Шотозеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шотозеро
61°47′12″ пн. ш. 32°59′39″ сх. д. / 61.7866666666947779° пн. ш. 32.99416666669477394° сх. д. / 61.7866666666947779; 32.99416666669477394Координати: 61°47′12″ пн. ш. 32°59′39″ сх. д. / 61.7866666666947779° пн. ш. 32.99416666669477394° сх. д. / 61.7866666666947779; 32.99416666669477394
Розташування
Країна  Росія[1]
Регіон Карелія
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 74 км²
Довжина 15,6 км
Ширина 7,2  км
Вода
Басейн
Вливаються Shuyad, Mikkilskayad і Pedloyegid
Витікають Shuyad
Площа басейну 5610 км²
Інше
Geonames 493722
Код ДВР Росії 01040100111102000016948
Шотозеро. Карта розташування: Росія
Шотозеро
Шотозеро (Росія)
Мапа

CMNS: Шотозеро у Вікісховищі

Шотозеро (напівкалька фін. Sotjärvi, карел. Šotjärvi) — озеро в південній частині Республіки Карелія (Пряжинський район), Росія.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Площа поверхні — 74,04 км², площа водозбірного басейну — 5548 км²[2]. Висота над рівнем моря — 91 м.

Велика частина узбережжя належить до Ессойльського сільського поселення. Шотозеро овальної форми, витягнуте із північного заходу на південний схід. Вода коричневого відтінку.

Через Шотозеро протікає річка Шуя, що доставляє 92 % всього обсягу припливу води. В озеро впадають річки Міккеліца та Педлоєги . Хід рівнів Шотозера характеризується максимумом у травні — червні, мінімумом у серпні — вересні. Середня багаторічна амплітуда коливань рівня води становить 185 див. Максимальні глибини розташовуються у центральній частині озера (дві глибоководні западини тектонічного походження).

На озері є 43 острови, загальною площею 0,36 км.

Рудні відкладення у вигляді кірки, завтовшки близько 1 см, займають понад 40 % площі дна і розташовуються на глибинах від 2 до 4 м. На глибинах понад 4 м поширені темно-зелені мули. Кам'янисті ґрунти, що включають валуни, щебінь, гальку та пісок займають близько 10 % площі дна. Котловина льодовиково-тектонічного генези.

В окремі роки в середині липня середня поверхнева температура води може становити 19,5 °C, придонної 17,9 °C. Середні температури води в період льоду (середина квітня) складають під льодом 1,2 °C, в придонному шарі 3,5 °C, для озера в середньому 2,4 °C. Озеро звільняється з льоду на початку травня, замерзає в листопаді — грудні. Середня кількість діб з льодовими явищами становить 135, за можливих значних коливань від 90 до 180 діб.

Уздовж берегової лінії, біля усть річок і струмків спостерігаються зарості очерету, латаття, кубочки та іншої вищої водної рослинності. У складі зоопланктону спостерігається велика (до 90 % біомаси) питома вага ракоподібних, яка зумовлює його кормову цінність для риб.

На північно-західному березі озера розташовані селища Соддер, Нові піски, село Каменьнаволок . На південно-східному березі розташоване село Салмениця.

У 1950-1960-х роках. використовувалося Петрозаводською сплавною конторою для сплаву лісу, працювали катери «Схід» та «Штиль»[3].

Назва[ред. | ред. код]

У назві Шотозера простежується саамське коріння. У письмових матеріалах XVII століття[4] Шотозеро названо Шондозеро, а річка Шуя як вище, і нижче озера — річкою Шондою (Шойдою) чи Шондорою. У саамській дієслівній основі «šönte» — розрізати, прорізати, тобто Шотозеро — озеро, яке «прорізає» річка.

Фінська назва озера Sotjärvi (фін. järvi — озеро) зберігається в назві селища Соддер (фін. Sotka).

Фауна[ред. | ред. код]

В озері мешкають 16 видів риб, серед них окунь, плітка, сиг, ряпушка, єлець, в'язь, минь, щука, судак, лящ, сом, верховодка, йорж.

На південному узбережжі Шотозера переважають ялина та змішаний ліс, на північному — сосна та змішаний ліс.

Дані ГВР[ред. | ред. код]

За даними геоінформаційної системи Федерального агентства водних ресурсів[2] озеро відноситься до Балтійського басейнового округу, річкового басейну річки Нева, підбасейну річки Свір, водогосподарської ділянки річки Шуя.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Озёра Карелии. www.k2000.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 8 лютого 2020.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б Шотозеро / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  3. Ленинская правда. 1960. 23 мая
  4. «Олонецкие губернские ведомости». ogv.karelia.ru (рос.). Процитовано 8 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання).

Література[ред. | ред. код]

  • Озёра Карелии / Александров Б. М., Зыцарь Н. А., Новиков П. И. и др. — Петрозаводск : Госиздат Карельской АССР, 1959. — 618 с.
  • Озера Карелии : Справочник / под ред. Н. Н. Филатова, В. И. Кухарева. — Петрозаводск: КарНЦ РАН, 2013. — 464 с. — 500 экз. — ISBN 987-5-9274-0450-6.
  • Герд С. В. Озёра Карелии и их рыбные богатства / А. Иванова. — Петрозаводск : Госиздат Карело-Финской ССР, 1944. — 88 с.
  • Керт Г. М., Мамонтова Н. Н. Загадки карельской топонимики. — Петрозаводск : «Карелия», 1982. — 112 с.