Юліян Криницький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліян Криницький
Фельдмаршал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 15 березня 1829(1829-03-15)
Жовтанці, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Смерть 2 лютого 1907(1907-02-02) (77 років)
Жовтанці, Жовківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність українець
Alma Mater Ягеллонський університет
Військова служба
Роки служби 18521883
Приналежність Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид ЗС Сухопутні війська Австро-Угорщини
Нагороди та відзнаки
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Пам'ятна медаль «За народну оборону Тіроля в 1866 р.»
Військова медаль (Австро-Угорщина)
Військова медаль (Австро-Угорщина)
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)

Юліян Ріттер фон Криницький (нім. Julian Ritter von Krynicki; 15 березня 1829, Жовтанці — 2 лютого 1907[1], там само) — австрійський військовик українського походження, генерал-майор, фельдмаршал-лейтенант австро-угорської армії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Юліян Криницький народився 15 березня 1829 року в селі Жовтанці (нині Львівський район Львівської області) в сім'ї греко-католицького священика Петра Криницького і його дружини Катерини з дому Кавецька. Його старшим братом був Лук'ян Криницький (1827—1903), правник і громадський діяч, його стрий — о. Онуфрій Криницький (1791—1867), доктор богослов'я, професор і ректор Львівського університету.

Закінчив інженерний факультет Ягеллонського університету. Офіцер інженерних військ, у 1852 році був підпоручником гарнізону м. Оломоуць, з 1856 року — у Кракові, а 1859 року відряджений до Генерального штабу армії у Львові.

У 1866 році під час Австро-прусської війни майор Юліян Криницький воював в Італії (т. зв. Третя війна за незалежність Італії). Командував штурмовим відділом 8-ї дивізії генерала Франца Куна фон Куненфельда, яка воювала в Трентіно проти італійського добровольчого корпусу Джузеппе Гарібальді.[2] 21 липня під час битви біля Беццекки він сформував зі своїми військами праве крило штурмового відділу генерала Бруно фон Монлюісанта: він атакував війська Гарібальді, вигнавши їх із села Беццекка, відкинувши наступ до Форначі дель ріо Захер у напрямку Тіарно-ді-Сотто, де сам Гарібальді був мішенню своїх людей.[2] Відкинутий артилерією майора Ораціо Дольотті та атакою 9-го полку Менотті Гарібальді, Криницький був змушений відступити до Валле ді Кончеї.[2]

Відряджений до армійського корпусу у Відні, у 1871 році отримав звання підполковника 15-го цісарсько-королівського піхотного полку в Тарнополі. У 1873—1876 роках був начальником штабу Військової комендатури Львова.

З 26 лютого 1876 року по 7 березня 1878 року полковник Юліян Криницький обіймав посаду командира 37 бригади піхоти 30-го піхотного полку, дислокованого в Галичині. 15 вересня 1878 (6 жовтня 1878) року отримав звання генерал-майора[1]; у 1878 році був командиром 37-ї піхотної бригади в Пльзені.[3]

У 1883 році вийшов на пенсію. 1 листопада 1883 року отримав звання фельдмаршала-лейтенанта.[1] Помер 2 лютого 1907 року в с. Жовтанці.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Antonio Schmidt-Brentano. Die k. k. Bzw. k. u. k. Generalität 1816—1918.… — P. 96.
  2. а б в Ugo Zaniboni Ferino. Bezzecca 1866. La campagna garibaldina dall'Adda al Garda. — Trento 1966.
  3. Kais. Königl. Militär-Schematismus 1882 (Wien, 1881) | Library | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
  4. а б в г д е Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegsmarine 1906 (Wien, 1905) | Library | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Antonio Schmidt-Brentano. Die k. k. Bzw. k. u. k. Generalität 1816—1918. — Wien 2007.
  • Ugo Zaniboni Ferino. Bezzecca 1866. La campagna garibaldina dall'Adda al Garda. — Trento 1966.
  • R. Gasperi. Per Trento e Trieste. L'amara prova del 1866, 2 voll. — Trento 1968.