Щербина Борис Євдокимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щербина Борис Євдокимович
Народився 5 жовтня 1919(1919-10-05)
місто Дебальцеве, тепер Донецької області
Помер 22 серпня 1990(1990-08-22) (70 років)
місто Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Українська державний університет залізничного транспорту
Володіє мовами російська
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора

Борис Євдокимович Щербина (5 жовтня 1919(19191005), місто Дебальцеве, тепер Донецької області — 22 серпня 1990, місто Москва) — радянський державний і партійний діяч, заступник голови Ради Міністрів СРСР. Член ЦК КПРС (1976—1990 роки), кандидат у члени ЦК КПРС (1961—1976 роки). Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань (1962—1989 рр.). Депутат Верховної Ради РРФСР 5-го скликання (1959—1963 рр.). Герой Соціалістичної Праці (6.10.1983).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника-залізничника. Після закінченні школи в 1937 році вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. Однак навчання переривалося участю в радянсько-фінській війні у складі 316-го окремого лижного ескадрону, куди Борис Щербина відправився добровольцем.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1942 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту, працював інженером відділення Північно-Донецької залізниці та керівником групи військових перевезень у місті Куп'янську Харківської області.

У 1942 році — секретар Харківського обласного комітету ЛКСМУ. У 1942—1943 роках — інструктор ЦК ВЛКСМ. У 1943—1944 роках — секретар Харківського обласного комітету ЛКСМУ.

У 1944—1945 роках — інструктор, завідувач сектору Харківського обласного комітету КП(б)У.

У 1945—1948 роках — слухач Республіканської партійної школи при ЦК КП(б)У.

У 1948—1950 роках — 2-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КП(б)У міста Харкова.

У 1950—1951 роках — секретар Харківського міського комітету КП(б)У.

У вересні 1951—1956 роках — секретар Іркутського обласного комітету КПРС.

У 1956 — квітні 1961 року — 2-й секретар Іркутського обласного комітету КПРС.

У квітні 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Тюменського обласного комітету КПРС. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Тюменського сільського обласного комітету КПРС. У грудні 1964 — 18 грудня 1973 року — 1-й секретар Тюменського обласного комітету КПРС.

5 грудня 1973 — 11 лютого 1984 року — міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.

13 січня 1984 — 7 червня 1989 року — заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно в 1986—1989 роках — голова Бюро Ради Міністрів СССР із паливно-енергетичного комплексу.

У 1986 році очолював урядову комісію з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а у 1988 році очолював аналогічну комісію з ліквідації наслідків землетрусу у Вірменії.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Почесні звання[ред. | ред. код]

Почесний житель міста Дебальцеве (посмертно). На сесії міської ради, яка відбулася 23 жовтня 2009 року, депутати одноголосно присвоїли Борису Щербині звання Почесного жителя міста Дебальцеве Донецької області.

Література[ред. | ред. код]