Шведов Федір Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шведов Федір Никифорович
Shvedov Fedor.jpg
Народився 14 лютого 1840(1840-02-14)
Кілія
Помер 12 грудня 1905(1905-12-12) (65 років)
Одеса
Громадянство Російська імперія
Alma mater Санкт-Петербурзький університет
Галузь фізика
Посада ректор Новоросійського імператорського університету (з 1895 до 1905)
Вчене звання заслужений професор
Науковий ступінь доктор

Федір Никифорович Шведов (14 лютого 1840, Кілія (Бессарабська губернія) 12 грудня 1905, Одеса) – вчений-фізик, теоретик та експериментатор. Декан фізико-математичного факультету (1877-1880, 1889-1895), ректор Новоросійського університету (сьогодні - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1895-1903). Доктор фізики (1870), професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Щвєдов Федір Никифорович народився 14 лютого 1840  р.  в місті Кілія у родині обер-офіцера. Середню освіту здобув у 2-й одеській гімназії  та Рішельєвському ліцеї. У 1859 р. вступив до Санкт-Петербурзького  університету на фізико-математичний факультет. Після його закінчення (1862 р.) із ступенем кандидата був залишений для проходження педагогічного курсу. У 1865 р. був відряджений за кордон для вдосконалення знань, стажувався у Генріха Густава Магнуса (Берлін).

У 1868 р. захистив магістерську дисертацію «О значении проводников в электростатике» (Санкт-Петербург). У цьому ж році обраний доцентом фізики Новоросійського університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

У 1870 р. захистив докторську дисертацію «О законах превращения электричества в теплоту», після чого був обраний екстраординарним, а потім – ординарним професором, завідувачем фізичного кабінету. У 1879-1881 рр. був інспектором класів та входив до складу Ради Одеського інституту шляхетних дівиць. З 1894 р. – заслужений ординарний професор, з 1877 по 1880 рр. та з 1889 до 1895 рр. – декан фізико-математичного факультету, а з 30 грудня 1895 р. до 1903 р. – ректор Новоросійського університету. Увійшов в історію університету, як ректор-будівельник. Завдяки його зусиллям був споруджений будинок фізико-хімічного (пізніше – фізичного) інституту, приміщення для бібліотеки, юридичного та філологічного факультетів, був призначений головою будівельної комісії медичного факультету. 

Помер 12 грудня 1905 р. в Одесі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Ф. Н. Швєдов один із фундаторів нового напрямку науки дендрохронології, зокрема він вивчав співвідношення товщин річних кілець на деревах як літопис посух, пов’язаних з одинадцятирічними сонячними циклами. У роботі «Про електричні проміні та закони їх розповсюдження» (1873 р.) встановлює аналогію між електричними та світловими явищами. Досліджував причини утворення комет, їх форму, а також природу північних сяйв. Найважливіші роботи вченого присвячені пружно-в’язкій течії тіл. У роботах, надрукованих в 1889-1890 рр. Ф. Швєдов заклав основи вчення про реологічні властивості дисперсних систем та високомолекулярних сполук. Він вперше в науці відкрив пружність форми й аномалію в’язкості колоїдних розчинів, яка полягає в тому, що у сфері межі плинності ефективна в’язкість різко спадає із напругою струму, тому напруга повністю не розсіюється і в рідині зостається залишкова деформація. Виходячи з експериментальних даних по процесах релаксації для піввідсоткового водного розчину желатину, Ф. Н. Швєдов вивів теоретично своє класичне рівняння стаціонарного в’язко-пластичного плину речовини. Йому належить винахід прицільного дальноміра для берегової оборони та морської атаки, який дозволив вимірювати відстань з великою точністю.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • О значении непроводников в электростатике / Ф. Н. Шведов. – СПб. : тип. Якобсона, 1868. – 76 с.
  • Придельный дальномер как новое средство береговой обороны и морской атаки / Ф. Н. Шведов. – Одесса, 1877. – 20 с.
  • Что такое град? / Ф. Н. Шведов – СПб. : Демаков, 1881. – 54 с.
  • Recherches experimentales sur la cohesion des liquids / Th. Schwedoff // J. de Phys. – 1888. – Т. 8. – P. 341-359 ; 1889. – Т. 9. – P. 34-56.
  • Sur une anomalie dans la refraction double des liquids / Th. Schwedoff // Ibid. – 1891. – Т. 11.
  • Методика физики. Введение / Ф. Н. Шведов. – Одесса : «Центральная тип.», 1894. – 33 с. – Отд. отт. из попул.-наук. журн. «Вестник опытной физики и элементарной математики»
  • О законах превращения электричества в теплоту / Ф. Н. Шведов. – Одесса, 1870. – 113 с. – Отд. отт. из Записок ИНУ. – 1870. – Т. 3, вып. 1-6.
  • Этюды по космической физике. Существует ли отталкивательная сила солнца / Ф. Н. Шведов. – СПб. : Университет, [б. г.]. – 16 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Професори Одеського (Новоросійського) університету : біогр. слов. / ОНУ ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. – 2-ге вид., доп. – Одеса : Астропринт, 2005. – Т. 1 : Ректори. – С. 66-69.
  • Волярович М. П. Памяти Федора Никифоровича Шведова : к 50-летию со дня смерти / М. П. Волярович, С. М. Леви // Коллоидный журнал. – 1956. – Т. 18, № 2. – С. 130-134.
  • Гавеман А. В. Анализ ствола дерева как метод решения некоторых географических вопросов / А. В. Гавеман // Ученые записки Калининского гос. пед. ин-та имени М. И. Калиника. – 1956. – Т. 21. – С. 3-15.
  • Криволапов Ф. Г. Ф. Н. Шведов – основоположник физико-химической реологии / Ф. Г. Криволапов // Украинский химический журнал. – 1955. – Т. 21, вып. 5. – С. 675-678
  • Материалы к библиографии по истории русской науки : физика / сост. Р. П. Гаухман. – М., 1948. – С. 120.
  • Шведов Ф. Н. // Энциклопедический словарь / издатели: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – Лейпциг ; СПб., 1903 – Т. 39 (77).

Посилання[ред. | ред. код]