949 Граніт (тип атомних підводних човнів СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проект 949 Граніт
Oscar I class SSGN.svg
Oscar class submarine 2.JPG
Під прапором СРСР СРСР
Спуск на воду 1980-1981 рр (2 човнів)
Виведений зі складу флоту 1997 р
Основні характеристики
Тип корабля Підводний човен атомний (багатоцільовий з ракетами крилатими)
Головний конструктор Пустинцев П.П., Баранов І.Л.
Класифікація НАТО Oscar-I
Швидкість (надводна) 16 вузлів (31 км/год)
Швидкість (підводна) 33 вузлів (63 км/год)
Робоча глибина занурення 520 м
Гранична глибина занурення 600 м
Автономність плавания 120 діб
Екіпаж 130 осіб
Вартість 226 млн рублів СРСР у цінах 1980 року (400 млн $)
Розміри
Водотоннажність надводна 12500 т
Водотоннажність підводна 22500 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 144 м
Ширина корпусу найб. 18,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 9 м
Силова установка
2 водо-водяних реакторів ОК-650В потужністю по 190 МВт, 2 паротурбінаипотужністю 98000 к. с.
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
Носові: 2 ТА калібру 650-мм і 4 ТА калібру 533-мм (28 торпед)
Ракетне озброєння 24 ракети крилаті ЗМ-45 в 12 контейнерах ПУ ПКР

комплексу П-700 «Граніт»

Проект 949 Граніт — серія атомних підводних човнів (ПЧАРК) здатних нести крилаті ракети. При проектуванні використовувалися технічні напрацювання від створення проекту 661 Анчар. Побудовано і передано флоту 2 човни цього проекту. Планувалося побудувати 20 човнів, подальше виробництво продовжилося по покращеному проекту 949A Антей . Човни 949 проекту призначалися для знищення авіанесучих з'єднань і були відповіддю СРСР на прийняття на озброєння у США атомних авіаносців класу Німіц.

Історія[ред.ред. код]

Конструкція[ред.ред. код]

Корпус[ред.ред. код]

Двокорпусні, відстань між легким і міцним корпусами становить 3,5 м, що дає значний запас плавучості (30%) і додатковий захист від підводних вибухів. Міцний корпус розділений на десять відсіків. Човни проекту здатні лягати на ґрунт. Через специфічну форму корпусу ці човни на флоті називали “батонами”.

Енергетичне обладнання[ред.ред. код]

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання[ред.ред. код]

Система прийняття й обробки інформації з супутників і видача цілевказань для використовування ракетного озброєння, встановлена на човнах проекту, проектувалося в київському НВО “Квант”

Озброєння[ред.ред. код]

24 ракети 3М-45 комплексу П-700 «Граніт» є головним озброєнням човнів. Контейнери з двома ракетами розташовані в два ряди у середній частині човна з обох сторін поза міцним корпусом під кутом 40-45°, котрі закриваються кришками-обтікачами.

Торпедне озброєння представлене 2-ма 650-мм і 4-ма 533-мм торпедними апаратами. В боєкомплект входять 8-12 ракето-торпед,

Експлуатація[ред.ред. код]

Ремонти і модернізації[ред.ред. код]

Інциденти[ред.ред. код]

Бойове використання[ред.ред. код]

Сучасний статус і перспективи[ред.ред. код]

Оцінка проекту[ред.ред. код]

Представники[ред.ред. код]

Назва Заводський номер Закладений Спущений на воду Прийнятий флотом Виведений з Флоту
К-525 Архангельск
анг.
605
1978
1978
30 грудня 1980
1997
К-206 Мурманськ
анг.
606
1981
1997

Утилізація човнів проекту проводилася за кошти Великої Британії і Норвегії.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]