Стрий (родич)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стрий[1], пестл. стри́йко[2], стрик[3][4] — брат батька, дядько по батьку. Слово у родовому відмінку (стръя)[5] трапляється в древніх літописах Київської Русі.

В інших слов'янських мовах. Етимологія[ред.ред. код]

Подібне слово наявне у всіх слов'янських мовах: хорв. strica, чеськ. strýc, болг. і мак. стрико, серб. стри́ко, стри̑ц/striko, stric, словац. strýс, strýko, словен. stríc, пол. stryj, stryjek[6], верх.-луж. tryk, рос. діал. строй. Праслов'янське *stryjь можливо, походить від пра-і.е. *ptruᵘ̯io-, яке зводиться до нульового ступеня праіндоєвропейської основи *ph₂tḗr («батько»)[7] і споріднене з лат. patruus («брат батька»), авест. tūirya- (так само), дав.-інд. pítṛvyas (так само), грец. πάτρως (так само), гот. fatureo, fetiro (так само), нім. Vetter («кузен», «двоюрідний брат»). Згідно з іншою версією, споріднене з лит. strūjus («дід»), дав.-ірл. sruith («старий», «шановний»), кімр. strutiu[8].

У літописах[ред.ред. код]

Згадується в Іпатіївському літопису (у формі строй, аналогічній російській діалектній):

«

Святослав не хотів проти вуя свого Ізяслава воювати, але, побоюючись стрия Святослава, не смів від нього відстати.

Оригінальний текст (ст.-слов'ян.)

...Святославъ же не хотяше отступити от уя своего Изяслава, но неволею ѣха, строя своего дѣля Святослава Олговича

 »

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стрий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 583.
  3. Стрийко // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Стрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  5. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 20
  6. Вуйко і стрийко
  7. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  8. М. Р. Фасмер Строй // Этимологический словарь русского языка. — М. : :Прогресс, 1964—1973.

Джерела[ред.ред. код]

  • Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 583.

Посилання[ред.ред. код]