4-й гвардійський танковий корпус (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4-й гвардійський танковий Кантемирівський ордена Леніна Червонопрапорний корпус
На службі3 січня 1943 — 14 червня 1945
КраїнаСРСР СРСР
Вид Бронетанкові війська
Тип Червона армія
ЧисельністьТанковий корпус
Війни/битвиРадянсько-німецька війна
Міллерово-Ворошиловградська операція
Курська оборонна операція,
Бєлгородсько-Харківська операція,
Дніпровсько-Карпатська операція,
Львівсько-Сандомирська операція,
Східно-Карпатська операція,
Вісло-Одерська операція,
Берлінська операція,
Празька операція
Почесні найменуванняРадянська гвардія Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант т/в П. П. Полубояров

4-й гварді́йський та́нковий Кантеми́рівський о́рдена Ле́ніна Червонопра́порний ко́рпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни.

Корпус відзначився у боях за Кантемирівку. Брав участь у боях на Курській дузі, а також за міста: Збараж, Тарнополь, Шепетівка, Ямпіль, Краків, Дрезден, передмістя Праги.

З 1945 року корпус переформований на дивізію.

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Корпус створений наказом НКО СРСР № 1 від 3 січня 1943 року шляхом перетворення з 17-го танкового корпусу.

Наказом НКО СРСР № 42 від 27 січня 1943 року корпус отримав почесне найменування «Кантемирівський»: на честь Кантемирівки, у боях під якою він відзначився.

Воював у складі військ Південно-Західного, Степового, Воронезького, 1-го і 2-го Українських та 2-го Білоруського фронтів. На завершальному етапі війни входив до складу 5-ї гвардійської танкової армії.

За роки війни понад 20 тисяч воїнів корпусу були нагороджені орденами і медалями СРСР. 32-м «кантемирівцям» присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 5 осіб стали повними кавалерами ордена Слави. 24 особи отримали звання почесних громадян населених пунктів СРСР[1].

14 червня 1945 року корпус був переформований на 4-ту гвардійську танкову Кантемирівську дивізію й 13 вересня того ж року вона була передислокована у місто Наро-Фомінськ Московської області, де увійшла до складу військ Московського військового округу.

Склад

[ред. | ред. код]

Після боїв на Донбасі до складу корпусу також увійшли:

  • 264-й окремий мінометний полк;
  • 765-й винищувальний протитанковий артилерійський полк;
  • 1451-й самохідно-артилерійський полк;
  • 120-й гвардійський зенітно-артилерійський полк;
  • 22-й окремий бронеавтомобільний батальйон;
  • 76-й окремий мотоциклетний батальйон.

Командування

[ред. | ред. код]

Командир корпусу

[ред. | ред. код]

Заступник командира зі стройової частини

[ред. | ред. код]
  • гвардії генерал-майор т/в Антонов Григорій Якович (03.01.1943 — 08.08.1943, загинув);
  • полковник Шуренков Петро Карпович (15.12.1943 — 21.08.1944);
  • полковник Бауков Леонід Іванович (29.10.1944 — 05.06.1945).

Начальник штабу

[ред. | ред. код]

Заступник командира з політичної частини

[ред. | ред. код]
  • генерал-майор танкових військ Гуляєв Василь Георгійович (03.01.1943 — 24.04.1943);
  • полковник Жебраков Володимир Васильович (24.04.1943 — 13.11.1944);
  • полковник Болдирєв Валеріан Абрамович [со 02.12.1944 по 14.06.1945).

Література

[ред. | ред. код]
  • Кузьмин А. В., Краснов И. И. «Кантемировцы. Военно-исторический очерк о боевом пути 4-го гвардейского танкового корпуса.» — М.: Воениздат, 1971.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [17-й танковый корпус (рос.). Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 4 лютого 2014. 17-й танковый корпус (рос.)]

Посилання

[ред. | ред. код]