Ядлівчак
| Ядлівчак | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ядлівчак сірий (Colluricincla harmonica)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| * Myiolestes Bonaparte, 1850[1] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Ядлівча́к[5] (Colluricincla) — рід горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Представники цього роду мешкають в Австралії, на Новій Гвінеї та на сусідніх островах[6].
Ядлівчаки — птахи дрібного і середнього розміру. Вони досягають довжини 16–26 см і ваги 33–74 г. Їхнє забарвлення непримітне, коричневе або сіре[7]. Спів ядлівчаків гучний, м'який і мелодійний[8]. Живляться ядлівчаки переважно комахами, іноді також ягодами і слимаками. Гніздяться на деревах, гнізда мають чашоподібну форму[9].
Рід Colluricincla був введений Ніколасом Вігорсом і Томасом Горсфілдом у 1827 році[10]. Раніше деякі дослідники відносили ядлівчаків до монотипової родини Colluricinclidae, однак молекулярно-генетичні дослідження, результати яких були опубліковані в 2009 і 2010 роках, показали, що ядлівчаки належать до родини свистунових (Pachycephalidae)[11][12].
Результати молекулярно-генетичного дослідження показують, що найближчими родичами ядлівчаків є представники роду Pseudorectes, з якими вони розділилися в середині пліоцену, близько 3 млн років тому. Лінія, що об'єднує Colluricincla і Pseudorectes відділилася від інших свистунових близько 5 млн років тому, в ранньому пліоцені[12].
За результатами молекулярно-генетичного дослідження виявилось, що ядлівчак лісовий (Colluricincla megarhyncha) насправді являється комплексом видів[13].
Виділяють одинадцять видів:[14]
- Ядлівчак квінслендський (Colluricincla boweri)
- Ядлівчак бурий (Colluricincla tenebrosa)
- Ядлівчак лісовий (Colluricincla megarhyncha)
- Ядлівчак рудобокий (Colluricincla fortis)[15]
- Ядлівчак оливковий (Colluricincla affinis)[16]
- Ядлівчак затоковий (Colluricincla obscura)[17]
- Ядлівчак тагульський (Colluricincla discolor)[18]
- Ядлівчак сірогорлий (Colluricincla tappenbecki)[19]
- Ядлівчак австралійський (Colluricincla rufogaster)[20]
- Ядлівчак сірий (Colluricincla harmonica)
- Ядлівчак скельний (Colluricincla woodwardi)
Наукова назва роду Colluricincla походить від сполучення наукової назви Collurio (синонім роду Сорокопуд Lanius) і слова лат. cinclus — дрізд[21].
- ↑ Ch.L. Bonaparte: Conspectus generum avium. T. 1. Lugduni Batavorum: Apud E.J. Brill, 1850, s. 358. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
- ↑ G.M. Mathews. New Generic Names for Australian Birds. „Austral Avian Record”. 1, s. 114, 1912–13 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ а б G.M. Mathews. New Generic Names. „Austral Avian Record”. 2, s. 59, 1913–15 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ G.M. Mathews. New Genera. „Austral Avian Record”. 2, s. 110, 1913–15 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ W. Boles: Family Pachycephalidae (Whistlers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Barcelona: Lynx Edicions, 2007, ss. 431–433. ISBN 84-96553-42-6.
- ↑ Slater, Peter (1974). A Field Guide to Australian Birds: Passerines. Adelaide, South Australia: Rigby. с. 192. ISBN 0-85179-813-6.
- ↑ Bruce Campbell; Elizabeth Lack (2010). A Dictionary of Birds. Bloomsbury Publishing. с. 390. ISBN 9781408138380.
- ↑ Gould, John (1848). An introduction to the Birds of Australia. Published by the author. с. 38.
- ↑ Vigors, Nicholas Aylward; Horsfield, Thomas (1827). A Description of the Australian Birds in the Collection of the Linnean Society; with an Attempt at Arranging them According to their Natural Affinities. Transactions of the Linnean Society of London. 15: 170–331 [213]. doi:10.1111/j.1095-8339.1826.tb00115.x.
- ↑ Norman, Janette A.; Ericson, Per G.; Jønsson, Knud A.; Fjeldså, Jon; Christidis, Les (2009). A multi-gene phylogeny reveals novel relationships for aberrant genera of Australo-Papuan core Corvoidea and polyphyly of the Pachycephalidae and Psophodidae (Aves: Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 52 (2): 488—97. doi:10.1016/j.ympev.2009.03.019. PMID 19341806.
- ↑ а б Jønsson, Knud A.; Bowie, Rauri C. K.; Moyle, Robert G.; Christidis, Les; Norman, Janette A.; Benz, Brett W.; Fjeldså, Jon (2010). Historical biogeography of an Indo-Pacific passerine bird family (Pachycephalidae): different colonization patterns in the Indonesian and Melanesian archipelagos. Journal of Biogeography. 37 (2): 245—57. doi:10.1111/j.1365-2699.2009.02220.x.
- ↑ Deiner, Kristy; Lemmon, Alan R.; Mack, Andrew L.; Fleischer, Robert C.; Dumbacher, John P. (2011). A Passerine Bird's Evolution Corroborates the Geologic History of the Island of New Guinea. PLOS ONE. 6 (5): e19479. Bibcode:2011PLoSO...619479D. doi:10.1371/journal.pone.0019479. PMC 3089620. PMID 21573115.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Colluricincla fortis у базі Avibase.
- ↑ Colluricincla affinis у базі Avibase.
- ↑ Colluricincla obscura у базі Avibase.
- ↑ Colluricincla discolor у базі Avibase.
- ↑ Colluricincla tappenbecki у базі Avibase.
- ↑ Colluricincla rufogaster у базі Avibase.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 114. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |