Шипка (Болгарія)
місто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Шипка болг. Шипка | ||||
.jpg) | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
| Область | Старозагорська область | |||
| Община | Казанлик | |||
| Кметство | Шипка | |||
| Код ЕКАТТЕ | 83199 | |||
| Поштовий індекс | 6150 | |||
| Телефонний код | 04324 | |||
| 42°42′45″ пн. ш. 25°19′57″ сх. д.H G O | ||||
| Висота | 573 | |||
| Населення | 1336 (2011) | |||
| Відстань | ||||
| До обласного центру | ||||
| фізична | 39 км [2] | |||
| До Софії | ||||
| фізична | 163 км [2] | |||
| Розташування | ||||
  Шипка Шипка (Болгарія) | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
 Шипка у Вікісховищі
| ||||
Ши́пка (болг. Шипка) — місто в Старозагорській області Болгарії. Входить до складу общини Казанлик. На околиці міста знаходиться Храм-пам'ятник Різдва Христового.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 1336 осіб.
Національний склад населення міста[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| болгари | 1130 | 86,9 % |
| цигани | 7 | 0,5 % |
| інша | 151 | 11,6 % |
| Всього відповіли | 1301 |
Розподіл населення за віком у 2011 році[4]:
Динаміка населення[5]:
Географія[ред. | ред. код]
Місто Шипка розташоване біля підніжжя Балканських гір на висоті 650 м над рівнем моря. Розташоване в 12 км від міста Казанлик.
Історія[ред. | ред. код]
Місто Шипка — селище, яке існувало ще з XI—VI століть до н. е., коли болгарські землі були заселені фракійцями. Період 6 — 2 століття до н. е. вважається періодом процвітаючої фракійської культури. Є багато залишків цього періоду в районі Шипки, Казанлика і прилеглих населених пунктів. У 1-му столітті, фракійські землі були завойовані римлянами.
Коли Болгарія потрапила під османське панування в 1396 році, село Шипка було створено з метою охорони і утримання проходу. За часів Османської імперії Шипка тричі спалювалася турками. Внаслідок знищення частина населення Шипки тікає уздовж Балкан і оселилася в районі Долішнього Чифлика Варненської області і створила село Нова Шипка. Інша частина населення тікає і оселяється в селі Шейново Казанлицької області. На вершині гори Шипки (точна географічна назва вершини — Святий Миколай) відбулися найважливіші битви Визволення Болгарії. Храм-меморіал «Різдво Христове» був побудований в пам'ять про російських воїнів і болгарських добровольців, які загинули в Російсько-турецькій визвольній війні 1877—1878 років. У склепі храму були поховані кості загиблих.
На початку Балканської війни 1912 року 3 мешканці з Шипки були добровольцями в Македонсько-адріанопольському корпусі[6].
Селище було оголошено містом 23 серпня 1977 року з нагоди 100-річчя визволення Болгарії від османського панування.[7]
Релігія[ред. | ред. код]
Релігія, що сповідують в місті — це православ'я. У місті Шипка ніколи не було прихільників іншої релігії. Під час Османської імперії був виданий султанський указ, який забороняв турецьким військам поселятися в селі Шипка. Натомість місцеве населення було зобов'язане тримати шлях через Шипківський прохід і направляти війська і вантажі, що проходили через нього. З цієї причини в місті Шипка живе лише населення православного віросповідання.
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
- Шипка — вершина Балканських гір на висоті 1326 метрів, розташована на схід від перевалу Шипка. До 23 листопада 1951 року вершину називали Святим Миколаєм, а потім з 7 жовтня 1977 року — пік Столетова. Пік символізує героїзм і самопожертву заради визволення Болгарії від османського панування.
- Храм-меморіал «Різдво Христове», побудований на згадку про російських воїнів та болгарських ополченців, які загинули на горі під час Російсько-турецької війни (1877—1878), є одним з 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу
- На схід від Шипки знаходиться історичний пік Хаджі Димитир. У 1868 р біля його підніжжя стояв воєвода Хаджи Димитир, який воював з османською армією та очолював невеликий загін. На вершині знаходиться Пам'ятник Бузлуджа, символ соціалізму в Болгарії.
- Гробниця в Оструші, комплекс культового кладовища площею 100 м².
- Гробниця в кургані Голяма Косматка, одна з найвеличніших фракійських гробниць, де була виявлена знаменита золота маска, а також бронзова голова, імовірно царя Севта III, правителя Севтополіса.
Особи[ред. | ред. код]
- Іван Шипкаліята (? — 1867), болгарський революціонер, прапорщик Філіпа Тотю
- Дянко Караджов (1856 -?), болгарський офіцер
- Проф. Генчо Кристинов — засновник серцево-судинної хірургії в Болгарії
- Добри Карталов — антифашист
- Пеньо Чернеолу (близько 1800—1867) — гайдук
- Христо Петрев (1848—1876) — воєвода Квітневого повстання
- Іван Караїванов (1954—2015) — шоумен та поп-співак (болгарський «Tom Jones»)
- Іван Христов Каратанов (1916—2005) — антифашист, дипломат, давній посол Болгарії в Ефіопії, Австрії, Сомалі та Афганістані. Закінчив Вищу школу світової торгівлі у Відні.
- Вікторія Христова Каратзанова (н.1976-) — історик, археолог і музейний працівник.
- Еміль Тонев (1964) — письменник, журналіст, сценарист
- Іван Косеков — гірничий інженер, конструктор шахти «Мариця-Схід».
- Цанко Христов Каратзанов (1927—2012) — антифашист, полковник болгарської армії, автор, автор кількох книг про видатні сісейства в місті, Шипка.
- Цанко Пенев Каратзанов (1937—1989) — художник, винахідник, старший науковий співробітник та автор низки наукових винаходів у молочній промисловості.
- Тошка Минчева Гиргинова (1935—2008) — прокурор і юрист, член Правління Союзу незалежних болгарських письменників.
Література[ред. | ред. код]
- Иван Вазов. Опълченците на Шипка от «Епопея на забравените».
- Яна Язова. Шипка, трета част от трилогията «Балкани».
- Пенчо Доксанлиев. Бащино огнище, Шипка хайдутлу.
- Китов, Г. Нови паметници на тракийската култура от могилния некропол Шипка-Шейново. – В: Севтополис. С., 1993, 105—113.
- Китов, Г. Тракийски гробнично-култов комплекс в могила Оструша край Шипка. — Проблеми на изкуството, 1994, № 4, 13 — 27.
- Kitov, Georgi, Nikola Theodossiev. New Data on Thracian Archaeology and Religion from the Tumuli near the Villages of Shipks and Sheynovo in the Kazanluk Region (Preliminary publication). — Thracia, 11, 1995. Studia in honorem Alexandri Fol,
- Петкова, Т. За стенописите под могила Оструша. — Минало, 2005, № 2, 5 — 11.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фото з храму-меморіалу «Шипка» [Архівовано 6 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Фото з меморіалу «Шипка» на горі Столетов [Архівовано 19 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Shipka", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10151989/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
- ↑ а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською) . Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Шипка, общ. Казанлък, обл. Стара Загора (болгарською) . Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2012.
- ↑ «Македонсько-Адріанопольський корпус 1912—1913», Головне управління архівів, 2006 р., Стор 889.
- ↑ Указ № 1238 від 18 серпня 1977 р. SG. 66 від 23 серпня 1977 року
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
