Ян Гуан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Гуан
Sui Yangdi Tang.jpg
2-й Імператор Суй
604 — 617
Попередник: Ян Цзянь
Спадкоємець: Ян Ю
 
Народження: 569[1][2][3]
Смерть: 617
Нанкін, Цзянсу
Династія: Династія Суй
Батько: Ян Цзянь[4]
Мати: Empress Dugu Qieluo[d]
Діти: Yang Zhao[d][4], Yang Jian[d], Yang Gao[d], Princess Nanyang[d], Consort Yang[d], невідомо, Princess Huainan[d][5] і Yang Jian[d][4]

Медіафайли у Вікісховищі?

Ян Гуан (кит. трад.: 楊廣; піньїнь: Yang Guang), тронне ім'я Ян-ді (569 — 11 березня 618) — другий імператор китайської династії Суй, другий син імператора Веня. Роки правління:604 — 617. В історчиній літературі найчастіше вживається ім'я Суй Янді (隋煬帝) — Суйський імператор Ян.

Також відомий під іменами Їн (кит.: ), Амо (кит.: 阿摩), а також імпертаор Мін (кит.: 明帝) в часи короткого правління його онука Ян Туна.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Власним іменем імператора Ян було Ян Їн. За порадою ворожбита його батько змінив ім'я сина на Ян Гуан. Після заснування династії Суй в 581 році Ян зайняв посаду принца Цзінь. У 588 році він був призначений командиром 5 армій, які вторглися у південну державу династії Чень і завоювали її. Військові успіхи Яна Гуана і поразки його старшого брата Ян Йона уможливили проголошення першого крон-принцом. У 604 році батько обох братів помер за загадкових обставин і Ян Гуан зійшов на престол під іменем імператора Яна.

Імператор Ян правив з 604 по 617 роки і завершив великих інженерних проектів, зокрема будівництво Великого каналу руками 2 мільйонів робітників. Він сприяв реконструкції Великого китайського муру, що забрало життя 6 мільйонів осіб. В часи його правління 8 мільйонів китайців були задіяні на від будовах імператорських палаців, доріг, військової техніки і кораблів.

Монарх намагався розширяти кордони своєї імперії, але робив це невдало. Завоювання південнов'єтнамської держави Тямпа 605 року провалилося через втрату армії, яку знищила малярія, а три невдалі кампанії проти корейської держави Когурьо у 612614 років виснажили китайську скарбницю і спричинили загибель 3 мільйонів китайських солдат.

Надмірні будівничі плани та зовнішньополітичні амбіції Імператора Яна викликали народне повстання у Північному Китаї. Монарх спробував врятуватися на півдні, але у 617 році був задушений своїм генералом Юевенєм Хуанцзі. Невдала політика правителя коштувала життя не лише йому самому, але і його династії, яка припинила існування в 618 році.

В китайській історіографії та літературі Імператор Ян зображається як один з найбільших тиранів в історії Китаю.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Австралії — 1960.
  2. Faceted Application of Subject Terminology
  3. Encyclopædia Britannica
  4. а б в China Biographical Database
  5. Princess Huainan

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.