Якоб Кромбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якоб Кромбергер
Народився15 століття
Помер1528[1]
Лісабон, Португалія
Діяльністьдрукар
У шлюбі зКомінчі де Бланкісd
ДітиХуан Кромбергерd

Я́коб Каспар (нім. Jakob Kaspar Kromberger), або Ха́кобо Кромбергер (ісп. Jakobo Cromberger; 1473, Нюрнберг[2] — 1528, Севілья) — німецький друкар, який прибув до Севільї в 1490-ті роки. Він заснував династію севільських друкарів XVI століття[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

В Іспанії він працював із друкарями Мейнардо Унгутом[4] і Ланцалао Полоно[2] (також згадується як Естаніслао Поло)[3].

Друкар Мейнардо Унгут був німцем і переїхав до Неаполя, де одружився з Комінчі де Бланкіс (або Бланкес)[2][5]. У 1489 році у них був син Томас Унгут[5][6]. Мейнардо переїхав до Севільї у 1490 році[7]. Згідно з різними дослідженнями Полоно був поляком, хоча інші припускають, що він був італійцем[8]. Він прибув до Севільї в той самий час, що й Мейнардо[8].

Коли Мейнардо помер, Якобо одружився з його вдовою і таким чином отримав контроль над друкарнею[3]. Цей шлюб відбувся між 1499 і 1500 роками[2]. Пізніше у Якоба і Комінчі народилося двоє дітей: Хуан[es] і Каталіна[9].

Починаючи з 1503 року він надрукував численні книги, у деяких випадках дотримуючись вказівок архієпископа та інших відповідальних за навчання духовенства в кафедральному капітулі.[10] Першою була In magistri Petri Hispani Logicam indagatio.[11] Вважається, що з його друкарні вийшли дві з кожних трьох книг, опублікованих у Севільї того часу.[11] У 1511 році він розташував своє приміщення на нинішній вулиці Пахарітос[es] у Севільї, яка пізніше буде називатися вулицею де ла Імпрента, де є пам'ятна дошка.

У 1512 році він надрукував кілька книг про християнське вчення та букварів для навчання читанню[12] для експедиції до Індії брата Алонсо де Еспінара[en] з сорока францисканськими монахами[13]. Він також працював для капітула кафедрального собору Севільї. Він став багатим як видавець, а з 1508 року — як книготорговець.[11] З цієї причини він придбав будинки, магазини та сільськогосподарські угіддя в провінції Севілья. Він також був работорговцем, і деякі з рабів працювали в його закладі[3].

У 1519 році він надрукував книгу «Сума географії» Мартіна Фернандеса де Енсісо[es], яка є однією з перших книг із світової географії в історії.

У 1521 році він надрукує Мануелінські свячення, португальський законодавчий кодекс, для короля Португалії Мануеля I. У 1522 році він опублікував другий лист[es] Кортеса, датований 30 жовтня 1520 року, який супроводжувався короткою запискою, в якій Кортес повідомляв, що в Мексиці досягнуто перемоги.

У 1528 році він створив нову серію малих видань Лукіана, Овідія та Вергілія[3].

Він був батьком Хуана Кромбергера[es], засновника першої друкарні в Америці[es], і дідусем однойменного друкаря Хакоме Кромбергера[3].

Його дочка Каталіна вийшла заміж за Ласаро Нюрнбергера[14], німця, який проживав у Севільї і торгував з Індією. Кромбергер розпочав закордонний бізнес разом зі своїм зятем, спочатку таємно, а з 1525 року з офіційного дозволу.[11]

Після його смерті його спадщина була оцінена в 12 000 дукатів (чотири з половиною мільйони мараведі). Окрім самої друкарні, його активи включали 160 000 книг, різні інвестиції та рабів.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136523544 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Joaquín Hazañas y la Rúa[es] (2010) [1945; obra póstuma]. Diputación Provincial de Sevilla (ред.). La imprenta en Sevilla. с. 75. ISBN 978-84-92417-40-7.
  3. ↑ а б в г д е José María Rondón (14 de junio de 2013). Los Cromberger, ilustres impresores. El Mundo (ісп.).
  4. ↑ Мейнардо Унгут // Real Academia de la Historia
  5. ↑ а б María del Carmen Álvarez Márquez (2008). La impresión y el comercio de libros en la Sevilla del Quinientos. Secretariado de Publicaciones de la Universidad de Sevilla. с. 66. ISBN 9788447210893.
  6. ↑ Hazañas y la Rúa, 1945, с. 100
  7. ↑ Hazañas y la Rúa, 1945, с. 101
  8. ↑ а б Álvarez Márquez, 2008, с. 73
  9. ↑ Hazañas y la Rúa, 1945, с. 155
  10. ↑ Joaquín Pascual Barea, “Entre rénovation humaniste et tradition liturgique: auteurs et autres acteurs de poésies latines éditées à Séville de 1504 à 1537 [Архівовано 2018-10-11 у Wayback Machine.]”, Qui écrit? Figures de l’auteur et des co-élaborateurs du texte. Lyon: Institut d’Histoire du Livre, 2009, 137-150.
  11. ↑ а б в г д Luisa Martínez. Los Cromberger: una imprenta de Sevilla y Nueva España. Universidad Autónoma Metropolitana Azcapotzalco. Архів оригіналу за 24 de mayo de 2016. Процитовано 15 de enero de 2017.
  12. ↑ José Miguel Torre Revello (1960). Las cartillas para enseñar a leer a los niños de la América española (PDF). Thesaurus. Boletín del Instituto Caro y Cuervo (15): 214—234. ISSN 0040-604X
  13. ↑ Hazañas y la Rúa, 1945, с. 94
  14. ↑ Lázaro Núrnberger // Real Academia de la Historia
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Якоб_Кромбергер&oldid=43401759