Шипка (Болгарія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто
Вікіпедія: Портал:«Болгарія»
Шипка
болг. Шипка
Shipka Memorial Church (by Pudelek).jpg
Країна Болгарія Болгарія
Область Старозагорська область
Община Казанлик
Кметство Шипка
Код ЕКАТТЕ 83199
Поштовий індекс 6150
Телефонний код 04324
42°42′45″ пн. ш. 25°19′57″ сх. д.H G O
Висота 573
Населення 1336 (2011)
Відстань
До обласного центру
 фізична 39 км [2]
До Софії
 фізична 163 км [2]
Розташування
Шипка. Карта розташування: Болгарія
Шипка
Шипка
Шипка (Болгарія)
CMNS: Шипка у Вікісховищі

Ши́пка (болг. Шипка) — місто в Старозагорській області Болгарії. Входить до складу общини Казанлик. На околиці міста знаходиться Храм-пам'ятник Різдва Христового.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 1336 осіб.

Національний склад населення міста[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
болгари 1130 86,9 %
цигани 7 0,5 %
інша 151 11,6 %
Всього відповіли 1301

Розподіл населення за віком у 2011 році[4]:


Динаміка населення[5]:

Географія[ред. | ред. код]

Місто Шипка розташоване біля підніжжя Балканських гір на висоті 650 м над рівнем моря. Розташоване в 12 км від міста Казанлик.

Історія[ред. | ред. код]

Місто Шипка — селище, яке існувало ще з XI—VI століть до н. е., коли болгарські землі були заселені фракійцями. Період 6 — 2 століття до н. е. вважається періодом процвітаючої фракійської культури. Є багато залишків цього періоду в районі Шипки, Казанлика і прилеглих населених пунктів. У 1-му столітті, фракійські землі були завойовані римлянами.

Коли Болгарія потрапила під османське панування в 1396 році, село Шипка було створено з метою охорони і утримання проходу. За часів Османської імперії Шипка тричі спалювалася турками. Внаслідок знищення частина населення Шипки тікає уздовж Балкан і оселилася в районі Долішнього Чифлика Варненської області і створила село Нова Шипка. Інша частина населення тікає і оселяється в селі Шейново Казанлицької області. На вершині гори Шипки (точна географічна назва вершини — Святий Миколай) відбулися найважливіші битви Визволення Болгарії. Храм-меморіал «Різдво Христове» був побудований в пам'ять про російських воїнів і болгарських добровольців, які загинули в Російсько-турецькій визвольній війні 1877—1878 років. У склепі храму були поховані кості загиблих.

На початку Балканської війни 1912 року 3 мешканці з Шипки були добровольцями в Македонсько-адріанопольському корпусі[6].

Селище було оголошено містом 23 серпня 1977 року з нагоди 100-річчя визволення Болгарії від османського панування.[7]

Релігія[ред. | ред. код]

Релігія, що сповідують в місті — це православ'я. У місті Шипка ніколи не було прихільників іншої релігії. Під час Османської імперії був виданий султанський указ, який забороняв турецьким військам поселятися в селі Шипка. Натомість місцеве населення було зобов'язане тримати шлях через Шипківський прохід і направляти війська і вантажі, що проходили через нього. З цієї причини в місті Шипка живе лише населення православного віросповідання.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Храм-пам'ятник «Різдво Христове»
  • Шипка — вершина Балканських гір на висоті 1326 метрів, розташована на схід від перевалу Шипка. До 23 листопада 1951 року вершину називали Святим Миколаєм, а потім з 7 жовтня 1977 року — пік Столетова. Пік символізує героїзм і самопожертву заради визволення Болгарії від османського панування.
  • Храм-меморіал «Різдво Христове», побудований на згадку про російських воїнів та болгарських ополченців, які загинули на горі під час Російсько-турецької війни (1877—1878), є одним з 100 національних туристичних об'єктів Болгарського туристичного союзу
  • На схід від Шипки знаходиться історичний пік Хаджі Димитир. У 1868 р біля його підніжжя стояв воєвода Хаджи Димитир, який воював з османською армією та очолював невеликий загін. На вершині знаходиться Пам'ятник Бузлуджі, символ соціалізму в Болгарії.
  • Гробниця в Оструші, комплекс культового кладовища площею 100 м².
  • Гробниця в кургані Голяма Косматка, одна з найвеличніших фракійських гробниць, де була виявлена знаменита золота маска, а також бронзова голова, вірогідно царя Севта III, правителя Севтополіса.

Особи[ред. | ред. код]

  • Іван Шипкаліята (? — 1867), болгарський революціонер, прапорщик Філіпа Тотю
  • Дянко Караджов (1856 -?), болгарський офіцер
  • Проф. Генчо Кристинов — засновник серцево-судинної хірургії в Болгарії
  • Добри Карталов — антифашист
  • Пеньо Чернеолу (близько 1800—1867) — гайдук
  • Христо Петрев (1848—1876) — воєвода Квітневого повстання
  • Іван Караїванов (1954—2015) — шоумен та поп-співак (болгарський «Tom Jones»)
  • Іван Христов Каратанов (1916—2005) — антифашист, дипломат, давній посол Болгарії в Ефіопії, Австрії, Сомалі та Афганістані. Закінчив Вищу школу світової торгівлі у Відні.
  • Вікторія Христова Каратзанова (н.1976-) — історик, археолог і музейний працівник.
  • Еміль Тонев (1964) — письменник, журналіст, сценарист
  • Іван Косеков — гірничий інженер, конструктор шахти «Мариця-Схід».
  • Цанко Христов Каратзанов (1927—2012) — антифашист, полковник болгарської армії, автор, автор кількох книг про видатні сісейства в місті, Шипка.
  • Цанко Пенев Каратзанов (1937—1989) — художник, винахідник, старший науковий співробітник та автор низки наукових винаходів у молочній промисловості.
  • Тошка Минчева Гиргинова (1935—2008) — прокурор і юрист, член Правління Союзу незалежних болгарських письменників.

Література[ред. | ред. код]

  • Иван Вазов. Опълченците на Шипка от «Епопея на забравените».
  • Яна Язова. Шипка, трета част от трилогията «Балкани».
  • Пенчо Доксанлиев. Бащино огнище, Шипка хайдутлу.
  • Китов, Г. Нови паметници на тракийската култура от могилния некропол Шипка-Шейново. – В: Севтополис. С., 1993, 105—113.
  • Китов, Г. Тракийски гробнично-култов комплекс в могила Оструша край Шипка. — Проблеми на изкуството, 1994, № 4, 13 — 27.
  • Kitov, Georgi, Nikola Theodossiev. New Data on Thracian Archaeology and Religion from the Tumuli near the Villages of Shipks and Sheynovo in the Kazanluk Region (Preliminary publication). — Thracia, 11, 1995. Studia in honorem Alexandri Fol,
  • Петкова, Т. За стенописите под могила Оструша. — Минало, 2005, № 2, 5 — 11.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Shipka", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q10151989/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проект:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. а б Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
  3. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и самоопределение по етническа принадлежност към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 05.04.2013. Процитовано 2012-03-18. 
  4. Национален статистически институт. Население по области, общини, населени места и възраст към 01.02.2011 г. (болгарською). Архів оригіналу за 14.08.2013. Процитовано 2012-03-18. 
  5. Национален статистически институт. Справка за населението на гр. Шипка, общ. Казанлък, обл. Стара Загора (болгарською). Архів оригіналу за 2013-08-21. Процитовано 2012-01-23. 
  6. «Македонсько-Адріанопольський корпус 1912—1913», Головне управління архівів, 2006 р., Стор 889.
  7. Указ № 1238 від 18 серпня 1977 р. SG. 66 від 23 серпня 1977 року