Шміт Федір Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шміт Федір Іванович
Шмит Федор Иванович
Шмит Федір Іванович.jpg
Народився 1877
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 3 грудня 1937(1937-12-03)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
·вогнепальне поранення
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Відомі учні Таранушенко Стефан Андрійович
Знання мов російська
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Членство НАН України

Фéдір Іванович Шміт (*1877 — †3 грудня 1937[1]) — український і радянський візантолог, археолог, музеєзнавець, мистецтвознавець, теоретик мистецтва, педагог, дійсний член АН УРСР1921).

Життєпис[ред. | ред. код]

Працював у Російському археологічному інституті в Константинополі (учений секретар 1908—1912)[2]. Закінчив Петербурзький університет (1912). У 1912—1921 роках — професор Харківського університету (1912—1921), завідувач музейної секції Всеукраїнського комітету охорони пам'ятників старовини Наркомосу УРСР (19191920), 19211924 в Києві, голова Археологічної комісії та інших установ ВУАН, професор Київського художнього інституту. 1921 року за його ініціативою було створено науково-дослідну установу «Софійська Комісія», що насамперед займалася дослідженням і проблемою наукової реставрації пам'ятки та стала попередником Національного заповідника «Софія Київська»[3]. З кінця 1924 професор Ленінградського Університету і директор Державного інституту мистецтв.

Влітку 1919 року підписав колективне звернення харківської професури до вчених Заходу з протестом проти червоного терору. Арештований у Ленінграді. Після 5 років таборів і повторного арешту за рішенням Трійки НКВС розстріляний у Ташкенті 3 грудня 1937 року.

Шміт видатний дослідник архітектури й малярства Візантії, балканських країн, країн Близького Сходу, а також Київської Русі. Праці з теорії та історії мистецтва: «Искусство, его психология, его стилистика, его эволюция» (Харків, 1919), «Мистецтво старої Руси-України» (Харків, 1919), «Исторические, этнографические, художественные музей. Очерк истории и теории музейного дела». (Харків, 1919), «Психологія малювання» (Київ, 1921), «Пам'ятки староруського мистецтва» (1922), «Мистецтво як предмет навчання» (Київ, 1923) та інші.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павло Лопата. Репресований Федір Шміт (Шмідт)
  2. Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
  3. Преловська І.М. Деякі обставини утворення державного заповідника «Софія Київська» у 1930-х рр. // Український музей : Збірка наукових праць. — К. : Товариство археології та антропології", 2003. — С. 21. — 20-27 с. — ISBN 966-95597-5-8.

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Ковпаненко Н. До історії вивчення пам'яток монументального мистецтва // Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження. — К.: Інститут історії України НАН України, 1998. — С. 326–327, 328, 329, 330–331, 332.
  • Ковпаненко Н. Шміт (Шмідт) Федір Іванович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний довідник. — К.: Інститут історії України, 2005. — Ч. 2. — С. 300–307.
  • Ковпаненко Н. Шміт (Шмідт) Федір Іванович // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С.649 — 650.
  • Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит — заведующий Музеем изящных искусств и древностей Харьковского университета // Вопросы музеологии. — 2016, № 1 (13) — С. 69-77.
  • Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит: первые годы работы в Харькове // Современное общество и власть. – 2018, № 3 (17). – С.11–18.
  • Филиппенко Р. И. Ф. И. Шмит - председатель Вольного факультета искусств // Учен. зап. Казан. ун-та. Сер. Гуманит. науки. – 2019. – Т. 161, кн. 2–3. – С. 199–207.

Посилання[ред. | ред. код]