Шосе A12 (Латвія)
| Шосе A12 | |
|---|---|
 | |
 Перетин шосе А12 з А13 | |
| Загальні дані | |
| Країна |
 Латвія |
| Довжина | 164,5 км |
| Напрямок | захід-схід |
| початок | Єкабпілс |
| кінець |
Терехова  кордон Росії |
| Дорожнє покриття | асфальтобетон |
  Шосе A12 у Вікісховищі | |
Шосе A12, Єкабпілс—Резекне—Лудза—кордон Росії (Терехова) — латвійська автомагістраль вищої категорії, яка з'єднує Єкабпілс (автомагістраль A6) з Резекне та Лудзою та за межами латвійсько-російського кордону з російською федеральною трасою М9[1]. Це частина міжнародної автомагістралі E22, але ділянка об'їзної дороги Резекне від A15 до A13 знаходиться на трасі E262. Загальна протяжність дороги становить 164,5 км, по всій довжині має асфальтобетонне покриття.
Історія[ред. | ред. код]
У серпні 2016 року було оголошено тендер на реконструкцію ділянки А12 Дубінова — Лудза (114,3-125,1 км)[2]. У січні 2017 року його виграла компанія "AS ACB" із контрактною вартістю 9 862 780 євро[3].
Ділянка Резекне-Лудзе[ред. | ред. код]
У 2004 році ділянку A12 Резекне — Лудза було вдосконалено та розвинуто. У рамках проекту відбулося громадське обговорення плану будівництва, за результатами якого муніципалітети без заперечень підтримали один із запланованих варіантів шосе. У 2007 році був розроблений технічний проект, але через відсутність коштів проект не був реалізований. У 2011 році розроблено соціально-економічну оцінку траси. У 2015 році завершено та оприлюднено оцінку впливу на довкілля ділянки дороги. Очікується, що ділянку об’їзної Лудзе побудують до 2025 року, а решта траси — до 2035[4].
Ділянка Лудза-Плоски[ред. | ред. код]
У 2007 році почалися роботи з удосконалення траси А12. У 2008 році було завершено будівництво ділянки Нірза — Плоски, але щоб додати цю ділянку до траси A12, потрібно було побудувати також другу ділянку Лудза — Нірза. 1 жовтня 2014 року було завершено будівництво ділянки Лудза — Нірза, тому на ділянці від Лудзи до Зілупе було змінено напрям дороги. На новій ділянці дороги збудовано новий міст через річку Існауд, збудовано чотири прохідні тунелі на перетині з місцевими дорогами. З іншого боку, щоб зменшити кількість сполучень, до магістралі зробили бічні дороги довжиною приблизно сім кілометрів[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Noteikumi par valsts autoceļu un valsts autoceļu maršrutā ietverto pašvaldībām piederošo autoceļu posmu sarakstiem. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 28 вересня 2012.
- ↑ https://pvs.iub.gov.lv/show/460103Шаблон:Novecojusi saite
- ↑ https://pvs.iub.gov.lv/show/482323Шаблон:Novecojusi saite
- ↑ Arhivēta kopija (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 липня 2015.
- ↑ http://lvceli.lv/lat/par_lvc/pazinojumi_presei/3766-pabeigts-lielakais-un-sarezgitakais-celu-buves-objekts-sogad-autocels-no-ludzas-lidz-nirzai[недоступне посилання]
| |||||||
|
Це незавершена стаття про автомобільні дороги. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |