Ярко Йованович
| Ярко Йованович | |
|---|---|
| серб. Жарко Јовановић | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 грудня 1925 |
| Місце народження | Белград, Королівство Югославія |
| Дата смерті | 25 березня 1985 (59 років) |
| Місце смерті | Париж |
| Роки активності | з 1949 |
| Громадянство | Сербія |
| Національність | Роми в Сербії |
| Професії | автор-виконавець, композитор |
| Інструменти | балалайка |
Ярко Йованович Ягдіно (serb. Жарко Йованович; народився 26 грудня 1925 року у Батайниці, помер 26 березня 1985 року у Парижі[1]) — сербський музикант і композитор ромського походження. Віртуоз гри на балалайці, він створив гімн ромської громади — «Джелем, Джелем»[2][3]. Член музичного гурту Ансамбль Ярека Йовановича[4], секретаря з питань культури Міжнародного комітету ромів[5].
Життєпис[ред. | ред. код]
Йованович народився в районі Батайниця на околиці Белграда у 1925 році. Під час Другої світової війни він був в'язнем трьох концтаборів. Згодом вступив до Національно-визвольної армії Югославії. Під час війни Йованович втратив більшу частину сім'ї. Він переїхав до Парижа 21 лютого 1964 року. Йованович був відомим ромським активістом. Він брав участь у перших двох конгресах ромів: у 1971 році поблизу Лондона та в 1978 році у Женеві. На ІІ Конгресі ромів він став міністром ромської культури. Під час перебування у Франції він став відомим завдяки грі на балалайці, російському народному інструменті[2]. Йованович помер у Парижі в 1985 році.
Має трьох синів: Слободана, Петра та Драгомира[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Žarko Jovanović Jagdino (1925—1985), архів оригіналу за 12 квітня 2021, процитовано 29 квітня 2021
- ↑ а б Ministar na koljenima, архів оригіналу за 13 жовтня 2017, процитовано 29 квітня 2021
- ↑ Gelem gelem memorabilia dedicated to Juan De Dios and signed by Jarko Jovanovic, архів оригіналу за 24 серпня 2019, процитовано 29 квітня 2021
- ↑ а б Jarko Jovanović Jagdino (англ.), архів оригіналу за 20 січня 2022, процитовано 15 квітня 2022
- ↑ A delegation of the Comité International Rom from Paris, архів оригіналу за 12 квітня 2021, процитовано 29 квітня 2021
|
