Очікує на перевірку

13-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
13-й Галицький піхотний полк графа Гуідобальда Старемберга
На службі1814–1918
КраїнаАвстрійська імперія Австрійська імперія →
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Типпіхота
У складі10-ї піхотна бригада, 5-а піхотна дивізія
Прізвиська«Краківські діти»
Оборонецьграф Гуідобальд Старемберг
Кольори         
МаршМарш 13-го піхотного полку на YouTube
Річниці27 червня
Війни/битви
Почесне найменуванняГалицький

13-й Галицький піхотний полк графа Гуідобальда Старемберга (нім. Galizisches Infanterieregiment Nr. 13, 13 IR.) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія

[ред. | ред. код]

Полк було створено в італійському місті Комо в 1814 році з полків італійської армії (з полку королівської гвардії, 1-го полку добровольців і 1-го лінійного полку) в результаті контролю Австрією Ломбардо-Венеційським королівством. Був «першим австро-італійським полком». Згодом отримав номер 13.

Постійним округом поповнення полку був район Падуї біля Венеції. Внаслідок втрати Австрією Венеції цей полк у 1867 році був переведений в Королівство Галичини і Володимирії в один з районів Кракова.[1]

Полк зазвичай називали полком «краківських дітей», а під час Першої світової війни в його лавах діяла польська таємна незалежницька організація, яка підтримувала контакти з польськими легіонами (включаючи офіцерів Яна Рудольфа Габриша, Міхала Гражинського, Яна Гребенду).[2]

В 1873–1888 рр. полк мав назву «графа Хьона», з 1888 р. — «графа Гуідобальда Старемберга».

Штаб–квартири: Відень (1873), Краків (? –1911), Опава (1911—1914). Округ поповнення № 13 — Краків, на території 1 армійського корпусу.[3]

Полкове свято відзначалося 27 червня.

Склад

[ред. | ред. код]

Національний склад (1914):

  • 82 % — поляки;
  • 18 % — інші національності.[3]

Почесні шефи

[ред. | ред. код]
  • 1861—1870: фельдмаршал-лейтенант Йозеф фон Бамберг;
  • 1871—1873: фельдцейхмейстер Карл фон Балтін;
  • 1873—1889: фельдцейхмейстер Йоганн Карл Хьон;
  • 1901—1904: Шмідт;
  • 1904: Юнг-Стархемберг.

Командування

[ред. | ред. код]
  • ? –1904: полковник Отто Мейкснер;
  • 1905—1908: полковник Альфред Рітт фон Раффай;
  • 1909—1910: полковник Адольф Шмукер;
  • 1911—1912: полковник Станіслав Гживінський;
  • 1913—1914: полковник Джозеф Крассер.[3]

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

У 1914 році полк входив до складу 10-ї піхотної бригади 5-ї піхотної дивізії.

Однострій

[ред. | ред. код]
  • Оберст-лейтенант 13-го піхотного полку
    Оберст-лейтенант 13-го піхотного полку
  • Мундир фельдфебеля 13-го піхотного полку
    Мундир фельдфебеля 13-го піхотного полку

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Бійці полку на позиціях, 1915–1916.
    Бійці полку на позиціях, 1915–1916.
  • Позиції полку, 1915–1916.
    Позиції полку, 1915–1916.
  • Бійці на вогневій позиції, 1915–1916.
    Бійці на вогневій позиції, 1915–1916.
  • Окопи 13-го піхотного полку, 1915–1916.
    Окопи 13-го піхотного полку, 1915–1916.
  • Командування одного з батальйонів полку на позиціях, 1915–1916.
    Командування одного з батальйонів полку на позиціях, 1915–1916.
  • Кулеметне відділення, 1915–1916.
    Кулеметне відділення, 1915–1916.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ AT-OeStA/KA Pers MLST I Infanterie IR 13 Infanterieregiment Nr. 13 (1814-1820) [IR Nr. 13 bis 1809 - siehe " vor 1820 aufgelöste Truppenkörper"], 1814-1820 (Serie). www.archivinformationssystem.at (нім.). Процитовано 19 квітня 2022.
  2. ↑ Rumun, Edward (1892-194 ) Red (1933), Polska Zachodnia, 1933, R. 8, nr 52, "Polska Zachodnia" Spółka Wydawnicza, архів оригіналу за 19 квітня 2022, процитовано 19 квітня 2022
  3. ↑ а б в Österreich-Ungarns Bewaffnete Macht. www.mlorenz.at. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=13-й_піхотний_полк_(Австро-Угорщина)&oldid=35540535