Швейцарії[1].

Діяльність[ред. | ред. код]

Усі 7 членів виконавчої ради, які складають федеральний уряд, виступають як колективний глава держави Швейцарії на ротаційній основі.

Федеральний канцлер[ред. | ред. код]

Федеральна рада[ред. | ред. код]

Президент[ред. | ред. код]

Президентом ради на 2019 рік обраний Улі Маурер.

Члени ради[ред. | ред. код]

Склад чинного уряду подано станом на 1 січня 2019 року[1].

2
2
2
1
Департамент Голова Фото На посаді з Партія Кантон Вебсайт
Департамент фінансів
(Eidgenössisches Finanzdepartement)
Улі Маурер
(Ueli Maurer)
Ueli Maurer (2022).jpg 1 січня 2009 SVP Flag of Canton of Zürich.svg Цюрих [1]
Департамент довкілля, транспорту, енергетики та комунікацій
(Eidgenössisches Departement für Umwelt, Verkehr, Energie und Kommunikation)
Симонетта Соммаруга
(Simonetta Sommaruga)
Simonetta Sommaruga (2022).jpg 1 листопада 2010 SP Flag of Canton of Bern.svg Берн [2]
Департамент закордонних справ
(Eidgenössisches Departement für auswärtige Angelegenheiten)
Ігнаціо Кассіс
(Ignazio Cassis)
Ignazio Cassis (2022).jpg 1 листопада 2017 FDP.Die Liberalen Flag of Canton of Tessin.svg Тічино [3]
Департамент економіки, освіти та досліджень
(Eidgenössisches Departement für Wirtschaft, Bildung und Forschung)
Гі Пармелін
(Guy Parmelin)
Guy Parmelin (2022).jpg 1 січня 2016 SVP Flag of Canton of Vaud.svg Во [4]
Департамент внутрішніх справ
(Eidgenössisches Departement des Innern)
Ален Берсе
(Alain Berset)
Alain Berset (2022).jpg 1 січня 2012 SP Flag of Canton of Fribourg.svg Фрібур [5]
Департамент оборони, захисту населення і спорту
(Eidgenössisches Departement für Verteidigung, Bevölkerungsschutz und Sport)
Віола Амхерд
(Viola Amherd)
Viola Amherd (2022).jpg 1 січня 2019 CVP Flag of Canton of Valais.svg Валє [6]
Департамент юстиції та поліції
(Eidgenössisches Justiz- und Polizeidepartement)
Карін Келлер-Зуттер
(Karin Keller-Sutter)
Karin Keller-Sutter (2022).jpg 1 січня 2019 FDP.Die Liberalen Flag of Canton of Sankt Gallen.svg Санкт-Галлен [7]

Будівля[ред. | ред. код]

Будівля уряду Швейцарії

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

Склад першої Федеральної ради, 1848 рік

Федеральна Рада була утворена згідно положень Федеральної конституції Швейцарії 1848 року як «вищий виконавчий та директивний орган Конфедерації»[2]. Коли писався основний закон держави, конституційна демократія була ще в зародковому стані, і батьки-засновники швейцарської держави мало обмежену кількість прикладів для наслідування. Хоча вони багато чого запозичили з Конституції США, як приклада організації федеральної держави в цілому, вони обрали колегіальну дорадчу систему для виконавчої влади, а не одноосібну президентську директивну. Це дало змогу поєднати давні національні традиції колективних органів влади в кантонах, коли збори видатних громадян вирішували найважливіші питання, з французькими революційними традиціями державного урядування Директорії в Гельветійській Республіці та ліберальними конституціями 1830-х років окремих кантонів[3][4][5]. На сьогодні лише три інші держави, такі як Боснія і Герцеговина, Андорра та Сан-Марино, мають колективних, а не унітарних глав держав. Проте колегіальна система влади знайшла широке впровадження в сучасних демократіях у формі кабінетів міністрів з їхньою колективною політичною відповідальністю за урядування, прийняття та виконання рішень.

Уперше…[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (англ.) Switzerland // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 травня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  2. dCst. art. 174.
  3. Директорія німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  4. Розвиток федералізму німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  5. Колегіальна система німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.

Література[ред. | ред. код]

  • Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
  • Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Уряди Швейцарії