Шевельов Павло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Федорович Шевельов
Народження 14 січня 1917(1917-01-14)
Софине
Смерть 19 травня 2000(2000-05-19) (83 роки)
Брянськ
Поховання Брянськ
Громадянство СРСР СРСР
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 19361978
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 2829)
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Орден Червоної Зірки

Павло́ Фе́дорович Шевельо́в (14 січня 1917(19170114) — 19 травня 2000) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944). Після німецько-радянської війни в 1960-70 роках на керівних посадах військ ПВО СРСР, генерал-полковник авіації.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1917 року в селі Софине (на той час Хорольський повіт, Полтавської губернії Російської імперії). Закінчив 7 класів, навчався у будівельному технікумі.

У Радянській армії з 1936 року. 1939 року закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків.


На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року.

Командир ескадрильї 67-го гвардійського винищувального авіаційного полку (1-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 16-а Повітряна армія, Центральний фронт) гвардії капітан Шевельов до кінця серпня 1943 року здійснив 189 бойових вильотів і в повітряних боях збив особисто 13 і в групі 2 літаки противника.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 4 лютого 1944 року.

1949 року закінчив військову академію імені М.Фрунзе. 1970 року — ВАК при військовій Академії Генштабу.

Із 1978 року генерал-полковник Шевельов у відставці. Жив у Ташкенті. Пізніше переїхав до Брянська. Помер у 19 травня 2000 року.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна, шістьма орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, Вітчизняної війни першого ступеня, Трудового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воєнвидав, 1988 – сторінка 768

Посилання[ред. | ред. код]