Шпір Михайло Федорович
| Шпір Михайло Федорович | |
|---|---|
| Народився |
16 серпня 1986 (37 років) Чернівці, Українська РСР, СРСР |
| Місце проживання | Чернівці |
| Діяльність | журналіст |
| Заклад | Snobd і Украина.ру |
| Сайт | shpir.com |
Михайло Федорович Шпір (нар.. 16 серпня 1986, Чернівці, УРСР, СРСР) — проросійський пропагандист та журналіст, блогер, політолог.[1][2][3]
22 вересня 2022 року тимчасова окупаційна російська влада Херсонської області призначила його заступником так званого Міністра цифрового розвитку та масових комунікацій.
З 2017 року є фігурантом сайту центру «Миротворець» за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.[4]
У 2008 році закінчив юридичний факультет Прикарпатського національного університету ім. Стефаника . У 2014 році закінчив аспірантуру Київського національного економічного університету. З 2009 року працював редактором російського видання «Сноб» та українського часопису «Золота каста». 17 травня 2010 року заснував керуючу компанію «Система», яка надавала послуги брендингу, просування, дизайну та реклами.[5] На виборах до Верховної Ради України у 2019 році балотувався в народні депутати від ОПЗЖ.[6][7]
З весни 2021 року працював у Москві.[8] З 1 липня 2022 року окупаційна влада РФ у Херсонській області призначила його заступником директора Департаменту цифрового розвитку та масових комунікацій Військово-цивільної адміністрації Херсонської області, а 22 вересня — заступником «міністра цифрового розвитку та масових комунікацій» області.[9][10]
Стверджував, що отримував погрози від правих радикалів і що група українських націоналістів напала на нього в київському ресторані.[11] 25 серпня 2020 року він спровокував бійку в Львові.[12][13][14]
6 вересня 2020 року він втік з України, щоб отримати політичний притулок. СБУ оголосила його в розшук за звинуваченням у вчиненні кількох статей Кримінального кодексу України.[15] 18 березня 2021 року силовики провели обшуки за місцем його проживання в Україні.[16][17][18][19] Наприкінці травня 2021 року його неодноразово викликали на допит до Офісу Генерального прокурора.[20]
18 березня 2021 року силовики провели обшуки в квартирі Шпіра в Києві, будинку його батьків в Івано-Франківську та за місцем проживання його дівчини.[21][17][18][19] Вилучили техніку, гроші та все, що було схоже на символіку комуністичного руху.
2021 року СБУ оголосила Шпіру підозру в посяганні на цілісність України[22][23].
7 червня 2023 року заочно засуджений райсудом Івано-Франківська до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Йому інкримінується підтримка з 2016 року агресивної політики військово-політичного керівництва росії та виправдовування тимчасової окупації України. Також він закликав до фізичної розправи над українськими військовими й дискредитував одну з релігійних конфесій у державі[24][25]. Строк відбуття покарання обчислюватиметься з моменту його фактичного затримання[26].
У квітні 2024 року СБУ повідомила Шпіру підозру у державній зраді[27].
- ↑ СБУ повідомила про підозру проросійському пропагандисту (відео). Ssu.gov.ua. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Михаил Шпир. Материалы автора. Капитал. Капитал. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Михаил Шпир. Взрыв офиса Медведчука – это не Европа, это дикая Латинская Америка в 70-е. From-Ua. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ У Львові побили "політтехнолога" проросійських ЗМІ (відео). Unian.ua. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Шпір Михайло Федорович. edr-info.com. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ ПОСТАНОВА (PDF). Docs.dtkt.ua. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. Cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Шпир Михаил Федорович, ИП, ИНН 713008741403 | Реквизиты, юридический адрес, КПП, ОГРН, схема проезда, сайт, e-mail, телефон - узнать на sbis.ru. СБИС. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ В Херсонской области учредили региональное министерство цифрового развития.
- ↑ Франківець Михайло Шпір став "заступником міністра" на окупованій Херсонщині (укр.), процитовано 17 червня 2023
- ↑ В Киеве националисты напали на политического эксперта на террасе ресторана. Рамблер/новости. 19 травня 2020. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Львовяне избили любителя Путина за оскорбления ветеранов АТО (видео). РБК-Украина. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ У Львові побили "політтехнолога" проросійських ЗМІ (відео). Unian.ua. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Во Львове избили оскорблявшего воинов АТО провокатора из базы Миротворца. Видео. Incident.obozrevatel.com. 26 серпня 2020. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Шпір Михайло Федорович. Ssu.gov.ua. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ СБУ повідомила про підозру проросійському пропагандисту (відео). Ssu.gov.ua. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ а б СБУ сообщила о подозрении пропагандисту Шпиру. 24 Канал. 19 березня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ а б Закликав до розправ над ветеранами АТО: СБУ проводить обшуки в українофоба Михайла Шпіра. Курс. 18 березня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ а б СБУ проводить обшуки у скандально відомого українофоба з Франківська. 18 березня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ ОГОЛОШЕННЯ (PDF). Ukurier.gov.ua. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ СБУ повідомила про підозру проросійському пропагандисту (відео). Ssu.gov.ua. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ СБУ оголосила підозру пропагандисту Шпіру. РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-povidomyla-pro-pidozru-prorosiiskomu-propahandystu-video
- ↑ https://kalush.informator.ua/2023/06/07/u-ivano-frankivsku-vidbuvsya-sud-nad-kolaborantom-myhajlom-shpirom/
- ↑ Проросійського пропагандиста Шпіра з «каналів Медведчука» засудили до 10 років ув'язнення. hromadske.ua (укр.). 16 червня 2023. Процитовано 17 червня 2023.
- ↑ Цензор.НЕТ (16 червня 2023). Пропагандиста з каналів Медведчука Шпіра засудили до 10 років тюрми, зараз він переховується в Росії, - СБУ. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 17 червня 2023.
- ↑ Отримав "посаду" у росіян. СБУ повідомила про підозру "експерту" з телеканалів Медведчука. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
- Офіційний сайт (рос.)
|
