Швєдов Федір Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Швєдов Федір Никифорович
Народився 14 лютого 1840(1840-02-14)
Кілія
Помер 12 грудня 1905(1905-12-12) (65 років)
Одеса
Громадянство Російська імперія
Alma mater Санкт-Петербурзький університет
Галузь наукових інтересів фізика
Посада ректор Новоросійського імператорського університету (з 1895 до 1905)
Вчене звання заслужений професор
Науковий ступінь доктор

Швєдов Федір Никифорович   (14 лютого 1840, Кілія (Бессарабська губернія) — 12 грудня 1905, Одеса) — вчений-фізик, теоретик та експериментатор. Декан фізико-математичного факультету (1877—1880, 1889—1895), ректор Новоросійського університету (сучасний Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) з 1895 по 1903. Доктор фізики (1870), професор.

Біографія[ред.ред. код]

Швєдов Федір Никифорович народився 14 грудня 1840 р.  в місті Кілія у родині обер-офіцера. Середню освіту здобув у 2-й одеській гімназії  та Рішельєвському ліцеї. У 1859 р. вступив до Санкт-Петербурзького  університету на фізико-математичний факультет. Після його закінчення (1862 р.) із ступенем кандидата був залишений для проходження педагогічного курсу. У 1865 р. був відряджений за кордон для вдосконалення знань, стажувався у Генріха Густава Магнуса (Берлін).

У 1868 р. захистив магістерську дисертацію «О значении проводников в электростатике» (Санкт-Петербург). У цьому ж році обраний доцентом фізики Новоросійського університету.

У 1870 р. захистив докторську дисертацію «О законах превращения электричества в теплоту», після чого був обраний екстраординарним, а потім — ординарним професором, завідувачем фізичного кабінету. У 1879-1881 рр. був інспектором класів та входив до складу Ради Одеського інституту шляхетних дівиць. З 1894 р. — заслужений ординарний професор, з 1877 по 1880 рр. та з 1889 до 1895 рр. — декан фізико-математичного факультету, а з 30 грудня 1895 р. до 1903 р. — ректор Новоросійського університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Увійшов в історію університету, як ректор-будівельник. Завдяки його зусиллям був споруджений будинок фізико-хімічного (пізніше — фізичного) інституту, приміщення для бібліотеки, юридичного та філологічного факультетів, був призначений головою будівельної комісії медичного факультету.  Помер 12 грудня 1905 р. в Одесі. 

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Ф. Н. Швєдов один із фундаторів нового напрямку науки дендрохронології, зокрема він вивчав співвідношення товщин річних кілець на деревах як літопис посух, пов'язаних з одинадцятирічними сонячними циклами. У роботі «Про електричні проміні та закони їх розповсюдження» (1873 р.) встановлює аналогію між електричними та світловими явищами. Досліджував причини утворення комет, їх форму, а також природу північних сяйв. Найважливіші роботи вченого присвячені пружно-в'язкій течії тіл. У роботах, надрукованих в 1889—1890 рр. Ф. Швєдов заклав основи вчення про реологічні властивості дисперсних систем та високомолекулярних сполук. Він вперше в науці відкрив пружність форми й аномалію в'язкості колоїдних розчинів, яка полягає в тому, що у сфері межі плинності ефективна в'язкість різко спадає із напругою струму, тому напруга повністю не розсіюється і в рідині зостається залишкова деформація. Виходячи з експериментальних даних по процесах релаксації для піввідсоткового водного розчину желатину, Ф. Н. Швєдов вивів теоретично своє класичне рівняння стаціонарного в'язко-пластичного плину речовини. Йому належить винахід прицільного дальноміра для берегової оборони та морської атаки, який дозволив вимірювати відстань з великою точністю.

Наукові праці вченого[ред.ред. код]

  • О значении непроводников в электростатике / Ф. Н. Шведов. — СПб. : тип. Якобсона, 1868. — 76 с.
  • Придельный дальномер как новое средство береговой обороны и морской атаки / Ф. Н. Шведов. — Одесса, 1877. — 20 с.
  • Что такое град? / Ф. Н. Шведов — СПб. : Демаков, 1881. — 54 с.
  • Recherches experimentales sur la cohesion des liquids / Th. Schwedoff // J. de Phys. — 1888. — Т. 8. — P. 341—359 ; 1889. — Т. 9. — P. 34-56.
  • Sur une anomalie dans la refraction double des liquids / Th. Schwedoff // Ibid. — 1891. — Т. 11.
  • Методика физики. Введение / Ф. Н. Шведов. — Одесса: «Центральная тип.», 1894. — 33 с. — Отд. отт. из попул.-наук. журн. «Вестник опытной физики и элементарной математики»
  • О законах превращения электричества в теплоту / Ф. Н. Шведов. — Одесса, 1870. — 113 с. — Отд. отт. из Записок ИНУ. — 1870. — Т. 3, вып. 1-6.
  • Этюды по космической физике. Существует ли отталкивательная сила солнца / Ф. Н. Шведов. – СПб. : Университет, [Б. г.]. – 16 с.

Джерела та література[ред.ред. код]