Щавель приморський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Щавель приморський
RumexMaritimus.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Ряд: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гречкові (Polygonaceae)
Рід: Щавель (Rumex)
Вид:
Щавель приморський (R. maritimus)
Біноміальна назва
Rumex maritimus
Commons-logo.svg Вікісховище: Rumex maritimus

Щавель приморський[1], щавель морський[2] (Rumex maritimus) — вид рослин родини гречкові (Polygonaceae), поширений у Європі й Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трава (10)60–150 см заввишки. Стебло зелене, коли молоде, пізніше червонувате, рифлене, розгалужується від суцвіття. Листки розташовані спірально, гострі цілокраї. Нижні листки з серцеподібною основою, широко яйцеподібно-трикутні, довго-черешкові, трохи зморшкуваті, голі. Стеблові листки яйцюваті[2][3].

Суцвіття — складна, облистнена китиця, блідо-зелена, пізніше темно-коричнева, утворена зі зближених квітів розміщених у кільцях. Квіти радіально симетричні, до 10 мм у поперек, двостатеві; тичинок 6. Внутрішні листочки оцвітини ≈ 5 мм довжиною, ромбічні або трикутно-ланцетні, гострі, з кожного боку з 2–3 довгими щетинковидними зубцями. Горішки 3–4 мм, коричневі[2][3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі й Азії[4]. Населяє культивовані землі, смітники, залізничні узбіччя, гавані, морські береги[3].

В Україні вид зростає на берегах річок, в долинах і заплавах, на засолених вологих луках — у Закарпатті, Передкарпатті, Поліссі, Лісостепу і на півночі Степу, звичайний; у Криму, дуже рідко (с. Привітне Кіровського р-ну)[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Potamogeton maritimus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 94. (рос.)(укр.)
  3. а б в NatureGate. Процитовано 04.12.2018.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.12.2018.  (англ.)