OSIRIS-REx

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
OSIRIS-REx
OSIRIS-REx spacecraft.png
«OSIRIS-REx» в уяві художника
Основні параметри
Повна назва Origins, Spectral Interpretation, Resource Identification, Security, Regolith Explorer
COSPAR ID 2016-055A
NORAD ID 41757
Організація НАСА
Виготівник Lockheed Martin Space Systems
Оператор НАСА
Тип апарата повернення зразків з астероїда[1]
Проліт Земля
Дата прольоту 22.09.2017
Нині рухається до 101955 Бенну
Дата запуску 8 вересня 2016[2]
Ракета-носій Atlas V 411, AV-067[2]
Космодром Flag of the United States.svg США Канаверал, SLC-41
Тривалість польоту 7 років (505 днів біля астероїда)
Технічні параметри
Маса 2110 кг[3]
суха маса 880 кг[3]
Розміри 2,44×2,44×3,15 м[3]
Потужність 1,226-3,000 Вт[3]
Джерела живлення сонячні панелі
Вебсторінка
Вебсторінка https://www.asteroidmission.org/

Origins Spectral Interpretation Resource Identification Security Regolith Explorer (OSIRIS-REx) — міжпланетна станція НАСА, призначена для доставки зразків ґрунту з астероїда (101955) Бенну на Землю[4][5][6][7].

Третя місія НАСА за програмою «Нові рубежі» (New Frontiers), попередні дві — Юнона і New Horizons. Головний керівник місії — Данте Лауретта, Університет Аризони.

Місія була обрана на конкурсній основі, у фіналі вона перемогла місію MoonRise з доставки речовини з Басейну Південного полюса — Ейткена на Місяці та SAGE (англ. Surface and Atmosphere Geochemical Explorer) — посадкового апарата для дослідження поверхні Венери[8]. Запуск станції здійснено 8 вересня 2016 року[9]. Досягнення астероїда і забір ґрунту відбудеться в 2019 році, а повернення на Землю — в 2023 році. Вартість місії оцінюється у 800 мільйонів доларів[10] без вартості ракети-носія, яка, імовірно буде коштувати близько 183,5 мільйонів доларів[11].

3 грудня 2018 року, станція досягла астероїда (101955) Бенну[12].

Назва[ред. | ред. код]

Назва OSIRIS-REx є акронімом і одночасно відсилає до давньоєгипетського бога Осіріса[13]. Він зображався як зеленошкірий чоловік з борідкою фараона. REx означає «король» латиною. Його ім'я було обрано для місії до астероїда Бенну оскільки існує шанс зіткнення астероїда з Землею у 2170 році[14][15]. Бенну у староєгипетській релігії бог у вигляді чаплі, символізував вічне життя і воскресіння. Бенну вважався ба (душею) бога Ра, згодом Осіріса.

Місія[ред. | ред. код]

Відео огляд місії OSIRIS-REx

Загальне керування місією забезпечується Центром космічних польотів імені Ґоддарда, НАСА. Наукові операції здійснюватиме Lunar and Planetary Laboratory Університету Аризони, Lockheed Martin Space Systems збудувала космічний апарат і забезпечує керування науковими операціями[3]. Команда місії складається зі спеціалістів з США, Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії й Італії[16].

Космічний апарат два роки летітиме до астероїда 101955 Бенну. Після досягнення мети, космічний апарат вийде на низьку орбіту висотою 4,8 кілометра над поверхнею астероїда і 505 днів буде здійснювати картографування його поверхні[1]. Результати картографування будуть використані командою місії для визначення місця відбору проб речовини астероїда. Для відбору проб буде використано забір проб за допомогою довгого маніпулятора, що віддалено нагадує палицю-стрибунця[17].

Вибір цього астероїда обумовлений тим, що він досить близький до Землі (належить до групи Аполлонів, а також належить до класу В, що дозволить отримати вуглецеву речовину, яка залишилася на цьому астероїді з часів утворення сонячної системи. Органічні молекули, такі як амінокислоти, були віднайдені до цього на зразках з метеоритів і комет, що вказує на можливість природного синтезу в космічному просторі компонентів, необхідних для виникнення життя[1].

Після збору зразків (від 60 г до 2 кг), у липні 2020 року зразки будуть повернуті на Землю у 46-кг в капсулі, аналогічній застосованій в космічному апараті Стардаст. Приземлення планується здійснити у штаті Юта у вересні 2023. Капсула буде доставлена до Космічного центру імені Ліндона Джонсона для дослідження[1].

Запуск[ред. | ред. код]

Відео запуску OSIRIS-REx

Запуск відбувся 8 вересня 2016 року о 23:05 (UTC) з космодрому Бази ВПС США на мисі Канаверал у Флориді[9] [18]. Конфігурація ракети — 411, складається з першого ступеня з двигуном РД-180 з одним прискорювачем AJ-60A і верхнього ступеня — Centaur.[19]. OSIRIS-REx відділився від ракети-носія після 55 хвилин роботи двигуна[3], на швидкості 5,4 км/с[20]. Запуск був оцінений головним керівником місії як «чудовий»[21].

Політ[ред. | ред. код]

Анімація траєкторії OSIRIS-REx з 9 вересня 2016 до 22 жовтня 2023
      Земля ·       101955 Бенну ·       OSIRIS-REx

OSIRIS-REx розпочав фазу перельоту до астероїда невдовзі після відділення від верхнього ступеня, успішно відбулось розгортання сонячних панелей, включення рухової системи і встановлення зв'язку з Землею.[21]Гіперболічна швидкість під час віддалення від Землі становила 5.41 км/с. 28 грудня 2016, космічний апарат успішно здійснив перший маневр для зміни швидкості на 431 м/с (1550 км/ч) використавши 354 кг палива.[22][23]Після цього було здійснене ще одне запалювання двигунів 18 січня для коригування курсу апарата для здійснення гравітаційного маневру 22 вересня 2017.[22]Фаза перельоту триватиме до наближення до астероїда Бенну у серпні 2018,[24] після чого, розпочнеться наукова стадія місії і фаза збирання зразків.[22]

Під час періоду перельоту, OSIRIS-REx буде шукати навколоземні об'єкти, які пролітають повз точку Лагранжа L4 Сонце-Земля. Між 9 і 20 лютого 2017 року, команда OSIRIS-REx, використала камеру апарата MapCam для пошуку об'єктів, зробила близько 135 оглядових світлин для дослідження Університетом Аризони. Пошуки будуть корисні, навіть якщо жодного о'єкта не буде знайдено, оскільки ці операції будуть схожі на ті, які будуть виконуватись, коли апарат досягне астероїда.[23][25]

12 лютого 2017 на відстані 673 млн км від Юпітера, камера апарата PolyCam успішно зробила світлини планети і його трьох місяців, Калісто, Іо і Ганімеда.[26]

У серпні 2018 р. станція OSIRIS-REx наблизилася до астероїда Бенну на відстань двох мільйонів кілометрів. Вона досягне дистанції в 500 метрів в грудні 2018 р.[27]

Отримання зразків[ред. | ред. код]

Робота інструменту TAGSAM

Під час періоду інтенсивного дистанційного зондування буде обране місце для збору зразків. Сонячні панелі будуть підняті у Y-позицію для мінімізації потрапляння пилу на них під час контакту.[16] Зниження до астероїда буде дуже повільним для мінімізації вірогідності забруднення поверхні астероїда гідразіновим пропеллентом до контакту. Контакт з поверхнею астероїда Бенну буде зафіксований за допомогою акселерометрів, а сила удару з поверхнею буде зменшена за допомогою механізму TAGSAM.

Після контакту інструменту TAGSAM з поверхнею інструменту, азот під тиском має направити частки реголіту менше ніж 2 см у ємність для зразків на кінцівці роботизованої руки. 5 секундний час збору зразків має знизити шанс зіткнення. Після 5 секунд апарат має відділитись від астероїда.[16]

За необхідності OSIRIS-REx може повернутись до астероїда для здійснення ще однієї спроби забору зразків. Космічний апарат дослідить світлини і виконає маневри для перевірки зразків — його маси (60 г).[16]Якщо збір зразків виявиться невдалим, апарат здійснить ще одну спробу, азоту в апараті достатньо для трьох спроб.[3]

До того ж, механізм відбору зразків має контактні частини, які наприкінці забору зразків заберуть зразки розміром менш ніж 1 мм, виготовлені з крихітних петель з нержавіючої сталі.[28]

Після спроби взяти зразки, Капсула для зразків має відкритись, щоб механізм взяв зразки. Роботизована рука після цього повернеться у початкову позицію і капсула закриється і підготується для відправки на Землю.[29]

Дослідження зразків[ред. | ред. код]

24 вересня 2023 апарат OSIRIS-REx відправить капсулу на Землю, вона впаде у Тренувальній і випробувальній базі Юти.[30] Зразки будуть доставлені до Центру дослідження астроматеріалів.[31][32][33] Вони будуть поширені в різних країнах Центром досліджень астроматеріалів.[34]

Наукові цілі[ред. | ред. код]

Капсула для повернення зразків, фото камери StowCam

Наукові цілі місії[35]:

  • Повернення і аналіз зразків астероїду класу-С з вуглецю у кількості, достатній для вивчення природи, історії і поширення їх складових та матеріалів органічного походження.
  • Картографування хімічних і мінералогічних складових примітивного вуглецевого астероїда, щоб охарактеризувати його геологічну і динамічну історію і надати контекст для зразків.
  • Документування текстури, морфології, геохімії і спектральних показників реголіту зразків у місці забору зразків на місці у масштабі до міліметрів.
  • Виміри ефекту Ярковського (тепловий вплив на об'єкт) на потенційно небезпечному астероїді і обмеження властивостей астероїда, які сприяють цьому ефекту.
  • Характеристика загальних показників примітивного вуглецевого астероїда, що дозволить порівняти їх з даними наземних телескопів з усіма астероїдами.
Модель цілі місії — астероїда Бенну

Спостереження за допомогою телескопів допомогли визначити орбіту 101955 Бенну, навколоземного об'єкта з діаметром від 480 до 511 км.[36] Навколо Сонця астероїд обертається за 436,604 дні (1,2 року). Орбіта проходить найближче до Землі кожні 6 років. Не дивлячись на те, що орбіта добре вивчена, вчені сподіваються зробити більш точні її вимірювання. Це критично важливо з огляду на те, що є шанси 1 до 1410, що цей астероїд зіткнеться із Землею у період 2169—2199.[37] Одна з цілей місії — покращити розуміння негравітаційних ефектів на орбіті, і наслідки цих ефектів, можливий вплив на зіткнення астероїда із Землею. Вивчити фізичні властивості астероїда Бенну є критично важливим, для розробки місії уникнення зіткнення.[20]

Спостереження за допомогою телескопів допомогли визначити базові характеристики астероїда. Дані зазначають, що він дуже темний, що відповідає класу астероїдів-В, субкласу — С, вуглецевих астероїдів. Такі астероїди називають примітивні, через те, що на них відбулись незначні геологічні зміни з часу їх утворення.

Характеристики апарату[ред. | ред. код]

3D модель OSIRIS-REx
OSIRIS-REx з роботизованою рукою
  • Розміри: Довжина 2,4 м, ширина 2,4 м, висота 3,1 м.[3]
  • Ширина з розгорнутими сонячними панелями: 6,2 м
  • Потужність батарей: 1226-3000 Вт, залежить від відстані апарату до Сонця. Енергія зберігається у літій-іонних батареях.
  • Рухова система: двигун працює на гідразині, такій самій системі, яка створена для Mars Reconnaissance Orbiter, має на борту 1230 кг палива та гелію.
  • Капсула для повернення зразів повернеться на Землю за допомогою парашутної системи і буде вивчена фахівцями.

Наукове обладнання[ред. | ред. код]

Окрім системи зв'язку космічний апарат має блок наукових інструментів для всеохоплюючого вивчення астероїда,[38] окрім фотографування і повернення зразків на Землю. Планетарне товариство координує дії щодо запрошення зацікавлених сторін, щоб записати їх імена, або твори мистецтва і зберегти їх на мікрочіп, який зараз встановлений на апараті.[39][40]

OCAMS[ред. | ред. код]

Блок камер OSIRIS-REx

Блок камер (OSIRIS-REx Camera Suite (OCAMS)) складається з трьох камер[41][42]:

  • PolyCam — призначена для зйомок з далекої відстані, а також для детальної зйомки поверхні астероїда при більш близькому зближенні (20 см телескоп).
  • MapCam — яка зніме поверхню астероїда в чотирьох спектральних діапазонах. Її дані будуть використані при побудові тривимірної моделі астероїда. Також вона буде знімати обраний район збору проб у високій роздільній здатності.
  • SamCam — буде безперервно знімати процес забору проб.

Разом ці камери забезпечать суцільну фотозйомку астероїда, розвідку місця відбору зразків і фотографування цього процесу.[43]

OLA[ред. | ред. код]

OSIRIS-REx Laser Altimeter (OLA) — блок лазерних далекомірів[44], за допомогою яких OSIRIS-REx побудує топографічний план поверхні астероїда, зніме профіль тих місць, звідки передбачається взяти проби реголіту. Так само дані, отримані з блоку лідарів будуть використані для вирішення навігаційних завдань і при побудові карти гравітаційного поля астероїда.

OLA скануватиме поверхню астероїда Бенну у визначені проміжки часу, щоб швидко скласти повну карту поверхні для досягнення головної цілі — створення детальної і повної топографічної карти. Дані, отримані від інструменту, будуть використані для створення гравітаційних вимірів астероїда.

OLA має ресівер і два передавачі для поліпшення якості інформації, яка передаватиметься на Землю. OLA має високоенергетичний лазерний передавач, який використовується для картографування від 1 до 7,5 км. Низькоенергетичний передавач використовується для фотографування від 0,5 до 1 км. Частота роботи цих передавачів визначає швидкість збору даних OLA. Лазерні імпульси з обох передавачів направлені на рухоме дзеркало, яке суміщено з полем зору ресивера телескопа, що обмежує ефекти фонової сонячної радіації. Кожен імпульс забезпечує інформацією про цільовий діапазон, азимут, висоту, отриману інтенсивність і час.

OLA був профінансований Канадським аерокосмічним агентством і був побудований компанією Maxar Technologies, Онтаріо, Канада. він був доставлений для збірки 17 листопада 2015.[45][46]

OVIRS[ред. | ред. код]

OVIRS

OSIRIS-REx Visible and IR Spectrometer (OVIRS) — спектрометр, який буде використовуватися, щоб побудувати карту розташування неорганічних і органічних речовин на поверхні астероїда. Карта всієї поверхні астероїда буде мати роздільну здатність близько двадцяти метрів, а карта територій, з яких будуть брати проби, — від 0,8 до 2 метрів[47]. Ці спектральні діапазони і роздільні здатності достатні для забезпечення картографування мінералогічних і молекулярних складових, включаючи карбонати, сілікати, сульфати, оксиди, поглинуту воду і широкий діапазон органічних складових. Це забезпечить принаймні два спектральних аналізи однієї ділянки.

OTES[ред. | ред. код]

OTES

OSIRIS-REx Thermal Emission Spectrometer (OTES) — спектрометр, який працює в далекій інфрачервоній частині спектру (4-50 мкм). Основним завданням цього приладу буде побудова карти температур і мінерального складу поверхні астероїда, а також створення докладної карти розташування різних мінералів в місці забору проб[48]. Діапазон довжин хвиль, спектральна роздільна здатність та радіометричні характеристики достатні для виявлення та ідентифікації ключових характеристик поглинання силікатів, карбонатів, сульфатів, фосфатів, оксидів та гідроксидів. OTES також використовуватиметься для вимірювання загальної теплової емісії від Бенну для вимірювання загальної радіації. Грунтуючись на характеристиках Mini-TES в умовах пилу на поверхні Марса, очікується, що OTES буде стійкий до екстремального забруднення оптичних елементів пилом.

REXIS[ред. | ред. код]

Regolith X-ray Imaging Spectrometer (REXIS) — рентгенівський телескоп з кодуючою маскою, що працює в діапазоні м'якого рентгенівського випромінювання (0,3-7,5 кеВ). Робота приладу заснована на тому, що він поглинає рентгенівські промені Сонця, які потрапляють на поверхню астероїда і частково перевипромінюються. Прилад вловлює це випромінювання і по довжині хвилі визначає, що за речовина знаходиться під приладом. В результаті роботи приладу буде побудована карта хімічного складу поверхні з роздільною здатністю до 4 метрів[49]. Зображення формуються з 21 дуговою роздільною здатністю (просторова роздільна здатність 4,3 на відстані 700 м). Фотографування здійснюється шляхом кореляції виявленого рентгенівського зображення з випадковою маскою розміром 64x64 (1,536 мм пікселів). REXIS буде зберігати дані кожного рентгенівського фотографування, щоб максимізувати використання сховища даних і мінімізувати ризик. Пікселі будуть оброблятися в 64х64 комірках, а діапазон 0,3-7,5 кеВ буде охоплюватися п'ятьма широкими і 11 вузькими смугами. Зображення будуть відновлені на Землі після зйомки.

TAGSAM[ред. | ред. код]

інструмент TAGSAM під час тестів до запуску

Touch-And-Go Sample Acquisition Mechanism (TAGSAM) — система забору проб реголіта з поверхні астероїда. Складається з блоку забору проб і довгого (3,35 м) маніпулятора,[3][50] який дозволить встановити пробовідбірник на поверхню астероїда, не здійснюючи посадку всього апарату на поверхню астероїда. Для полегшення процесу збору проб реголіт буде переноситися в пастку за допомогою стиснутого азоту, запас якого наявний на борту станції. Весь процес буде документуватися однією з трьох бортових камер. Після закінчення забору весь зібраний матеріал переміститься в апарат, який вирушить до Землі. Планується, що маса зразків складе від 60 грам до двох кілограмів.[51]

Основні операції TAGSAM включають:

  • повільне зближення з поверхнею зі швидкістю 0,2 м/с[52]
  • контакт з поверхнею в межах 25 м вибраної області
  • OCAMS буде знімати процес забору проб
  • Забір зразків реголіту менш ніж за 5 секунд, шляхом направлення стиснутого азоту, захоплення зразків
  • Перевірка забору зразків за допомогою зміни інерції космічного апарата, фотографування пастки зі зразками
  • Зберігання зразків у капсулі для повернення
  • Повернення зразків на Землю

OSIRIS-REx II[ред. | ред. код]

OSIRIS-REx II — концепція місії 2012 року, за якою пропонувалось зробити копію апарата для подвійної місії, другий апарат мав би збирати зразки на двох місяцях Марса: Фобоса та Деймоса. Було зазначено, що ця місія буде швидкою і дешевою в отриманні зразків з супутників.[53][54]

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Brown, Dwayne C. (25 May 2011). NASA To Launch New Science Mission To Asteroid In 2016. NASA. Процитовано 18 September 2016. 
  2. а б Graham, William (8 September 2016). Atlas V begins OSIRIS-REx’s round trip to the asteroid Bennu. NASA Spaceflight. Процитовано 18 September 2016. 
  3. а б в г д е ж и к OSIRIS-REx: Asteroid Sample Return Mission (Press Kit). NASA. August 2016. Процитовано 18 September 2016. 
  4. Brown, Dwayne; Neal-Jones, Nancy (31 March 2015). RELEASE 15-056 - NASA’s OSIRIS-REx Mission Passes Critical Milestone. NASA. Процитовано 4 April 2015. 
  5. Chang, Kenneth (5 September 2016). NASA Aims at an Asteroid Holding Clues to the Solar System’s Roots. The New York Times. Процитовано 6 September 2016. 
  6. Corum, Jonathan (8 September 2016). NASA Launches the Osiris-Rex Spacecraft to Asteroid Bennu. The New York Times. Процитовано 9 September 2016. 
  7. Chang, Kenneth (8 September 2016). The Osiris-Rex Spacecraft Begins Chasing an Asteroid. The New York Times. Процитовано 9 September 2016. 
  8. НАСА обирає трьох фіналістів для майбутньої космічної наукової місії до Венери, астероїда або Місяця. NASA. Архів оригіналу за 2012-09-06. (англ.)
  9. а б NASA запустило апарат для збору ґрунту з небезпечного для Землі астероїда Бенну. УНІАН. 09.09.2016. Процитовано 09.09.2016. 
  10. НАСА почне нову наукову місію до астероїда 2016 року. NASA. Архів оригіналу за 2012-03-26. (англ.)
  11. NASA Aims to Grab Asteroid Dust in 2020. Science Magazine. 26 May 2011. 
  12. Chang, Kenneth (3 December 2018). NASA’s Osiris-Rex Arriving at Asteroid Bennu After a Two-Year Journey - The spacecraft will begin its close study of the primitive space rock, seeking clues to the early solar system.. The New York Times. Процитовано 3 December 2018. 
  13. NASAcronyms: How OSIRIS-REx Got Its Name
  14. Wolchover, Natalie (27 May 2011). NASAcronyms: How OSIRIS-REx Got Its Name. LiveScience. Процитовано 12 May 2015. 
  15. Moskowitz, Clara (27 May 2011). Why NASA Chose Potentially Threatening Asteroid for New Mission. Space.com. Процитовано 14 May 2017. 
  16. а б в г Kramer, Herbert J. OSIRIS-REx. Earth Observation Portal Directory. Процитовано 20 April 2015. 
  17. UA gets $1.2M to aid in asteroid mission. Tucson Citizen. 26 May 2011. 
  18. NASA’s OSIRIS-REx Speeds Toward Asteroid Rendezvous. NASA. 09.09.2016. Процитовано 09.09.2016. 
  19. Graham, William (8 September 2016). Atlas V begins OSIRIS-REx’s round trip to the asteroid Bennu. NASASpaceFlight.com. 
  20. а б OSIRIS-REx - The Mission. Asteroidmission.org. 
  21. а б Wall, Mike. 'Exactly Perfect'! NASA Hails Asteroid Sample-Return Mission's Launch. Space.com. Процитовано 10 September 2016. 
  22. а б в Neal-Jones, Nancy (17 January 2017). Successful Deep Space Maneuver for NASA's OSIRIS-REx Spacecraft. NASA. Процитовано 7 March 2017. 
  23. а б Clark, Stephen (1 February 2017). NASA's OSIRIS-REx probe moonlights as asteroid sleuth. Spaceflight Now. Процитовано 9 March 2017. 
  24. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок nasafacts не вказаний текст
  25. Morton, Erin; Neal-Jones, Nancy (9 February 2017). NASA's OSIRIS-REx Begins Earth-Trojan Asteroid Search. NASA. Процитовано 9 March 2017. 
  26. NASA's OSIRIS-REx Takes Closer Image of Jupiter. NASA. 15 February 2017. Процитовано 9 March 2017. 
  27. Апарат NASA наблизився до величезного астероїда Бенну
  28. Lauretta, Dante. How Do We know When We Have Collected a Sample of Bennu?. Dslauretta.com. Процитовано 23 August 2016. 
  29. Sample Return Capsule. Spaceflight101.com. Процитовано 25 October 2017. 
  30. What's the benefit of sample-return? Jason Davis, The Planetary Society. 5 July 2018.
  31. OSIRIS-REx Project — Sample Curation. Extraterrestrial Sample Curation Center, JAXA. Accessed: 2 September 2018.
  32. Sample Request. Extraterrestrial Sample Curation Center, JAXA.
  33. What's the benefit of sample-return? Jason Davis, The Planetary Society. 5 July 2018. Quote: «NASA and Japan's space agency, JAXA, are teaming up to exchange samples from OSIRIS-REx and Hayabusa2. Keiko Nakamura-Messenger, a research scientist for both missions, told me NASA gets 10 percent of Hayabusa2 samples and JAXA gets 0.5 percent of OSIRIS-REx samples.»
  34. ARES: OSIRIS-REx
  35. OSIRIS-Rex Infosheet (PDF)
  36. Müller, T. G.; O'Rourke, L.; Barucci, A. M.; Pál, A.; Kiss, C.; Zeidler, P.; Altieri, B.; González-García, B. M. та ін. (December 2012). Physical properties of OSIRIS-REx target asteroid (101955) 1999 RQ36. Derived from Herschel, VLT/ VISIR, and Spitzer observations. Astronomy & Astrophysics 548. A36. Bibcode:2012A&A…548A..36M. arXiv:1210.5370. doi:10.1051/0004-6361/201220066. 
  37. Earth Impact Risk Summary for 101955 Bennu. Near Earth Object Program. NASA's JPL. 5 August 2010. Процитовано 29 April 2013. 
  38. Instruments - OSIRIS-REx Mission. University of Arizona. Процитовано 14 September 2016. 
  39. NASA Invites Public to Send Artwork to an Asteroid. University of Arizona. 19 February 2016. Процитовано 1 April 2016. 
  40. OSIRIS-REx: Messages to Bennu!. The Planetary Society. Процитовано 10 September 2016. 
  41. OCAMS
  42. The Instruments of OSIRIS-REx. The University of Arizona. Архів оригіналу за 2013-01-22. Процитовано 04-10-2012. 
  43. Lauretta, Dante (11 January 2014). OCAMS – The Eyes of OSIRIS-REx. Dslauretta.com. Процитовано 10 September 2016. 
  44. OLA
  45. Jones, Nancy N. (17 July 2014). Canada Contributes to NASA's OSIRIS-REx Mission. NASA. 
  46. Jeffery, Cassandra (17 December 2015). Canada to Invest in Space Exploration with New Laser. Kelowna Now. 
  47. OVIRS
  48. OTES
  49. REXIS
  50. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок instruments не вказаний текст
  51. TAGSAM
  52. Lauretta, Dante (27 November 2013). How To Get To Bennu and Back. Dslauretta.com. Процитовано 10 September 2016. 
  53. Elifritz, T. L. (2012). OSIRIS-REx II to Mars - Mars Sample Return from Phobos and Deimos Concepts and Approaches for Mars Exploration. 12–14 June 2012. Houston, Texas. Bibcode:2012LPICo1679.4017E. 
  54. Templeton, Graham (31 May 2016). OSIRIS-REx is about to go collect (and return) samples from an asteroid. ExtremeTech. Процитовано 24 November 2016.