Очікує на перевірку

Герман Фегеляйн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герман Фегелейн)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Фегеляйн
Hermann Fegelein
Ім'я при народженнінім. Hans Georg Otto Hermann Fegelein[1]
Народження30 жовтня 1906(1906-10-30)
Німецька імперія Ансбах, Баварія
Смерть28 квітня 1945(1945-04-28) (38 років)
Третій Рейх Берлін
вогнепальна рана
КраїнаВеймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Вид збройних силWaffen-SS Ваффен-СС
Рід військкіннота
Роки служби19251945
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2][1]
ЧленСА і СС[2][1]
Звання Группенфюрер СС,
 генерал-лейтенант військ СС
Командування8-ма кавалерійська дивізія СС «Флоріан Гайєр»
Війни / битвиДруга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Срібний нагрудний знак ближнього бою
Срібний нагрудний знак ближнього бою
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Цивільний знак СС
Цивільний знак СС
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
Німецький кінний знак
Німецький кінний знак
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Ганс Георг Отто Герман Фегеляйн (нім. Hans Georg Otto Hermann Fegelein; нар. 30 жовтня 1906, Ансбах, Баварія — пом. 28 квітня 1945, Берлін) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, группенфюрер СС та генерал-лейтенант військ СС (1944). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами (1944). Зять Єви Браун[3], входив до ближнього кола А.Гітлера. За наказом Гітлера за кілька днів до кінця війни був розстріляний за підозрою у зраді, з позбавленням усіх титулів, звань та нагород.

Біографія

[ред. | ред. код]

Довоєнний період

[ред. | ред. код]

Народився 30 жовтня 1906 року в Ансбасі, Франконія.

Служив у Добровольчому корпусі Россбаха. Після демобілізації армії служив у рейхсвері, в 1925—1926 роках — в кулеметних частинах кавалерії. 20 квітня 1927 року поступив на службу в Баварську земельну поліцію в Мюнхені. 16 серпня 1929 року звільнився з поліції, кандидат в офіцери.

Вступив у NSDAP (квиток № 1 200 158). Користувався підтримкою К. Вебера, з яким познайомився на ґрунті любові до коней.

1 травня 19 33 року поступив у СС (SS-Nr. 66 680). С 15 травня 1933 року командир кавелірії групи СС «Південь» (пізніше оберабшніту СС). З липня 1934 року командир 15-го кавалерійського штандарту СС, з травня 1934 до 31 жовтня 1936 року — 5-го кавалерійського абшніту СС. 16 червня 1936 року призначений Генріхом Гіммлером начальником головної кавалерійської школи СС у Мюнхені.

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Під час окупації Польщі Фегеляйн сформував перші регулярні кавалерійські частини СС. З 22 листопала 1939 по 1 червня 1940 року командир 1-го кавалерійського штандарту СС «Мертва голова», який дислокувався у Варшаві, брав участь у каральних операціях проти поляків та євреїв.

2 серпня 1941 року призначений командиром кавалерійської бригади СС. До 19 березня 1942 року воював з бригадою на радянсько-німецькому фронті. Частини бригади своїм жорстоким ставленням до партизан «заслужили» недобру славу. 2 березня 1942 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста і в травні 1942 року здав командування.

З травня по жовтень 1942 року Фегеляйн був інспектором кавалерії і транспортних частин СС і начальником 6-го управління (кавалерія і транспорт) Головного оперативного управління СС. З 30 вересня 1943 року представник рейхсфюрера СС при Головній квартирі фюрера. 1 листопада 1943 року нагороджений Німецьким хрестом в золоті. У червні 1944 року одружився з сестрою коханки Гітлера Єви Браун — Ґретель. Постійно знаходився біля Гітлера.

З 1 січня 1945 року начальник 4-го управління Головного оперативного управління СС. 30 липня 1944 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста з дубовим листям і мечами.

Смерть

[ред. | ред. код]

26 квітня 1945 року Фегеляйн непомітно покинув Рейхсканцелярію і поїхав до себе додому в Берлін-Шарлоттенбург. Коли Гітлер виявив його зникнення, то наступного дня наказав заарештувати Фегеляйна. Доставлений в Рейхсканцелярію Фегеляйн був позбавлений чинів і нагород та посаджений під арешт.

28 квітня 1945 року Гітлер отримав повідомлення зі Стокгольму, що Гіммлер шукав шляхів для переговорів про мир із союзниками. Розлючений Гітлер наказав заарештувати Гіммлера, хоча той знаходився за межами досяжності. Замість нього постраждав Фегеляйн, якого викликав до себе Гітлер і після допиту наказав розстріляти його у дворі Рейхсканцелярії, що й було виконано у той же день.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Wien, Austria: Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes, 1939—1945: Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Fest, Joachim C (2002). Inside Hitler's Bunker: The Last Days of the Third Reich. New York: Picador. ISBN 978-0-312-42392-6.
  • Fest, Joachim C (2006). Die unbeantwortbaren Fragen: Notizen über Gespräche mit Albert Speer zwischen Ende 1966 und 1981. Hamburg: Rowohlt. ISBN 978-3-499-62159-8.
  • Joachimsthaler, Anton (1999) [1995]. The Last Days of Hitler: The Legends, the Evidence, the Truth. Trans. Helmut Bögler. London: Brockhampton Press. ISBN 978-1-86019-902-8.
  • Junge, Traudl (2004). Until the Final Hour: Hitler's Last Secretary. New York: Arcade. ISBN 978-1-55970-728-2.
  • Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag GmbH. ISBN 3-920677-43-9.
  • Miller, Michael (2006). Leaders of the SS and German Police, Vol. 1. San Jose, CA: R. James Bender. ISBN 978-93-297-0037-2.
  • Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2299-6.
  • Vinogradov, V. K. (2005). Hitler's Death: Russia's Last Great Secret from the Files of the KGB. Chaucer Press. ISBN 1-904449-13-1.
  • Залесский К. А. Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — С. 784. — ISBN 978-5-9533-3471-6
  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.199-200
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.144, 627—628 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Ralf Simon: Des Teufels Leibwächter. Die Geheimnisse des letzten lebenden Hitler-Vertrauten, Spiegel-Online, 29. Juli 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Fegelein, Hermann. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 25 вересня 2012. Процитовано 5 квітня 2013. (нім.)
  • 83. Schwerterträger Hermann Fegelein. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 5 квітня 2013. (нім.)
  • Fegelein, Hermann-Otto [Архівовано 15 травня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди группенфюрера СС Фегелейна (англ.)

Відео

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #122319524 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  3. Був одружений з сестрою Єви Браун — Гретль Браун (31.08.1915-10.10.1987)


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
бригадефюрер СС
Густав Ломбард

командир
8-ї кавалерійської дивізії СС
«Флоріан Гайєр»

березень — квітень 1942
Наступник:
обергрупенфюрер СС
Вільгельм Біттріх
Попередник:
бригадефюрер СС
Густав Ломбард

командир
8-ї кавалерійської дивізії СС
«Флоріан Гайєр»

14 травня — 13 вересня 1943
Наступник:
групенфюрер СС
Бруно Штреккенбах
Попередник:
групенфюрер СС
Бруно Штреккенбах

командир
8-ї кавалерійської дивізії СС
«Флоріан Гайєр»

22 жовтня 1943 — 1 січня 1944
Наступник:
групенфюрер СС
Бруно Штреккенбах