Щоголев Іван Євгенович
| Іван Щоголев Щоголев Іван Євгенович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
6 липня 1998 місто Харків | |
| Смерть |
25 березня 2023 (24 роки) Луганщина | |
| Поховання | Харківське міське кладовище № 18 | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Щегол» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2016 — 2023 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Командування | ||
| Розвідувальний підрозділу «Бешкетники Сірка» | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Щоголев Іван Євгенович — старший солдат 92 окремої механізованої бригади, учасник російсько-української війни, що героїчно загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Засновник і командир розвідувального підрозділу «Бешкетники Сірка»[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив школу № 52 міста Харкова. Закінчив Харківський професійний ліцей машинобудування, здобув фах токаря-фрезерувальника широкого профілю[2].
На війні з 18 років, пройшов курс молодого бійця в «Азові», далі вступив до лав добровольчого батальйону ДУК. Протистояв окупантам під командуванням «Да Вінчі» у Першій Штурмовій роті. Потім підписав контракт із 92-ю бригадою, засновник і командир розвідувального підрозділу «Бешкетники Сірка»[3].
За час служби Щегол неодноразово був відзначений командуванням нагородами. Зокрема, у квітні 2022 року отримав орден «За мужність» III ступеня.
Загибель[ред. | ред. код]
Загинув внаслідок обстрілу «Градами» на Луганщині, коли повертався зі спостережного пункту. Уламки «Градів» потрапили Івану в шию. Ці три уламки нанесли йому смертельні рани. Прощання відбулося 29 березня на стадіоні «Металіст» у Харкові. Похований на Алеї Слави на міському кладовищі № 18. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно (13 квітня 2022)[4][5].
Нагорода[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[6].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
26 січня 2024 року у Харкові вулицю Уральську перейменували на вулицю Івана Щоголева.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У боях за Україну загинув засновник розвідзагону "Бешкетники Сірка" Іван Щоголєв Джерело: https://censor.net/ua/n3408160.
- ↑ Іван Щоголев.
- ↑ "Воїн з вогнем в очах": у боях за Україну загинув засновник "Бешкетників Сірка".
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №238/2022.
- ↑ Розвідник та футбольний фанат: на стадіоні "Металіст" у Харкові попрощалися з загиблим військовим.
- ↑ Президент присвоїв звання Герой України 49 захисникам, 46 з них — посмертно. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 8 липня 2023.
- Старші солдати (Україна)
- Народились 6 липня
- Народились 1998
- Померли 25 березня
- Померли 2023
- Діячі Добровольчого українського корпусу
- Військовики 92-ї окремої механізованої бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)