Яблониця Руська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Яблониця Руська
пол. Jabłonica Ruska


Координати 49°42′ пн. ш. 22°12′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 22.200° сх. д. / 49.700; 22.200Координати: 49°42′ пн. ш. 22°12′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 22.200° сх. д. / 49.700; 22.200

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Березівський повіт
Гміна Дидня
Перша згадка 1373
Населення 6 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 36-204
Автомобільний код RBR
SIMC 0350740
GeoNames 770723
Яблониця Руська. Карта розташування: Польща
Яблониця Руська
Яблониця Руська
Яблониця Руська (Польща)
Яблониця Руська. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Яблониця Руська
Яблониця Руська
Яблониця Руська (Підкарпатське воєводство)

Яблониця Руська (пол. Jabłonica Ruska) — село в Польщі в гміні Дидня Березівського повіту в Підкарпатському воєводстві. Село розміщене на правому березі Сяну. Населення — 6 осіб (2011[1]).

Назва[ред. | ред. код]

У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Яблоніца (пол. Jabłonica).

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується 1373 щодо надання Перемиславу з Яблониці (Руської) села Улюч князем Владиславом Опольчиком. У 1430—1447 роках село належало Малгожаті Дидинській, вдові Миколи. Після неї село отримали сини Павло і Микола, які користувалися печаткою з гербом Ґоздава. Крім Яблониці вони володіли сусідніми селами Кремінна, Темешів і Фалеївка. В 1489 році три сини Ельжбети Дидинської поділили маєток наступним чином: Ян отримав села Фалеївка, Яблінка і половина Видрної, а Зигмунт і Станіслав стали власниками Дидні, Кремінної, Темешова, Яблониці Руської та іншої половини Видрної.

На 01.01.1939 у селі було 760 жителів (720 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів, 10 поляків і 15 євреїв)[2]. Село належало до ґміни Дидня Березівського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці ввійшли в село, однак вже 26 вересня 1939 року змушені були відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР правобережна частина Березівського повіту в ході утворення Дрогобицької області включена до Добромильського повіту[3]. 17 січня 1940 року село включене до новоутвореного Бірчанського району Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з Яблоницею Руською було передане до складу Польщі, корінне українське населення піддане етноциду — примусово-добровільно вивозили в СРСР, а на їх місце заселяли поляків. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. 1947 року під час Операції Вісла чоловіки були ув'язнені в концтаборі Явожно, а решта депортована на понімецькі землі Польщі[4].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 4 0 4 0
Жінки 2 0 1 1
Разом 6 0 5 1

Церква[ред. | ред. код]

У селі були дерев'яна церква св. Безср. Косми і Даміяна, збудована в 1691 р. Церква була парохіяльною, до парохії з 1928 р. також належало с. Кремінна. До 1930 р. парохія входила до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії, у 1934-1947 рр. — до Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]