Бельсько-Бяла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бельсько-Бяла
Bielsko-Biała

Герб Прапор
Герб Прапор
Ратуша
Ратуша
Розташування міста Бельсько-Бяла
Основні дані
49°49′21″ пн. ш. 19°02′40″ сх. д. / 49.82250° пн. ш. 19.04444° сх. д. / 49.82250; 19.04444
Країна Польща Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Бельський повіт і Бельське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ґміна Вілямовіце, Ґміна Чеховиці-Дзедзиці, Ґміна Ясениця, Ґміна Бренна, Ґміна Вільковіце, Щирк, Ґміна Кози, Ґміна Бествіна, Ґміна Явоже ?
Засновано Бельсько - XI століття
Бяла - 1560
Перша згадка 1312
Магдебурзьке право Бельсько - 1312
Бяла - 1723
Площа 124,51 км²
Населення 174534 (2011)[1]
· густота 1411 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ 262-1117  м
Міста-побратими Вольфсбург (25 травня 1998)[3], Гренд-Репідс (22 жовтня 1991)[4], Крагуєваць (18 травня 2002)[5], Лілінталь[6], Монреале[7], Жиліна (13 жовтня 1997)[8], Безансон (25 травня 2000)[9], Акко (30 травня 1997)[10], Бая-Маре (19 травня 2001)[11], Тржинець (15 грудня 1999)[12], Бердянськ (17 вересня 2000)[13], Фрідек-Містек (14 липня 1999)[14], Кіркліссd (13 жовтня 1997)[15], Ньїредьгаза (9 червня 2018)[16], Сольнок (23 вересня 1995)[17], Устка (20 липня 2002)[18], Донауштадт (22 березня 2009)[19], Тіне[d][6], Ранкагуа[6], Шицзячжуан[7], Stadskanaald[6], Ольштин
Телефонний код (48) 33
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів S
GeoNames 3103402
OSM r2425988  ·R
Поштові індекси 43-300 до 43-382
Міська влада
Вебсайт um.bielsko.pl
Мапа


CMNS: Бельсько-Бяла у Вікісховищі

Бельсько-Бя́ла (пол. Bielsko-Biała, нім. Bielitz-Biala, чеськ. Bílsko-Bělá, сіл. Biylsko-Biołŏ) — місто в південній Польщі, на річці Бяла. Найбільше місто Бєльської агломерації.

Перші згадки про місто Бельсько датовані 1312 роком. У 1951 році міста Бельсько і Бяла Краковська (міський статус з 1723 роки) були об'єднані. При цьому місто Бельсько входило до складу Сілезії, а Бяла — до складу Малопольщі.

Бельско-Бяла (автор Стоялов Максим).jpg

Історія[ред. | ред. код]

Історія міста до об'єднання в 1951 році[ред. | ред. код]

Історія Бельсько-Бяли[ред. | ред. код]

Панорама Старого Міста
Більсько-Бяла з польоту літака
Пам'ятник Болеку та Льолеку

1 січня 1951 року Біла Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бєльско-Біла[20]. У 1952 році було ліквідовано Польський будинок праці, заснований за часів Австрійської Польщі[21]. 25 листопада 1956 року в Бельсько-Бялій почали друкувати тижневик Хроніка Бескидів[pl], які до 1989 року видавалася органом Робітничої об'єднаної партії (PZPR), а з 4 січня 1990 року незалежне періодичне видання. У 1957 році у Бельсько-Бяла  було засновано Товариство землевласників[22]. У 1969 році побудувався ляльковий павільйон на місці зруйнованої синагоги напроти театру, а з 1975 року — галерея сучасного мистецтва BWA в якому проводилися фестивалі такі як Тиждень культури Бескидів чи Бельська осінь[23].

Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Бельсько-Бялій скоротилася з 456 до 50 осіб, які продовжували асоціювали себе з релігійною громадою[24]

У 1971 році було ліквідовано трамвайні лінії, вирішивши таким розширити рух громадського транспорту, що мав базуватися тільки на автобусах. У 1970—1980 рр. розпочалося будівництво багатоповерхівок[25]

У 1971 році було створено Завод Малолітражних Автомобілів на підставі угоди між польською компанією «FSO» і «Fiat» для виробництва за ліцензією польської версії «Fiat 126» під маркою «Polski Fiat 126p» на базі невеликого заводу з виробництва мотопомп «Polmo». «Fiat 126p» став найпопулярнішим польським автомобілем та отримав через свою невелику габаритність прізвисько «малюк» (пол. Maluch). З 1972 р по 1983 р підприємство випускало також автомобілі «FSO Syrena», виробництво яких було передано із заводу «FSO» у Варшаві. Для розширення виробництва польських фіатів в 1975 р побудований новий завод в Тихах, а на заводі у Бельсько-Бялій залишилося виробництво двигунів. У 1991 році компанія була приватизована і отримала назву «Fiat Auto Poland»[26][27].

 У 19751998 рр. роках місто було адміністративним центром Бельського воєводства[25]

Економічна криза після 1989 року позначилися на промислових районах міста. Найбільш постраждала текстильна промисловість, яка майже зникла з Бельсько-Бяли[25]. У 2001 році на базі Бельської філії політехнічного університету в Лодзі відкрилася гуманітарний та політехнічний факультативи[28].  У 2001—2009 роках на місці зруйнованих текстильних заводів «Lenko» та «Finex» було збудовано торгівельно-розважальний центр «Galeria Sfera»[29]

З 1 січня 1999 р., після нової адміністративної реформи, Бельсько-Бяла увійшла до складу Сілезького воєводства[25]. У 2018 році на місцевих виборах переміг Ярослав Клімашевський, який нині очолює уряд в Бельсько-Бялій[30].

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][31]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 82307 15028 57267 10012
Жінки 92227 14323 54663 23241
Разом 174534 29351 111930 33253

Культура[ред. | ред. код]

У місті розташована Студія мальованих фільмів, яка випустила мультсеріал «Болек і Льолек».

Спорт[ред. | ред. код]

Міський стадіон, 2015 рік

У місті є клуб «Подбескідзе», який грає на «Міському стадіоні».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Wolfsburg, Niemcy
  4. Grand Rapids, USA
  5. Kragujevac, Serbia
  6. а б в г Miasta partnerskie — С. 1.
  7. а б Miasta partnerskie — С. 2.
  8. Żylina, Słowacja
  9. Besançon, Francja
  10. Acco, Izrael
  11. Baia Mare, Rumunia
  12. Trzyniec, Czechy
  13. Bierdiańsk, Ukraina
  14. Frydek-Mistek, Czechy
  15. Kirklees, Wielka Brytania
  16. Nyíregyháza, Węgry
  17. Szolnok, Węgry
  18. Ustka, Polska
  19. Wiedeń-Donaustadt
  20. Dz.U. 1950 nr 58 poz. 531; Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1950 r. w sprawie utworzenia powiatu miejskiego Bielsko-Biała, zmiany granic powiatów: cieszyńskiego, wadowickiego i żywieckiego, zniesienia powiatu bialskiego i utworzenia powiatu oświęcimskiego. (pol.). Kancelaria Sejmu RP, 1950-12-30 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
  21. Historyczne związki Bielska-Białej z Austrią [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
  22. Polak J., Przewodnik po Bielsku-Białej, Bielsko-Biała: Towarzystwo Miłośników Ziemi Bielsko-Bialskiej, 2000, ISBN 83-902079-0-7, OCLC 749149604.(пол.)
  23. Stanisław Figiel, Marek Motak, Anna Niedźwiedź, Wojciech Nowicki, Wojciech Stańczyk, Agnieszka Warzecha: Beskidy i Gorce. Przewodnik Pascala. Bielsko-Biała: Pascal, 2006, s. 92, seria: Polska w jednym tomie. ISBN 83-7304-838-3.(пол.)
  24. Dorota Wiewióra: Kilka uwag o losach społeczności żydowskiej w Bielsku-Białej po 1945 r. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
  25. а б в г Urząd Miejski w Bielsku-Białej: Historia Bielska i Białej oraz Bielska-Białej.(пол.)[недоступне посилання з червня 2019]
  26. Енциклопедія автомобілів. Фірми, Моделі, Конструкції. — М: Видавництво За Кермом, 2001.
  27. Zdzisław Podbielski: Polski Fiat 126p, czyli Maluch. Warszawa: ZP, 2011, s. 212. ISBN 978-83-61529-93-4.(пол.)
  28. Rys historyczny na stronie Urzędu Miasta(пол.)[недоступне посилання з червня 2019]
  29. Rozbudowa Galerii Sfera. [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
  30. Lubomir Zawierucha odwołany. Znamy nazwisko nowego wiceprezydenta [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
  31. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]