Опозиційна платформа — За життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опозиційна платформа — За життя
логотип
Заснована / зареєстрована 9 грудня 1999
Штаб-квартира Київ, вул. Мечнікова 14/1 (каб. 316)
Політична ідеологія Соціал-демократія
Соціал-лібералізм
Євроскептицизм
Нейтралітет
Русофільство


Очільник партії Юрій Бойко
Вадим Рабінович
Віктор Медведчук
Сергій Льовочкін
Кольори             
Кількість членів


Веб-сторінка http://zagittya.com.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

«Опозиційна платформа — За життя» — проросійська політична партія в Україні. Зареєстрована 9 грудня 1999 року як «Всеукраїнське об'єднання «Центр».[1]

У липні 2016 партію було перейменовано у «За життя» і лідером обрано Вадима Рабіновича. У кінці липня 2018 року з партією об'єдналася ГО олігарха та кума Володимира Путіна Віктора Медведчука«Український вибір».[2]

Історія[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2002 року брала участь у блоці Народний рух України за єдність. За багатомандатним округом було зареєстровано список з 104 кандидатів, в одномандатних округах було зареєстровано 101 кандидата. Блок отримав 41 тис. 730 голосів (0,16 %), посівши 24-те місце серед 33 учасників.

У жовтні 2004 головою партії обрано Степана Гавриша.

На парламентських виборах 2006 року партія брала участь у складі «Опозиційного блоку „Не так!“», маючи 3 % загального списку. На виборах до парламенту у першій десятці списку блоку партію «Центр» представляв Гавриш (№ 7). Блок одержав 257 тис. 106 голосів (1,01 %), посівши 11-те місце серед 45 учасників.

2007 — Гавриш склав з себе обов'язки голови партії; в.о. голови став його заступник, колишній лідер партії Віктор Головко.

На парламентських виборах 2007 р. партія брала участь у складі виборчого блоку політичних партій «КУЧМА». Блок набрав 23 тис. 676 голосів (0,10 %), посівши 18-те місце серед 20 учасників.

В вересні 2018 року партію покидає її голова Євгеній Мураєв[3].

Партією керують Вадим Рабінович та Юрій Бойко. В листопаді 2018 року останнього разом з Сергієм Льовочкіним виключили з «Опозиційного блоку» через «співпрацю із владою» та союз з Вадимом Рабіновичем.[4]

Ідеологія партії[ред. | ред. код]

Проросійська ідеологія партії[ред. | ред. код]

Партія пропагує проросійську позицію, її очільники Вадим Рабінович та Євген Мураєв називають російсько-українську війну «громадянською», вбачають «утиски російськомовних» та «незгодних з політикою Києва». Головною платформою для провадження своєї політики є канали NewsOne, 112 Україна, Rabinovich TV.[5] На рівних з такими одіозними проросійськими публічними особами як Ігор Гужва та Олесь Бузина, партіям «Родіна», «Відродження», «Опозиційний блок».

30 листопада 2017 року один з керівників партії Мураєв[6] назвав Революцію гідності «державним переворотом»,[7] що викликало скандал та пікетування каналу NewsOne з вимогою вибачитись за зневагу до Майдану та припинити промосковські випади у передачах News One.[8]

Український філософ і публіцист Петро Кралюк пише про Мураєва:

« Реваншист, який хоче з проросійськими силами повернутися до влади в Україні. І з такою метою створювався телеканал NewsOne.[9] »

У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів і партій, зокрема, і «Опозиційної платформи — За життя»[10].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

27 травня 2019 року журналіст Олександр Дубінський повідомив, що всю квоту Рабіновича в партії викупив український бізнесмен і політик Вадим Столар, права рука Віталія Кличка.[11][неавторитетне джерело]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Політичні партії[недоступне посилання] : [арх. 23.09.2015] // Державна реєстраційна служба України.
  2. Чому Медведчук і Рабінович об'єднались? // BBC Україна, 30 липня 2018
  3. Евгений Мураев вышел из партии "За життя" (рос.)
  4. Бойка і Льовочкіна виключили з Опоблоку
  5. "Опоблоківець" Мураєв у прямому ефірі заявив, що на Донбасі воювали американські військові. tyzhden.ua. Процитовано 2017-10-23. 
  6. МУРАЄВ Євгеній Володимирович. Архів оригіналу за 1 червень 2018. Процитовано 2 червень 2018. 
  7. Український нардеп у прямому ефірі назвав Євромайдан державним переворотом - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 2017-11-30. 
  8. Про пікетування News One в газеті Kyiv Post від 4 грудня 2017
  9. Петро Кралюк. Гібридна війна на інформаційному фронті. Чи варто блокувати NewsOne?//Радіо Свобода, 8 грудня 2017
  10. Павел Федосенко (10 лютого 2019). ационалисты разгромили восемь ситилайтов с политической рекламой (Видео). NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019.  (рос.)
  11. Дубинский рассказал, как серый кардинал Киева Столар планирует проникнуть в новую Раду: “Мафия чистой воды” (рос.)