101955 Бенну

**(101955) Бенну**
1999 RQ36
Дані про відкриття
Зображення 101955 Бенну із зонда OSIRIS-REx 3 грудня 2018 з відстані 40 км
Дата відкриття
Відкривач(і)
Позначення
Тимчасові позначення
Категорія	Група Аполлона
Орбітальні характеристики
Епоха: 1 січня 2011
Велика піввісь	168,51×10⁶ а. о.
Орбітальний період	діб
Ексцентриситет орбіти
Фізичні характеристики
Середній радіус	0,246-0,275 км
Маса	6.0×10¹⁰ т
Густина	1.26 ± 0.070 г/см³
Період обертання навколо своєї осі	0,1775 діб
Геометричне альбедо	0.046
Температура поверхні	236-279 К
Стандартна зоряна величина	20.9

101955 Бенну (101955 Bennu) — навколоземний астероїд, що входить до групи Аполлона. Астероїд має радіус близько 262 м. Це один з тих космічних об'єктів, для яких імовірність зіткнення із Землею досить висока. У 2135 році він виявиться на відстані близько 300 тисяч кілометрів від Землі^[1].

20 жовтня 2020 року американська міжпланетна станція OSIRIS-REx взяла зразки ґрунту із астероїда^[2]^[3].

Відкриття та назва[ред. | ред. код]

Астероїд відкритий 11 вересня 1999 року в рамках проекту з пошуку астероїдів LINEAR в обсерваторії Сокорро. Він названий на честь птаха Бенну, який уособлював душу Осіріса (посилання до космічного апарату OSIRIS-REx, який відправили до астероїда).

Назва для астероїда, що отримав тимчасове позначення +1999 RQ36, була запропонована 9-річним хлопчиком і вибрана за підсумками конкурсу серед школярів.

Опис[ред. | ред. код]

Середній діаметр астероїда складає 510 метрів або трохи більше. Період обертання навколо Сонця становить приблизно 1,2 року, орбіта — еліптична, з довжиною великої півосі близько 1,13 а.о. Це астероїд класу «B», рідкісного класу вуглецевих астероїдів, чия поверхня може містити, серед іншого, органічні полімери.

Місія OSIRIS-REx[ред. | ред. код]

НАСА визнала даний астероїд небезпечним для Землі. За ним встановлено постійне спостереження. Компанія Lockheed Martin Space Systems запропонувала НАСА послуги зі створення космічного апарату в рамках проекту OSIRIS-REx. Мета місії — доставити з астероїда Бенну зразки ґрунту^[4].

Крім того, що зібраний ґрунт допоможе вченим і інженерам розробити систему захисту Землі від зіткнення з астероїдом, зразки астероїдного реголіту цікаві ще й тим, що це вуглецева речовина, що утворилася під час формування Сонячної системи і з тих пір перебуває в більш-менш незмінному стані.

Також планується, що за допомогою встановленої на станції апаратури будуть складені топографічна карта астероїда, карта його температур, карта хімічного складу і тривимірна модель.

Запуск апарату здійснено 8 вересня 2016 року^[5]. Досягнення астероїда відбулося 2019 року, забір ґрунту — 20 жовтня, а повернення на Землю — 2023 року. Вартість місії оцінюється у 800 млн $ (без вартості ракети-носія, яка коштуватиме 200 млн $).

Прилади зонда на початку 2019 р. зафіксували помітний викид пилу з астероїда. 6 січня вчені виявили струмінь невеликих частинок, які вилітали з поверхні Бенну, а протягом наступного місяця було зафіксовано ще 10 подібних подій. Відомо кілька випадків подібної активності у об’єктів з пояса астероїдів – вони починають пускати подібні струменя при наближенні до Сонця. вважається, що подібні Бенну тіла мають складатися з гідрованих мінералів з включенням органічних молекул^[6].

Вчені поки не змогли пояснити природу цих вибухів-викидів. Деякі з частинок, що викидається з астероїду мали розмір у кількадесят сантиметрів. Частина з них під дією гравітації поверталась на поверхню астероїда, інші виривались у відкритий космос, перетворюючись на мікросупутники космічного тіла^[7].

У жовтні 2020 року повідомлено, що за гравітаційними дослідженнями у центрі астероїда знаходиться порожнина, всередині якої можна розмістити декілька футбольних полів. Крім того, виявлено, що обертання астероїда Бенну прискорюється, і астероїд може зруйнуватися в найближчому майбутньому, через мільйон років або навіть менше. Зонд НАСА OSIRIS-REx спустився на поверхню Бенну, який відбувся 20 жовтня 2020 року. Зонд взяв зразок ґрунту астероїда, а 24 вересня 2023 року цей зразок доставлений на Землю для подальших досліджень^[8]^[9]^[2]^[3].

Через два тижні після того, як капсула зі зразком приземлилася в пустелі штату Юта, науковці у космічному центрі NASA у Хʼюстоні провели їхню презентацію^[10]^[11]. Космічний вантаж спочатку досліджували в "чистій кімнаті" на полігоні в Юті, поблизу місця посадки. Потім капсулу доставили до центру у Хʼюстоні, відкрили та розділили на менші зразки, щоб згодом розіслати 200 вченим у 60 лабораторіях по всьому світу. Аналіз показав, що ґрунт із Бенну містить аж 10 % води, а також близько 5-10 % вуглецю. Більш того, команду дослідників спантеличила наявність у зразках великої кількості магнію, натрію та фосфору^[12].

Галерея[ред. | ред. код]

Орбіти астероїда 101955 Бенну та чотирьох внутрішніх планет навколо Сонця
Ілюстрація OSIRIS-REx, який збирає зразки із астероїда Бенну
Анімація OSIRIS-REx, який збирає зразки із астероїда Бенну
Збірка зображень астероїда Бенну з радара (ліворуч) і відповідна 3D-модель (праворуч)
Перше зображення астероїда Бенну від OSIRIS-REx
Цей знімок, зроблений OSIRIS-REx 2-го листопада 2018, був частиною послідовності кадрів, зібраних, щоби показати обертання астероїда 101955 Бенну. Ширина Бенну на цьому знімку близько 200 пікселів.