Щербина Борис Євдокимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щербина Борис Євдокимович
Dom-gil-sherbina-tyumen-2.jpg
Народився 5 жовтня 1919(1919-10-05)[1]
Дебальцеве, Харківська область (ЗСПР)
Помер 22 серпня 1990(1990-08-22) (70 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Харківський інститут інженерів залізничного транспорту|
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора

Борис Євдокимович Щербина (5 жовтня 1919(19191005), місто Дебальцеве, тепер Донецької області — 22 серпня 1990, місто Москва) — український радянський державний і партійний діяч, заступник голови Ради Міністрів СРСР. Член ЦК КПРС (1976—1990 роки), кандидат у члени ЦК КПРС (1961—1976). Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань (1962—1989). Депутат Верховної Ради РРФСР 5-го скликання (1959—1963 рр.). Герой Соціалістичної Праці (6.10.1983).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника-залізничника. Після закінченні школи 1937 року вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. Навчання переривалося участю в радянсько-фінській війні у складі 316-го окремого лижного ескадрону, куди Щербина відправився добровольцем.

Член ВКП(б) з 1939 року.

1942 року закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту, працював інженером відділення Північно-Донецької залізниці та керівником групи військових перевезень у місті Куп'янську Харківської області.

1942 — секретар Харківського обласного комітету ЛКСМУ. У 1942—1943 роках — інструктор ЦК ВЛКСМ. У 1943—1944 роках — секретар Харківського обласного комітету ЛКСМУ.

1944—1945 — інструктор, завідувач сектору Харківського обласного комітету КП(б)У.

1945—1948 — слухач Республіканської партійної школи при ЦК КП(б)У.

1948—1950 — 2-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КП(б)У міста Харкова.

1950—1951 — секретар Харківського міського комітету КП(б)У.

У вересні 1951—1956 роках — секретар Іркутського обласного комітету КПРС.

1956 — квітень 1961 — 2-й секретар Іркутського обласного комітету КПРС.

У квітні 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Тюменського обласного комітету КПРС. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Тюменського сільського обласного комітету КПРС. У грудні 1964 — 18 грудня 1973 року — 1-й секретар Тюменського обласного комітету КПРС.

5 грудня 1973 — 11 лютого 1984 року — міністр будівництва підприємств нафтової і газової промисловості СРСР.

13 січня 1984 — 7 червня 1989 року — заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно в 1986—1989 роках — голова Бюро Ради Міністрів СССР із паливно-енергетичного комплексу.

1986 року очолював урядову комісію з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а 1988 року очолював аналогічну комісію з ліквідації наслідків землетрусу у Вірменії.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Почесний житель міста Дебальцеве (посмертно). На сесії міської ради, яка відбулася 23 жовтня 2009 року, депутати одноголосно присвоїли Борису Щербині звання почесного жителя міста Дебальцеве Донецької області.

У 2019 році на екрани вийшов міні-серіал HBO Чорнобиль, де одним із головних героїв є Борис Щербина. Його роль зіграв шведський актор Стеллан Скашгорд.

Література[ред. | ред. код]

  1. Щербина Борис Евдокимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.