140-й окремий центр сил спеціальних операцій (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
140-й окремий центр сил спеціальних операцій
Нарукавний знак центру
На службі 2007 — по т.ч.
Країна  Україна
Вид  ССО України
Тип спеціальні сили
Пункт базування Хмельницький
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»

Медіафайли на Вікісховищі

140-й окремий центр спеціальних операцій (140 ОЦ СпО, в/ч А0661) — підрозділ спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних сил України.

Історія[ред. | ред. код]

Історія центру починається з 2007 року, коли з'явилася і була введена в дію концепція українських сил спеціальних операцій. В цей час на базі 8-го окремого полку спеціального призначення в Хмельницькому сформували нову частину — 140-й центр сил спеціальних операцій. Штатна чисельність на той час була всього 70 осіб. В їх завдання входило:

  • ведення засідок
  • проведення нальотів в тилу противника
  • проведення диверсій на об'єктах інфраструктури супротивника
  • організація і керівництво партизанським рухом на території ворога або на тимчасово окупованій території.

Однак через відсутність виразної військової стратегії і потенційного противника, військове керівництво планувало залучати бійців нового центру для зарубіжних операцій в рамках місій ООН, в тому числі й для боротьби з піратством. Проте з початком бойових дій на Донбасі з'явилась необхідність застосування спеціальних частин. На фронт було відправлено і 140-й центр.[1]

На початку липня 2017 року бійці 140-го центру СпО брали участь у навчаннях Flaming Sword 2017 (Литва). Три тижні, 1000 бійців з 9 країн.

У 2019 році загін українських Сил спеціальних операцій у форматі Special Operation Task Group пройде сертифікацію і з 2020 року заступить на бойове чергування у складі підрозділів NATO Response Force.[2]

В червні 2019 року вперше в історії підрозділ з країни — не члена НАТО пройшов сертифікацію як підрозділ ССО (SOF) і має право залучатися в Сили швидкого реагування НАТО. Сертифікація відбувалася у Литві.[3][4][5]

6 грудня 2021 року, до 30-ї річниці створення Збройних сил України, 140-му окремому центру сил спеціальних операцій було передано 12 легкоброньованих автомобілів HMMWV, наданих США в межах матеріально-технічної допомоги.[6]

Російське вторгнення 2022 року[ред. | ред. код]

Підрозділи центру брали участь в обороні та звільненні Київщини — Бучі, Гостомеля, Бородянки, інших міст і сіл.[7]

29 липня 2022 року центр відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[8]

Брав участь в осінньому контрнаступі, де був залучений до звільнення Харківщини — Ізюма, Чугуєва.[7]

У травні 2023 року президент України Володимир Зеленський привітав центр із річницею.[7]

Бойові втрати[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. НАЙ СЕКРЕТНШІ СПЕЦПРИЗНАЧЕНЦІ: 140-Й ЦЕНТР СИЛ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ | MILITARY NAVIGATOR. MILITARY NAVIGATOR. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 21 грудня 2016.
  2. Сили спеціальних операцій України на литовських навчаннях НАТО. http://veterano.com.ua/. Ветерани.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  3. Українська частина сертифікована як Сили швидкого реагування НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 24 червня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  4. Уперше в історії: українська військова частина отримала сертифікат Сил швидкого реагування НАТО. https://novynarnia.com/. Новинарня. 24 червня 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  5. Руслан Рудомський (26 червня 2019). Шлях до НАТО: Як 140-й центр ССО став частиною Альянсу. depo.ua.
  6. ЗСУ отримали військову техніку. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  7. а б в На кожен удар російські окупанти отримають нашу відповідь – звернення Президента України. president.gov.ua. 1 травня 2023.
  8. Указ Президента України від 29 липня 2022 року № 543/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]