Коцюбайло Дмитро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Іванович Коцюбайло
Дмитро Іванович Коцюбайло
 Лейтенант (посмертно)
Дмитро Коцюбайло у Верховній Раді отримує звання Героя України, 2021
Загальна інформація
Народження 1 листопада 1995(1995-11-01)
Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область, Україна
Смерть 7 березня 2023(2023-03-07) (27 років)
Бахмут
(осколкове поранення в шию від обстрілу системою Град)
Поховання Аскольдова могила
Національність українець
Alma Mater Івано-Франківський професійний будівельний ліцей
Псевдо «Да Вінчі»
Військова служба
Роки служби 2014—2023
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
17.03.2016 — 07.03.2023
 1 ОШБ ім. Дмитра Коцюбайла, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Хрест бойових заслуг
Хрест бойових заслуг
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Відзнака Президента України «Національна легенда України»
Відзнака Президента України «Національна легенда України»
CMNS: Коцюбайло Дмитро Іванович у Вікісховищі

Дмитро́ Іва́нович Коцюба́йло (позивний «Да Вінчі»; 1 листопада 1995, с. Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область, Україна — 7 березня 2023, Бахмут, Донецька область, Україна) — український доброволець, лейтенант (посмертно), командир 1-ої ОМБ «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС) у складі 67-ма окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2021). Член «Проводу національно-визвольного руху „Правий сектор“» (2020—2023).

2022 року був включений до рейтингу «30 до 30: обличчя майбутнього» від «Forbes»[1].

Перший доброволець, якому присвоєно звання «Герой України» прижиттєво[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області України. Прадід Дмитра воював у складі УПА.

Закінчив Бовшівську загальноосвітню школу, Івано-Франківський професійний будівельний ліцей. Дмитро навчався в Івано-Франківську на художника. Його позивний «Да Вінчі» пов'язаний саме з талантом — він гарно малював[3].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Учасник російсько-української війни, зокрема — командир взводу добровольців (2014) та роти (2015). 2014 року отримав важке поранення в Пісках Донецької області: в обличчя влучив уламок снаряда, розірвавши губу та вибивши зуб. Іншим уламком перебило ключицю, медикам довелося встановлювати пластину для скріплення, також були пошкоджені ребра. Через три місяці повернувся на фронт[4].

Брав участь у звільненні Карлівки, селища Піски, Авдіївки, а також у боях під Степанівкою, Савур-Могилою, Старогнатівкою[5].

17 березня 2016 року призначений командиром 1-шої окремої штурмової роти ДУК ПС, переформатованої в батальйон 1-ої ОМБ «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС)[6].

Повномасштабне вторгнення[ред. | ред. код]

Російське вторгнення Дмитро з підрозділом зустріли на Донбасі, в лютому 2022 рота воювала поблизу Щастя на Луганщині[7]. Навесні 2022 року штурмову роту «Вовки Да Вінчі» переформовано на 1-ший окремий штурмовий баталйьон «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС) у складі 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

7 березня 2023 року Коцюбайло загинув у битві за Бахмут[8]. За словами друга Капусти, заступника Дмитра, після втримання траси на Хромове вони повернулися до міста Часів Яр, де їх накривала ворожа артилерія. Їх було троє: Капуста, Мітчел і ДаВінчі. Мітчел забіг в під'їзд, а Капуста з Дмитром були в дверях, коли відбувся вибух. Дмитро розвернувся і видавлював з себе, що він поранений, а через хвилину знепритомнів. Незважаючи на швидку евакуацію поранення Дмитра було в шию і несумісне з життям[9].

9 березня відбулося прощання з Дмитром у Бовшеві та Бурштині[10], 10 березня відбулося прощання в Києві. Тисячі українців прощалися з Дмитром на Майдані. Віддати останню честь прийшли президент Володимир Зеленський і вище військове керівництво України: головнокомандувач Валерій Залужний, голова розвідки Кирило Буданов, міністр оборони Олексій Резніков і бригадні генерали ЗСУ.

Дмитра поховано на Аскольдовій Могилі[11].

Особисте життя[ред. | ред. код]

З 2017 року був у стосунках з керівницею медичної служби «Ульф» та політикинею Аліною Михайловою.[12] Був вірянином Української греко-католицької церкви.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (30 листопада 2021) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[13]
  • Хрест бойових заслуг (9 березня 2023, посмертно) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі[14]
  • відзнака президента України «Національна легенда України» (23 серпня 2023, посмертно) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, захисті Вітчизни та служінні Українському народові, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, охорони здоров'я, плідну благодійну та громадську діяльність[15]
  • орден «Народний Герой України» (2017)[16]

Військові звання[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Топоніми[ред. | ред. код]

Меморіал добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу, у Холодному Яру

19 квітня 2023 року в місті Краматорськ вулицю Шмідта перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі»[18].

21 квітня 2023 року у Львові відкрили фонтан, який присвятили Дмитрові та усім добровольцям російсько-української війни[19].

30 травня 2023 року в місті Нікополь вулицю Маяковського перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла[20].

13 червня 2023 року в місті Харків вулицю Державінська перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла[21].

15 червня 2023 року в місті Івано-Франківськ вулицю Урожайну перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла[22]

У місті Покровськ вулицю Центральну перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі».

У місті Куп'янськ вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла.[23]

У селі Мала Рогань вулицю Пушкіна перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла.[24]

У місті Яготин вулицю Ватутіна перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла.

У місті Дніпро сквер у центрі міста назвали на честь Дмитра Коцюбайла.[25]

У місті Запоріжжя вулицю Столєтова перейменували на вулицю Дмитра Коцюбайла.

У місті Київ сквер між вулицею Михайла Омеляновича-Павленка та Іподромним провулком назвали на честь Дмитра Коцюбайла.[26]

У місті Авдіївка вулицю Гагаріна перейменували на вулицю Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла.[27]

Книги[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 30 до 30: обличчя майбутнього // Forbes.
  2. Герой України доброволець «Да Вінчі» вперше зустрічає Новий рік не на фронті [Архівовано 15 травня 2022 у Wayback Machine.] // ТСН. — 2021. — 31 грудня.
  3. Шевченко, Тарас (29 червня 2023). Сім’я легендарного воїна Да Вінчі показала його дитячі фото. https://chasdiy.org/. Час ДІй. Процитовано 7 липня 2023. 
  4. У боях загинув Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі». Що про нього відомо. 
  5. «Такі люди, як Діма, не можуть загинути». Спогади вчителів про Героя України Дмитра Коцюбайла на псевдо Да Вінчі. 
  6. Добровольчий підрозділ «Вовки Да Вінчі», розрісся вже до розміру батальйону— командир Дмитро Коцюбайло. 
  7. Загинув Дмитро Коцюбайло - легендарний "Да Вінчі". Яким він назавжди запам'ятався українцям. РБК-Украина (укр.). Процитовано 13 березня 2023. 
  8. Цензор.НЕТ. На Донбасі загинув Герой України, легендарний доброволець Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі), — Зеленський. Відео. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 7 березня 2023. 
  9. Командир 1-го батальйону 67-ої бригади Юрій Капустяк, позивний Капуста: "З 1 липня наш підрозділ носитиме ім’я Героя України Дмитра Коцюбайла, друга Да Вінчі". 
  10. У Бовшеві на Франківщині попрощалися з полеглим Героєм України Дмитром Коцюбайлом на позивний Да Вінчі. 
  11. У Києві попрощалися з легендарним Героєм України «Да Вінчі»: фото та відео з Майдану. 
  12. Волонтерка Аліна Михайлова про повернення з війни, нагороду “Да Вінчі” та внутрішній флюгер. Українська правда (укр.). Процитовано 12 березня 2023. 
  13. Указ Президента України від 30 листопада 2021 року № 608/2021 «Про присвоєння Д.Коцюбайлу звання Герой України»
  14. Указ Президента України від 9 березня 2023 року № 142/2023 «Про нагородження Д.Коцюбайла відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг»»
  15. а б Указ Президента України від 23 серпня 2023 року № 499/2023 «Про нагородження відзнакою Президента України «Національна легенда України»»
  16. Дмитро Коцюбайло став новим Героєм України на YouTube // ТСН. — 2021. — 1 грудня.
  17. Волошин, Н. Герой України Дмитро Коцюбайло — легендарний «Да Вінчі», отримав первинне офіцерське звання «молодший лейтенант» // АрміяInform. — 2022. — 23 серпня.
  18. https://krm.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/rasp_nach_19.04.23_269p.pdf.  {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  19. К. Садовська. У Львові відкрили фонтан, присвячений Герою України «Да Вінчі» // Суспільне Новини. — 2023. — 21 квітня.
  20. https://www.facebook.com/zagranichny (29 травня 2023). Бандери, Махна, Коцюбайла - у Нікополі перейменували ще 21 вулицю: список (укр.). Процитовано 30 травня 2023. 
  21. У Харкові з'явились вулиці на честь Дмитра Коцюбайла, Георгія Тарасенка, Олега Громадського і сквер Влади Черних. 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023. 
  22. На честь Да Вінчі й Мерінова. В Івано-Франківській громаді перейменували дев'ять вулиць. 
  23. Замість Лермонтова — вулиця Дмитра Коцюбайла: у Куп’янську перейменували топоніми. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 1 жовтня 2023. 
  24. У Вільхівській громаді перейменували 14 вулиць: список. Слобідський край (укр.). Процитовано 5 жовтня 2023. 
  25. Alisa, Antonyuk (20 грудня 2023). У Дніпрі сквер у центрі міста назвали на честь героїчного командира Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі» (Фото) - Новини Дніпра. Телеканал «ДніпроTV» (укр.). Процитовано 20 грудня 2023. 
  26. У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 18 січня 2024. 
  27. Вулиці Да Вінчі та Героїв Українського неба: в Авдіївці перейменували вулиці. 
  28. «Побратима мого зачепила куля вражая»: у Києві презентували видання про полеглих героїв

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Пам'яті Героя України! Невідомі факти про «Да Вінчі», які зробили його легендою на YouTube // ТСН. — 2023. — 11 березня.
Останнє інтерв'ю з легендарним ДаВінчі. Героям Слава на YouTube // Front 18. — 2023. — 8 березня.
Як святкує свій 20 день народження легендарний боєць «Правого сектору» Да Вінчі на YouTube // ТСН. — 2015. — 3 листопада.
«Звільнити всі наші території!» або що ще задумав ДУК ПС: інтерв'ю командира Дмитра Коцюбайла на YouTube // Yanina Sokolova.
Мріяв стати художником, але пройшов революцію і війну — Герой України Дмитро Коцюбайло на YouTube // ТСН. — 2021. — 1 грудня.
Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 223
30 листопада 2021
Наступник:
Хамраєв Рустам Шонійозович Полицяк Петро Петрович