Ямало-Гиданська тундра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ямало-Гиданська тундра
Тундра на півострові Ямал
Екозона Палеарктика
Біом Тундра
Статус збереження відносно стабільний/відносно збережений
Назва WWF PA1114
Межі Тундра Північно-Західної Росії та Нової Землі
Західносибірська тайга
Таймиро-Середньосибірська тундра
Площа, км² 409 539
Країни Росія
Охороняється 30 943 км² (8 %)[1]
Розташування екорегіону (фіолетовим)

Ямало-Гиданська тундра (ідентифікатор WWF: PA1114) — палеарктичний екорегіон тундри, розташований на півночі Західного Сибіру, переважно на території Ямало-Ненецького автономного округу[2].

Річка Таз в ЯНАО

Географія[ред. | ред. код]

Екорегіон Ямало-Гиданської тундри охоплює півострів Ямал, Тазівський півострів та Гиданський півострів, розташовані на південному узбережжі Карського моря. Ці півострови розділені Обською губою та Тазівською губою, в які впадають річки Об і Таз відповідно. Крім того, екорегіон охоплює кілька островів, розташованих в Північному Льодовитому океані, найбільшим з яких є острів Білий[ru]. Східною межею екорегіону є Єнісейська затока та річка Єнісей, за якою починається Таймиро-Середньосибірська тундра. На південь від регіону поширена західносибірська тайга, а на захід — тундра Північно-Західної Росії та Нової Землі.

Клімат[ред. | ред. код]

На більшій частині екорегіону переважає тундровий клімат[en] (ET за класифікацією кліматів Кеппена), коли принаймні один місяць в році має середню температуру вище 0 °C, достатню для танення снігу, однак середня температура найтеплішого з місяців не перевищує 10 °C[3][4]. На півдні регіону переважає субарктичний клімат (Dfc за класифікацією Кеппена), який характеризується довгою холодною зимою та коротким прохолодним літом із середньою температурою не вище 22 °C. Середньорічна кількість опадів становить близько 514 мм. Середня температура в центральній частині екорегіону становить -24,2 °C у січні та 10,5 °C у липні[5], мінімальна температура становить -57 °C, максимальна температура становить 25 °C. Поширена багаторічна мерзлота. Болота екорегіону живляться талою сніговою водою навесні та дощовою водою ранньою осінню.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Рослинний покрив екорегіону представлений лишайниково-моховою та чагарниково-моховою тундрою, що перемежовується ділянками голої землі та заболоченими територіями[6]. На півночі частіше зустрічається лишайникова тундра і позбавлені рослинності ділянки. Флора екорегіону представлена близько 120 видами судинних рослин, зокрема карликовою березою (Betula nana) та полярною вербою (Salix polaris).

Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити песця (Vulpes lagopus), тундрового вовка[en] (Canis lupus albus), звичайну росомаху (Gulo gulo), північного оленя (Rangifer tarandus), сибірського лемінга (Lemmus sibiricus) та арктичного лемінга (Dicrostonyx torquatus). В прибережних районах зустрічаються білі ведмеді (Ursus maritimus) та звичайні моржі (Odobenus rosmarus).

В межах екорегіону гніздиться близько 50 видів птахів. Багато з них є перелітними, а сама територія регіону є важливим продовженням Атлантичного пролітного шляху. Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити білу сову (Bubo scandiacus), тундрову куріпку (Lagopus muta), зимняка (Buteo lagopus), кречета (Falco rusticolus), червоногрудого побережника (Calidris ferruginea) , майже ендемічну червоноволу казарку (Branta ruficollis), зеленошию пухівку (Somateria mollissima), морянку (Clangula hyemalis) та снігову пуночку (Plectrophenax nivalis).

Збереження[ред. | ред. код]

Оцінка 2017 року показала, що 30 943 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями[1]. Основною природоохоронною територією екорегіону є Гиданський національний парк.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 27 серпня 2023.
  3. Kottek, M., J. Grieser, C. Beck, B. Rudolf, and F. Rubel, 2006. World Map of Koppen-Geiger Climate Classification Updated (PDF) (англ.). Gebrüder Borntraeger 2006. Процитовано 14 вересня 2019.
  4. Dataset - Koppen climate classifications (англ.). World Bank. Процитовано 14 вересня 2019.
  5. Climate Data for Latitude 69.25 Longitude 76.25 (англ.). GlobalSpecies.org. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 20 жовтня 2018.
  6. Flora and Fauna of Gydan Nature Reserve (рос.). Gydan State Nature Reserve. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 1 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]