Щілинозуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щілинозуб
Щілинозуб гаїтянський (Solenodon paradoxus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Комахоїдні (Insectivora)
Ряд: Мідицеподібні (Soriciformes)
Родина: Щілинозубові (Solenodontidae)
(Gill, 1872)
Рід: Щілинозуб (Solenodon)
(Brandt, 1833)
Види
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Solenodon
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Solenodon
EOL logo.svg EOL: 15051
ITIS logo.svg ITIS: 633426
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 79804
Fossilworks: 159107

Щілинозуб (Solenodon) — рід ссавців з ряду мідицеподібні (Socisiformes) надряду комахоїдних (Insectivora).

Це єдиний рід своєї родини. Наукова назва роду походить від грец. solen - щілина, канал; і грец. odon — зуб.

Види соленодона[ред. | ред. код]

традиційна класифікація[ред. | ред. код]

Звичайно у складі роду розрізняють два види:

сучасна класифікація[ред. | ред. код]

За останнім зведенням "Види ссавців світу" (2005), у складі роду є 4 види[1] (назви наведено за абеткою, і порядок їх наведення не відповідає родинним зв'язкам):

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Тіло покрито піщано-коричневим хутром. Мордочка жовтувата. Кігті на передніх лапах такої ж довжини, як і пальці. В хоботку наявна передносова кістка.

Ареал[ред. | ред. код]

Мешкає у лісових районах Куби й Гаїті.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Мешкає у гірських лісах. День проводять в укриттях, розташованих, зазвичай, серед коріння великих дерев. Після заходу сонця виходять в пошуках їжі.

Харчування[ред. | ред. код]

Харчуються комахами, черв'яками, молюсками, ящірками, жабами. Можуть поїдати також падаль.

Розмноження[ред. | ред. код]

Щілинозуби не плодовиті - розмножуються всього раз на рік, приносячи 1, рідко до 3 дитинчат. Новонароджені сліпі, беззубі і безволосі. Молодняк іноді залишається з матір'ю навіть після появи нового потомства. У одній норі можуть знаходитися до 8 особин. Тривалість життя щілинозуба - до 5 років (у неволі); один гаїтянський щелезуб дожив до 11 років і 4 місяців.

Література[ред. | ред. код]

  1. Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder. «Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference» (3rd ed). — Johns Hopkins University Press, 2005. pp.222-223. ISBN 0-801-88221-4
  2. Ronald M. Nowak: «Walker's Mammals of the World». The Johns Hopkins University Press, Baltimore, 1999, ISBN 0-8018-5789-9.
  3. Grizimek. «Grizimek's Encyclopedia of Mammals». Vol. 1. Boston: McGraw Hill Publishing Company, 1990.
  4. Vaughn, Ryan, Czaplewski. «Mammalogy» (4-th ed). Harcourt, Inc., 2000.
  5. Бойчук Ю.Д., Шаламов Р.В. Животные шести континентов. Иллюстрированная энциклопедия. Харьков, 2012. ISBN 978-966-14-3886-5.

виноски[ред. | ред. код]

  1. Родина Solenodontidae // "Види ссавців світу", 2005

Посилання[ред. | ред. код]