Ґеорґ Муффат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґеорґ Муффат
Основна інформація
Дата народження 1 червня 1653(1653-06-01)[1][2][…]
Місце народження Межев
Дата смерті 23 лютого 1704(1704-02-23)[1][4][…] (50 років)
Місце смерті Пассау, Нижня Баварія, Баварія[1]
Громадянство Німеччина
Професії композитор, органіст
Вчителі Жан Батіст Люллі
Жанри опера
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ґеорґ Муффа́т (нім. Georg Muffat; 1 червня 1653, Межев, Герцогство Савойя — 23 лютого 1704, Пассау) — німецький композитор і органіст епохи бароко. Батько Ґотліба Муффата.

Біографія[ред. | ред. код]

Предки Муффата по батьківській лінії були вихідцями з Шотландії. У 16631669 він навчався в Парижі у Жана Батіста Люллі, в 16811682 — в Римі у Паскуіні. Служив органістом у Відні, Празі, Зальцбурзі та Пассау.

Творчість[ред. | ред. код]

Твори Муффата, поряд зі спадщиною таких його сучасників, як Аґостіно Стеффані, Йоганн Йозеф Фукс, Йоганн Куссер тощо., знаменує важливий етап у створенні музичної мови пізнього бароко, заснованій на змішуванні італійських і французьких традицій. Навчався в Парижі і в Римі, де зустрічався з Кореллі. Композитор у своїх concerti grossi (Пассау, 1701) поєднує французьку інструментальну сюїту і італійський концерт, розвиваючи ідеї намічені раніше в збірнику сонат Armonico tributo (1682). Також примітні органні партити. Дві збірки оркестрових сюїт у французькому стилі (1695 і 1698) — ранні зразки цього жанру в Німеччині.

Твори[ред. | ред. код]

Інструментальна музика[ред. | ред. код]

  • Соната для скрипки соло і генерал-баса (Прага, 1677);
  • Armonico Tributo. Сонати для струнних і генерал-баса (Зальцбург, 1682);
  • Збірка 7 оркестрових сюїт Florilegium Primum (Аугсбург, 1695);
  • Збірка 8 оркестрових сюїт Florilegium Secundum (Пассау, 1698)
  • 12 Кончерто ґроссо Auserlesener mit Ernst und Lust gemengter Instrumental-Musik. (З використанням тематичних матеріалів зі збірки Armonico Tributo) Пассау, 1701
  • 12 Токат й інших п'єс для органа Apparatus Musico Organisticus (1690) (Toccata prima)
  • Партита для клавесина в манускриптах

Церковна музика[ред. | ред. код]

  • 3 меси
  • Salve Regina

Опери (загублені)[ред. | ред. код]

  • Marina Armena (Зальцбург, 1679)
  • Königin Marianne oder die verleumdete Unschuld (Зальцбург, 1680)
  • Le fatali felicità di Plutone (Зальцбург, 1687 до інтронізації графа Йоганна Ернста фон Туна як князя-єпископа Зальцбурга)

Теоретичні праці[ред. | ред. код]

  • Трактат Regulae Concentuum Partiturae 1699.
  • Трактат «Nothwendige Anmerkungen bey der Musik» (Лейпциг, 1763). Трактат втрачений.

Media[ред. | ред. код]

Аудіо Toccata primaопис файлу

Спадщина і визнання[ред. | ред. код]

Світські і духовні твори Муффата активно виконуються. Іменем композитора названий бельгійський оркестр барокової музики Les Muffatti.

Музикознавчі праці[ред. | ред. код]

  • Georg Muffat zur Aufführungspraxis. / Walter Kolneder, Hrsg. Strassburg. — Baden-Baden: Heitz; Koerner, 1970 (англ.пер. — 2001).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Schmitz H.-W. Georg Muffat: ein reichsfürstlicher Kapellmeister zwischen den Zeiten. — Passau: K. Stutz, 2006.

Посилання[ред. | ред. код]

  • [1]
  • [2]
  • Муффат, Ґеорґ: ноти творів