9-й гвардійський танковий корпус (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9-й гвардійський танковий Уманський ордена Леніна, Червонопрапорний, ордена Суворова корпус
На службі20 листопада 1944 — липень 1945
КраїнаСРСР СРСР
ВидСухопутні війська
Тип Червона армія
Роль Бронетанкові війська
ЧисельністьТанковий корпус
У складі2-а гвардійська танкова армія
Війни/битвиНімецько-радянська війна
Вісло-Одерська операція,
Східно-Померанська операція,
Берлінська операція
Почесні найменування«Уманський» Радянська гвардія Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня
Командування
Визначні
командувачі
генерал-майор т/в Веденєєв М. Д.

9-й гвардійський танковий Уманський ордена Леніна, Червонопрапорний, ордена Суворова корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни.

Історія

[ред. | ред. код]

9-й гвардійський танковий корпус створений шляхом переформування із 3-го танкового корпусу, відповідно наказу НКО № 0376с від 20 листопада 1944 року.

У складі 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту корпус брав участь в бойових діях на території Польщі та Німеччини, при штурмі Берліна.

За мужність, відвагу і героїзм, виявлені особовим складом в боях з німецько-фашистськими загарбниками, 25 786 вояків корпусу нагороджено орденами і медалями, 69 воїнів отримали високе звання Героя Радянського Союзу, 4 бійців стали повними кавалерами ордена Слави.

У липні 1945 року переформований в 9-у гвардійську танкову дивізію.

Командування

[ред. | ред. код]

Командир корпусу

[ред. | ред. код]

генерал-майор танкових військ Веденєєв Микола Денисович (з 20.11.1944).

Начальник штаба корпусу

[ред. | ред. код]

полковник Швецов Костянтин Іванович (з 20.11.1944).

Склад корпусу

[ред. | ред. код]
  • Управління корпусу;
  • 47-а гвардійська танкова Умансько-Померанська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада;
  • 50-а гвардійська танкова Умансько-Померанська ордена Леніна, Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада;
  • 65-а гвардійська танкова Севсько-Померанська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада;
  • 33-я гвардійська мотострілецька Умансько-Берлінська Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова і Богдана Хмельницького бригада;
  • 341-й гвардійський важкий самохідно-артилерійський Варшавський Червонопрапорний, ордена Олександра Невського полк;
  • 369-й гвардійський самохідно-артилерійський Люблінсько-Померанський Червонопрапорний, ордена Кутузова полк;
  • 386-й гвардійський самохідно-артилерійський Люблінський орденів Кутузова і Олександра Невського полк;
  • 1643-й артилерійський полк;
  • 234-й гвардійський мінометний полк;
  • 66-й гвардійський зенітно-артилерійський полк;
  • 17-й окремий гвардійський мотоциклетний Померанський Червонопрапорний батальйон;
  • 126-й окремий гвардійський мінометний дивізіон;
  • Корпусні частини:
    • 185-й окремий гвардійський батальйон зв'язку;
    • 135-й окремий гвардійський саперний батальйон;
    • 64-а окрема рота хімічного захисту (з 06.05.1943);
    • 3-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ, з 20.04.1945 — 813-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ;
    • 97-а рухома танкоремонтна база;
    • 106-а рухома авторемонтна база;
    • 8-а окрема авіаланка зв'язку;
    • 18-й польовий автохлібозавод;
    • 2081-а військово-поштова станція.

Участь в бойових діях

[ред. | ред. код]

з 20.11.1944 по 09.05.1945 року.

Нагороди і почесні найменування

[ред. | ред. код]
  • Уманський (Наказ ВГК СРСР від 19.03.1944);
  • Орден Леніна (Указ Президії ВР СРСР від 05.04.1945) — за відмінну майстерність особового складу при проведенні Варшавсько-Познанської операції;
  • Орден Червоного Прапора (Указ Президії ВР СРСР від 09.08.1944) — за героїзм і мужність, виявлені в боях по визволенню Любліна;
  • Орден Суворова II ступеня (Указ Президії ВР СРСР від 19.03.1944) — за зразкове виконання бойових завдань командування і сприяння успішним діям 16-го танкового корпусу при звільненні міста Вапнярка.

Література

[ред. | ред. код]
  • Нечаев В. Н. Гвардейский Уманский: Военно-исторический очерк о боевом пути 9-го гвардейского танкового корпуса — М.: Воениздат, 1989. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]